back

17-05-2016 12:50

Щорсівщина: енергетична самостійність не за горами?

З 17 травня триває другий, вирішальний етап конкурсу журналістських робіт «МедіаЧЕ». Лауреатів конкурсу у кожній з номінацій з-поміж переможців першого етапу обере сама читацька, глядацька та слухацька аудиторія під час голосування на сторінці у Фейсбуку. Наразі оргкомітет конкурсу оприлюднює матеріали-фіналісти для відкритого оцінювання.

Один з переможців у номінації «Децентралізація на Чернігівщині» — Валентина Науменко, старший кореспондент газети «Деснянська правда» зі статтею «Щорсівщина: енергетична самостійність не за горами?». Проголосувати за її матеріал можна за посиланням.

 

Щорський район багатий на лісову сировину, і нині тут активно працюють над своєю енергетичною самостійністю. Це найперший крок на шляху утворення єдиної в районі Щорської об’єднаної територіальної громади.   

На місцеве тверде паливо поступово переходять усі заклади соціальної сфери. Дровами й відходами деревообробної галузі гріються бібліотеки, музеї, два приміщення відділу освіти, сільгоспуправління. Незабаром на альтернативне паливо перейдуть Щимельська, Петрівська, Новоборовицька школи та Щимельський дитячий садок. За весну й літо в районі планують добре попрацювати і в новий опалювальний сезон увійти без великого вжитку газу.  

Як щорсівці упроваджують енергозберігаючі технології, дізнавалися і голови  облдержадміністрації та обласної ради Валерій Куліч та Ігор Вдовенко під час робочої поїздки до райцентру.  

Зерносушарка працює на дровах

Відмовляються від блакитного палива й заклади соціальної сфери, і приватні підприємства. В хід ідуть не лише дрова. Гілки, які ще донедавна залишалися гнисти в лісі, переробляються на щепу. З тирси робляться пелети. У райцентрі слідкують за тим, аби підприємства працювали без відходів, каже в. о. голови Щорської райдержадміністрації Валерій Радібеда. «Собівартість опалення на дровах у Щорсі становить приблизно 450 гривень за гігакалорію. При вартості газової гігакалорії 1650 гривень. Що практично втричі дешевше», — пояснив Валерій Куліч.

На приватному виробничо-комерційному підприємстві «Імпульс» керівники області ознайомилися зі своєрідним ноу-хау. Вони оглянули елеватор і зокрема — зерносушарку, яка працює на твердому паливі. Підприємство побудували півтора року тому, і воно успішно відпрацювало два сезони. Зерносушарка й теплогенератор бразильські. Основне обладнання — американське. За добу тут просушують 500 тонн кукурудзи. Коли рівень вологості невисокий, то 800 і більше. Зокрема, торік просушили й відвантажили 16,5 тисячі тонн кукурудзи. Елеватор побудований саме для цієї культури, але загалом приймають різне зерно. Сировина надходить із усіх (крім Семенівського) північних районів області. Дрова постачають Корюківський та Щорський лісгоспзаги.  

— Це найбільший елеватор такого типу в усій східній Європі та на пострадянському просторі. Для України це своєрідне ноу-хау, — розповідає директор підприємства Григорій Синельник. — Проектна місткість зерносховища — 30 тисяч тонн. Спорудження комплексу ще не завершене, але перша черга — серце елеватора — вже збудована і введена в експлуатацію. На неї пішло 20 мільйонів гривень. Найцікавіше в цій системі те, що для сушіння збіжжя ми використовуємо місцеве паливо — дрова. Наш котел генерує стільки енергії, що її вистачило б на опалення цілого мікрорайону, а ми нею висушуємо збіжжя. Альтернативне пальне набагато вигідніше, ніж газ. При цьому навколишнє середовище не забруднюється. Потужність теплогенератора 6,3 мегавата. Температура згорання дров близько 800 градусів. При цьому не виділяються ні дим, ні смоли. Все згорає, — каже директор.

