В області триває реалізація Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017 рік.

Окрім поширення тематичних матеріалів, 13 грудня проведено тренінг для підвищення компетенцій журналістів у частині підготовки матеріалів з питань взаємодії України з НАТО та європейськими інституціями. Дізнатися більше про це виявили бажання й студенти 4 курсу філологічного факультету Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка.

Як показав моніторинг місцевих ЗМІ, матеріалів стосовно НАТО небагато. У більшості — це релізи органів влади всеукраїнського рівня, які інколи доповнюються коментарями місцевих експертів. Основний акцент у більшості публікацій — військова співпраця.

Представники Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА поінформували про результати опитування громадян України та,  зокрема  Чернігівщини щодо НАТО.

Так, від 2014 року в українському суспільстві превалює орієнтація на вступ до  Північноатлантичного альянсу. Адже на переконання  більшості — це найкращий спосіб гарантувати національну безпеку.

Порівняно з 2012 роком частка тих, хто вважає цей шлях кращим за інші опції безпеки, зросла більш ніж втричі: у 2012 році вступ до НАТО як джерела безпеки обирали 13%, а в червні 2017 року — уже 47% (дані Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва).

Цікаво, що опитування засвідчило низький рівень обізнаності населення щодо структури та діяльності Організації Північноатлантичного договору: 12% — добре інформовані, 55% — дещо знають, але, на їхню думку, недостатньо, а 22% — не знають практично нічого. До слова, така тенденція зберігається майже в усіх регіонах країни.

У 2016-2017 роках більш детально ситуацію на Чернігівщині вивчала громадська організація «Чернігівський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації «Ліга соціальних працівників України». Дослідження фінансували з обласного бюджету в рамках Програми сприяння розвитку громадянського суспільства «Чернігівська громада» на 2016-2020 роки (на конкурсних засадах).

Результати опитування презентував Олександр Крук, завідувач кафедри філософії і суспільних наук Чернігівського національного технологічного університету, кандидат історичних наук, доцент.

Про те, що варто знати журналісту та й читачу, звертаючись до теми європейської та євроатлантичної інтеграції України, розповів Анатолій Марциновський, журналіст Інтернет-видання «Європейська правда»:

—  Часто всеукраїнські видання та навіть прес-служби установ плутаються з визначеннями (Рада ЄС, Європейська рада тощо). Були випадки, коли мова йде про ЄС, членом якого Україна поки не є, а на зображенні  —  Рада Європи, там ми перебуваємо. Для початку варто все ж розібратися, хто та за що відповідає, приміром, у Європейському Союзі.

Щодо НАТО, то журналісти почасти беруть те, що на поверхні, — військова співпраця. Однак діяльність Організації Північноатлантичного договору — це і науково-технічні розробки, проекти у сфері екології тощо.

До слова, яскравим прикладом іншої грані НАТО є ініціативи спільно з ЧНТУ.

Варто знати

Європейська рада. Найвищий політичний орган Європейського союзу, який складається з глав держав і урядів всіх країн, які входять до співдружності. Головне завдання органу полягає в тому, що при розгляді того чи іншого питання (наприклад, українського безвізу) присутність політиків найвищого рівня надає ухваленим рішенням максимальну значимість і легітимність. Якщо проводити аналогію, то позитивне рішення Євроради можна порівнювати з підписом президента під законом, що остаточно надає йому силу.

Європарламент. Один з головних законодавчих органів Союзу, члени якого безпосередньо обираються громадянами країн-членів ЄС. Вибори до ЄП відбуваються кожні п'ять років. Основна роль – затвердження бюджету Євросоюзу (2017-го він становить майже 158 млрд євро, тобто вшестеро більший за український). Цікава ситуація склалася в питанні законодавчих ініціатив – Європарламент не може подавати закони сам собі на розгляд, як це можуть робити народні депутати України. Це виняткове право віддано Єврокомісії, стежить за якою... Європарламент. Він схвалює призначення членів, а також має право її розпустити, хоча за весь час свого існування так і не скористався цією можливістю.

Рада ЄС. Раду Європейського союзу ще називають Радою міністрів або латинським словом Консиліум. Це щось середнє між традиційним Кабінетом міністрів і парламентом – якийсь симбіоз між виконавчою і законодавчою владою. Складається з 28 осіб – по одному від кожної країни-члена, а також ще один єврокомісар, у якого, однак, немає права голосу. Незважаючи на те, що Рада ЄС повторно голосує практично за всі документи, які пройшли Європарламент, є функції, які належать виключно їй. У неї більше, наприклад, контролю над питаннями зовнішньої політики і макроекономічної координації. З цих питань Рада ЄС може приймати рішення самостійно, не чекаючи вердикту ЄП. Зазначимо, що над підготовкою її рішень працюють близько 250 експертних груп. 

Європейська комісія. Центральний орган виконавчої влади, який стежить за виконанням рішень Європарламенту і Ради Європейського союзу. Крім того, вона володіє винятковим правом законодавчої ініціативи – виняткове право вносити законопроекти до Європарламенту. Варто зазначити, що переважно її діяльність стосується економіки. 

Європейський суд.Найвища судова інстанція ЄС, рішення якої оскаржити не можна. До його складу входять 28 суддів: по одному від кожної держави – члена співдружності. У роботі їм допомагають вісім генеральних адвокатів. У Євросуду дві основні функції: перевіряти на відповідність основним законам всі документи, які приймає ЄП і Рада ЄС та працювати з запитами національних судів, виносячи остаточний вердикт у тих чи інших питаннях. Фактично це єдиний судовий орган в структурі ЄС. Винятком є Європейський суд з прав людини, однак його юрисдикція поширюється не тільки на країни-члени.

Працює в ЄС і чимало допоміжних інституцій: економічний і соціальні комітети, комітет регіонів та інші консультативні, управлінські та регуляторні комітети; Європейський інвестиційний банк, Європейський центральний банк. Окремо варто означити Кабінет уповноваженого з прав людини Європейського союзу (інституція європейського омбудсмена).

Департамент інформаційної діяльності
та комунікації з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації