back

Герої України посмертно: Володимир Зеленський відзначив захисників з Чернігівщини

11-07-2023 | 17:03

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» посмертно присвоєно підполковнику Вадиму Благовісному, майору Данилу Мурашку, капітану Дмитру Романченку, головному сержанту Володимиру Дудченку, старшому солдату Сергію Божку.

Відповідні укази Президент України підписав 8 липня.

Вадим Благовісний та Данило Мурашко — льотчики. Обидва — випускники Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Служили у 299-й бригаді тактичної авіації.

Вадим Благовісний загинув 7 вересня 2022 року під час виконання чергового бойового завдання у складі пари. Від початку повномасштабного ворожого вторгнення здійснив 95 бойових вильотів. За цей час 26-річний захисник (народився 14 вересня 1995 року у селі Перепис на Городнянщині) знищив близько сотні одиниць броньованої техніки, понад 80 одиниць автотранспортних засобів, близько 40 автоцистерн пально-мастильних матеріалів та близько 800 осіб живої сили противника.
За попередні значні досягнення Вадима Благовісного нагороджено орденами Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступенів.

Данило Мурашко загинув 27 січня цього року. Під час виконання бойового вильоту в районі Краматорська на Донеччині ворожий винищувач підбив його літак.
З 24 лютого 2022 року 24-річний військовий здійснив 141 бойовий виліт. Знищив близько 70 одиниць броньованої техніки, понад 80 автотранспортних засобів, приблизно 30 автоцистерн пально-мастильних матеріалів, близько 600 осіб живої сили противника.
Данило Мурашко родом з Ніжина. Після закінчення університету долучився до складу військової частини А4465. Спочатку був льотчиком, згодом став командиром ланки авіаційної ескадрилії. Посмертно присвоєно звання «майор». Був нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест» та орденами Богдана Хмельницького І, ІІ та ІІІ ступенів.

Дмитро Романченко (позивний «Шаман») загинув поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області 9 вересня минулого року.
Народився захисник 28 вересня 1997 року у Чернігові. Після школи вступив до Військової академії м. Одеси на факультет військової розвідки та спеціального призначення. Займався східними бойовими мистецтвами. У 2015 році отримав чорний пояс академії тхеквондо «KUKKIWON».
Пройшов курс військових навчань з представниками Королівського полку Шотландії «Горці».
У червні 2019 року Дмитру присвоєно звання «лейтенант» та призначено на посаду командира розвідувального взводу розвідувальної роти ОК «Схід» Сухопутних військ ЗСУ (м. Бахмут, Донецької області). У липні того ж року молодий офіцер став на захист української землі в зоні ООС. Воював в районах населених пунктів Золоте Луганської області та Авдіївка Донецької.
Початок повномасштабного вторгнення застав Дмитра Романченка на бойових позиціях в зоні ООС біля Мар’їнки на Донеччині. Проходив службу в районах населених пунктів Новотроїцьке, Володимирівка, Павлівка, Валер’янівка, Волноваха, Ольгинка, Солодке, Новомихайлівка, Красногорівка та Мар’їнка Донецької області.
У квітні 2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У травні 2022 року призначений на посаду командира розвідувальної роти, а вже у червні йому достроково присвоєно звання «капітан».
Похований 28 вересня 2022 року в рідному місті на кладовищі «Яцево».

Володимир Дудченко загинув 22 вересня 2022 року при виконанні бойового завдання під Лиманом у місті Ямпіль. Похований на Алеї Слави в Хмельницькому.
Народився воїн 1 березня 1984 року у Свердловську Луганської області. Там же й пішов навчатися до школи. Але так склалося, що родина повернулася до рідного села Тупичів колишнього Городнянського району. Після закінчення місцевого ліцею у 2001-му майбутній захисник вступив до Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка на філологічний факультет.
З 2014 року Володимир воював на сході України. За цей час пройшов усі гарячі точки Донеччини, був неодноразово нагороджений медалями, мав два ордени «За мужність» ІІІ ступеня.

Сергій Божко загинув 22 травня 2022 року в населеному пункті Луганське Бахмутського району на Донеччині. Похований в селі Журавка Прилуцького району.
Народився захисник 16 серпня 1997 року в с. Гнідинці (колишній Варвинський район). Після школи навчався у Ладанській філії Прилуцького професійного ліцею за спеціальністю «кухар-кондитер». У 2017 році закінчив Національну академію внутрішніх справ за спеціальністю «правоохоронна діяльність». Потім – робота дільничним офіцером поліції в Прилуцькому відділі поліції Головного управління Нацполіції в області.
У липні 2018 році Сергій вступив на військову службу за контрактом до військової частини А1414. У 2020-му – знову навчання (заочне): Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, спеціальність «журналістика». У серпні 2021 року вирішив продовжити кар’єру військового, підписавши контракт з військовою частиною А0409 (оператор протитанкового відділення).

Указами від 8 липня Президент України також присвоїв звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) солдатам Роману та Леоніду Бутусіним. Брати Бутусіни служили у 58-ій окремі мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського. Воїни загинули, обороняючи Чернігівщину, у березні 2022 року — у бою за Лукашівку. Поховали захисників на Алеї слави у Калуші Івано-Франківської області. Брати — етнічні росіяни. Їхня родина переїхала в Україну у 2014 році.

 

 

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації
за інформацією Чернігівського обласного територіального
 центру комплектування та соціальної підтримки.
Світлини – Чернігівський обласний ТЦК та СП,
Тупичівська сільська рада, Володимир Веркалець