На «Імпульсі» трудяться майже 30 осіб.  Розширившись, планують узяти ще кілька людей, які працюватимуть за комп’ютерами. Усі працівники місцеві. Отримують близько трьох тисяч гривень.

Як зберегти тепло для дітей

А от заклади, котрі невигідно переводити на твердопаливні котли, й надалі опалюватимуться газом. Щоби тепло у приміщенні не втрачалося, будівлю потрібно утеплювати. Чим і займаються у щорських навчальних закладах для дітей. У дитячо-юнацькій спортивній школі повністю замінили покрівлю, вікна та вхідні двері. Але на цьому роботи не закінчаться, каже в. о. голови Щорської райдержадміністрації Валерій Радібеда. У спортивній школі робитиметься капітальний ремонт. Замінюватимуться електрообладнання, душові, роздягальні, туалети, вентиляційні системи. Ремонтуватиметься стеля, покращуватиметься освітлення, частково замінюватиметься система опалення. Планова вартість проекту — мільйон 200 тисяч гривень. Зокрема, на реконструкцію районного стадіону «Колос» планується витратити 280 тисяч. Роботи вже почалися. Нещодавно на стадіоні встановили нові трибуни. Найближчим часом облаштують іще дві секції трибун на 312 місць, озеленять футбольне поле, встановлять нову коментаторську кабіну, облаштують приміщення для зберігання спортивного інвентарю.

— У спортивній школі займаються 305 вихованців. У нас є відділення футболу, легкої атлетики, настільного тенісу та спортивної гімнастики. Переважна більшість дітей зі Щорса, але приїжджають і з найближчих сіл. Тож для нас дуже важливо відновити спортивну школу та стадіон «Колос», — каже директор ДЮСШ Євгеній Мудрицький.     

Утеплюють і місцеву дитячу музичну школу імені Н. Г. Рахліна. Торік тут замінили 58 вікон, двері, встановили 20 енергозберігаючих світильників у класних кімнатах.

Децентралізація. Чим краще, якщо раніше?  

Опісля керівництво області відвідало вище професійне училище лісового господарства, де відбулася зустріч із активом Щорського району.  Було розглянуто багато різних питань. Ключовим стало питання підготовки до децентралізації. За словами Валерія Куліча, це єдиний спосіб зробити  район успішно розвиненим. При цьому у Щорському районі краще утворити  єдину об’єднану територіальну громаду. Робити більше, зважаючи на економічну спроможність району, аж ніяк невигідно.

— Рано чи пізно доведеться переформатувати устрій району. Я закликаю зробити це сьогодні, щоби громада отримала якнайбільше дивідендів від цього процесу — кошти на розвиток, державну підтримку. Я закликаю вас не розпорошувати сили, а створити у Щорському районі одну велику й самодостатню громаду. Це дасть можливість ефективно господарювати, економити й розвиватися, — наголосив Валерій Куліч.

Керівники області кажуть, цьогоріч за рахунок фондів регіонального та соціально-економічного розвитку область планує залучити близько 200 мільйонів гривень. Значну частину коштів віддадуть новоутвореним територіальним громадам. Нині в області їх лише п’ять. Вони з бюджету отримали окремою постановою 32 мільйони гривень. Але процедура децентралізації триває. І цілком імовірно, що більше отримають ті, хто буде в числі перших.      

— За найменшими підрахунками, коли створювати громаду у Щорському районі з усіма населеними пунктами, з 24 сільрадами, які є, це додатково принесе 24,4 мільйона гривень. Підкреслюю, що додатково. З того мільярда, який закладається під фінансування об’єднаних територіальних громад. Плюс, за найменшими підрахунками, оптимізація структур управління після завершення цієї реформи дасть іще 5 мільйонів, — пояснив голова обласної ради Ігор Вдовенко.

 

Валентина Науменко
Оригінал статті оприлюднено у № 14 

газети «Деснянська правда»
за 7 квітня 2016 року

Останні новини

Анонси








































 

 

 

 

Погода