МедіаЧе-2018.  «Медична реформа в дії: чи ж усі матимуть змогу обирати лікаря?»

З 1 червня триває другий, вирішальний етап конкурсу журналістських робіт «МедіаЧЕ» 2018 року. Оргкомітет конкурсу відібрав 10 кращих матеріалів медійників Чернігівщини у 3 номінаціях. Переможців у кожній з них визначить спеціально сформоване експертне журі.

Тим часом усі фіналісти «МедіаЧЕ» змагаються за перемогу у номінації «Чернігівщина: голос спільноти», лідера у якій обере голосування аудиторії.

Один із матеріалів-фіналістів конкурсу  — стаття «Медична реформа в дії: чи ж усі матимуть змогу обирати лікаря?» Марії Пучинець. Проголосувати за неї у номінації «Чернігівщина: голос спільноти» можна буде до 5 червня.

 

З 1 квітня в Україні в рамках медичної реформи стартує приписна кампанія. Жителі Чернігівщини до кінця року повинні обрати лікаря первинної ланки і підписати з ним договір. От тільки селянам вибирати нема з кого. Свою декларацію вони змушені підписувати з місцевим сімейним лікарем, незалежно від того, подобається він їм чи ні.

У січні цього року набув чинності Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», який якраз і запускає довгоочікуваний процес реформування системи охорони здоров’я. Поки що зміни відбудуться лише на рівні первинної ланки (послуги сімейних лікарів, педіатрів та лікарів загальної практики). Решта працюватиме за старими методами. Та вже з 2020 року планується, що медреформа запрацює на всіх рівнях надання медичних послуг. «Гроші ходять за пацієнтом» – ключова ідея цієї медичної реформи. Якщо розібратися, то так було і раніше, але держава виділяла гроші за принципом «гроші ходять за лікарнею». Тобто на конкретну лікарню виділялася певна сума з бюджету. Реформатори запевняють, що тепер гроші виділятимуться в індивідуальному порядку – на кожного пацієнта окремо. Тобто якщо до лікаря ніхто не звертається, то і заробляти він, відповідно, нічого не буде.

«З 1 квітня стартує національна кампанія з підписання пацієнтами закладів охорони здоров’я Декларації про вибір лікаря первинної медичної допомоги. Лікарем з надання первинної допомоги можуть бути сімейний лікар, педіатр або терапевт. Пацієнт може обрати для себе будь-якого лікаря, незалежно від місця реєстрації чи проживання, – пояснює начальник управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації Петро Гармаш. – І вже з 1 липня почнеться фінансування тих медичних закладів, які зареєструються в Національній службі здоров’я. Поки що держава буде виділяти за кожного пацієнта, який підпише з лікарем договір, 370 гривень (для пацієнтів, які звертаються менше, – Авт.). Для тих осіб, які потребують частої медичної допомоги, ця сума буде збільшена. Також вже з 2019 року планують збільшувати і «стандартну» суму – з 370 до 450 гривень. До кінця року має пройти три приписні хвилі. Саме за цей час вся медична допомога на первинному рівні має пройти реформування».

 

 

На сільську медицину виділили чимало грошей

Минулого року набув чинності закон про підвищення доступності та про покращення якості медичного обслуговування у сільській місцевості. Відтепер надання медичної допомоги в селах здійснюватиметься в амбулаторіях, пунктах здоров’я та ФАПах. Амбулаторія має обслуговувати понад 1500 осіб і має бути укомплектована сімейними лікарями та молодшим медичним персоналом. Пункти здоров’я розміщатимуться в тих населених пунктах, де проживає більше 750 осіб. У таких пунктах має постійно працювати фельдшер і медична сестра, а сімейний лікар приїжджатиме двічі на тиждень. Всім нам знайомі ФАПи залишаться в селах з населенням менше ніж 750 осіб. У них працюватиме лише фельдшер.

У цьому році Чернігівщина отримала 111 мільйонів гривень на розбудову сільської медицини. Сума чимала – вона була розрахована на кількість сільського населення. В управлінні охорони здоров’я кажуть, що за весь час існування незалежної України не виділялося стільки грошей саме на села.

«Ці кошти можна буде використовувати на побудову сучасних амбулаторій, - розповідає  Петро Гармаш. –  А також на зміцнення матеріально-технічної бази, придбання обладнання та техніки. Адже декларації будуть оформлюватися в електронному вигляді, і для цього закладу необхідно мати комп’ютер чи ноутбук та підключення до мережі Інтернет. Ми маємо підтримувати розвиток первинної ланки медицини. Бо ж відповідно до медичної реформи саме на первинній ланці має починатися і завершуватися 80% всіх звернень».

