Минулими вихідними у Чернігові відбувся урочистий захід до 900-річчя першої писемної згадки про Борисоглібський собор. Зведений він за часів князя Давида Святославича як родинний храм-усипальниця, присвячений небесному покровителю князя святому Глібу.

«Це саме той князь Давид, який є племінником княгині Анни – королеви Франції, онуком Ярослава Мудрого – «тестя Європи» та правнуком Володимира Великого. Саме ці постаті ще тисячу років тому творили історію нашого народу», – наголосив під час урочистостей керівник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Андрій Лісовий.

З нагоди 900-річчя храму заповідник «Чернігів стародавній» спільно з Укрпоштою презентував пілотний проєкт «Пошта під куполами». Відтепер художні конверти з печаткою князя Давида Святославича, якою він пломбував свої листи в XI-XII столітті, й дитячими малюнками собору подорожуватимуть у двісті країн світу. Придбати їх можна у Борисоглібському соборі.

Конверти та листівки підготовлені на основі близько 20 малюнків дітей – переможців конкурсу «Пам’ятки архітектури міста Чернігова очима дітей». Його організував якраз до ювілейної дати Борисоглібського собору заповідник «Чернігів стародавній». Підтримали проєкт Гуманітарна ініціатива українських творців і Чернігівський обласний осередок Асоціації філателістів України.

Варто зазначити, що собор має унікальну архітектуру, особливу акустику та різьблення. За словами старшого наукового співробітника заповідника «Чернігів стародавній» Олени Ванжули, це була інновація у ті часи. Саме в Чернігові – місті розповсюдження архітектурних технологій – будується новий тип храму, в якому поєдналися візантійська хрестовокупольна архітектура та романський стиль, характерний для Західної Європи. Своєрідною родзинкою декоративного обрамлення собору є різьблені капітелі, що прикрашали фасади.

За час існування собор неодноразово зазнавав пошкоджень і перебудов. Кожного разу його архітектура набувала нових рис. Зокрема, після національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького він був одночасно кафедральним собором та головним храмом заможного монастиря, до якого часто навідувався гетьман Іван Мазепа. Він замовив у ХVІІІ ст. у німецькому місті Аугсбурзі для іконостаса Борисоглібського собору срібні царські врата, що збереглися до наших днів.

Пережив собор і Другу світову війну, хоча й був частково пошкоджений. У повоєнні часи – відновлений у тому вигляді, який вважається його первісним

Нині Борисоглібський собор – пам’ятка архітектури національного значення, входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», використовується як музейний об’єкт та будинок хорової спадщини.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації
за повідомленням Національного архітектурно-історичного
 заповідника «Чернігів стародавній»