Вартість природного газу у світі постійно зростає, тому на повен зріст постає проблема впровадження альтернативних джерел енергії й використання енергозберігаючих технологій.

Українцям варто повчитися у економних європейців, адже ми налаштовані на Євросоюз. Наприклад, у старовинному Кракові (Польща) будинки отоплюються вугіллям. А житлове господарство Відня, столиці Австрії, на 75 % використовує для комунальних потреб тверде паливо. За рахунок деревини та її відходів на 42% забезпечує свій енергобаланс Швеція.

До речі, місто Золочів, що на Львівщині, вирішило повторити європейський досвід і перевело свої котельні з природного газу на дрова. Частково від опалення газом відмовилися міста Городок, Буськ та Жидачев.

Як відомо, дрова — це відновлюване джерело енергії.

Слід відмітити, що постійними лісокористувачами на Чернігівщині щорічно заготовляється 1,3-1,4 млн. м3 деревини. Із цього обсягу приблизно 40% (орієнтовно 500-560 тис. м3) — низькотоварна деревина: технологічна сировина та дрова паливні.

Частина низькотоварної сировини поставляється вітчизняним підприємствам для виготовлення плитних матеріалів. А паливні дрова використовуються населенням для опалення.

При заготівлі деревини утворюються супутні лісосічні відходи: гілки, хмиз тощо. Обсяг таких відходів, що можуть бути використані для опалення, становить майже 3% ( 40 м3 деревини). Крім того, при переробці деревини на власних потужностях лісокористувачів та інших підприємствах області утворюється 55-60 тис.м3 деревних відходів ( тирса, стружка).

Отож сукупний потенціал Чернігівщини становить 400 тис.м3 паливної деревини.

Враховуючи теплотворну здатність, а також те, що сучасні газові та піролізні твердопаливні котли мають однаковий коефіцієнт корисної дії, для заміщення 1000 м3 природного газу потрібно близько 4 м3 деревної біомаси.

Варто підкреслити, що вартість спалювання дров у 4 рази менше вартості спалювання природного газу. Економічний ефект досить відчутний: 1500 грн. на 1 тис.м3 природного газу.

У чернігівських селах проживає чимало людей похилого віку. Звісно, їм нелегко заготовляти дрова. Та побоювання марні: у Ніжинському, Добрянському і Корюківському держлісгоспах є спеціальні верстати-дроворуби, які швидко і якісно виконають цю роботу. Придбані рубані дрова у холодну осінньо-зимову пору зігріють старих і самотніх людей в наших селах.

На початок ІУ кварталу держлісгоспами було заготовлено 744,7 т дров. Найбільше тими підприємствами, де діє верстат-дроворуб.