 

Селяни позбавлені права вибору сімейного лікаря

Вже понад рік чуємо фразу «вибір лікаря за бажанням». Однак жителі сіл фактично позбавлені цього вибору. Один лікар на все село, і з району до них ніхто не буде їхати. От і залишається сподіватися, що їхній лікар - хороший спеціаліст.

«Дійсно, міським жителям простіше, – каже Петро Гармаш. – Проте Законом передбачено, що громада або район може вкладати в свого майбутнього лікаря, може підписувати з ним угоду про навчання та підвищення кваліфікації. Тобто кваліфікацію свого медичного працівника, по суті, має контролювати громада. Та якщо дійсно виникне ситуація, що громаду не буде влаштовувати лікар, то вся громада може розірвати декларації з ним і шукати іншого спеціаліста. Все в їхніх руках. Я згодний, що міське і сільське населення не в рівних умовах, але ж не можна нічого не робити. Завжди потрібно з чогось починати».

 

Без направлення на вторинній ланці доведеться платити

«Сімейний лікар робить комунікацію, дає направлення до того чи іншого фахівця, – продовжує Петро Гармаш. – І коли буде сформовано і запрацює медична реформа, то пацієнт буде йти на вторинний рівень за направленням безкоштовно. Та коли пацієнт буде в обхід свого лікаря йти до лікаря вторинної ланки, то в такому разі доведеться платити. Ми повинні приділити максимальну увагу первинній ланці. Щоб люди перестали займатися самолікуванням, а зверталися до сімейного лікаря».

Найцікавіше те, що направлення також буде до конкретного лікаря. Якщо люди в районі, то направлення буде до лікаря районної лікарні. Та по суті, якщо нам дадуть направлення до лікаря районного, а ми захочемо піти до спеціаліста з обласної лікарні, то за таку консультацію доведеться заплатити зі своєї кишені. Питання: що міняється? Адже зараз більшість людей також платить тому лікарю, до якого хоче потрапити – «в кишеню».

 

Кадрів не вистачає!

Дуже гостро стоїть питання забезпечення медичними кадрами по всій області. І особливо це стосується сільської місцевості. Тому зараз перед владою як області, так і громад стоїть завдання заохочувати лікарів йти на первинну ланку і ставати сімейними лікарями.

«Дуже серйозна проблема із забезпеченням медиками, особливо в сільській місцевості, – вважає головний лікар Чернігівської обласної лікарні Андрій Жиденко. – І вже на рівні районних лікарень є кризові ситуації. Так, в Сосницькій та Сновській районних лікарнях ситуація просто критична. Там дійшло до того, що іноді вони не можуть надати відповідної медичної допомоги на вторинному рівні, бо деяких спеціалістів взагалі немає. Лікарі не хочуть їхати туди, і це при тому, що міська рада надає безкоштовне житло. І коли така ситуація в районних центрах, то що говорити про села… На мою думку, саме керівництво громад має взяти на себе стимулювання фельдшерів чи сімейних лікарів на селі. Адже вони хочуть забезпечити якісне надання медичної допомоги в своїй громаді, то треба приділяти велику увагу цьому питанню».

 

Стимулювання не допомагає…

У Чернігівському районі половина сіл не мають свого медика. Не допомагають залучити молодих спеціалістів ані безкоштовне житло, ані безкоштовний проїзд.

«Сьогодні у Чернігівському районі 13 амбулаторій, дві з яких не укомплектовані лікарями. Із 65 ФАПів майже половина не мають власних фельдшерів, – констатує заступник головного лікаря Чернігівського районного центру первинної медико-санітарної допомоги Раїса Коробейнікова. – Ми щороку разом із сільськими головами зустрічаємося з випускниками медичного коледжу, запрошуємо їх на роботу. Дуже часто голови селищних рад надають безкоштовне житло, домовляються про безкоштовний проїзд з перевізниками. Та молодь не хоче йти до села. І це велика проблема. Взяти, наприклад, ситуацію з селами Жеведь та Слабин. В жодному вже понад два роки немає фельдшера. Місцеві голови дуже активно шукають медиків, та марно. В Жеведі абсолютно новий фельдшерсько-акушерський пункт, в Слабині також велике приміщення, можна сказати, пустує. Адже сімейний лікар приїздить в ті села раз на два тижні. І дуже прикро, що престижність роботи сільського лікаря набагато нижча, ніж міського. Хочеться, щоб змінився цей вектор».

Фото автора

 

Автор — Марія Пучинець
Статтю вперше оприлюднено
у чернігівській обласній газеті
«Чернігівщина: новини і оголошення»
29 березня 2018 року