23 червня заступник голови обласної державної адміністрації Віктор Тканко провів ініційовану ним нараду з керівниками структурних підрозділів виконавчої влади, представниками туристичних організацій з проблем та перспектив розвитку туристичної інфраструктури області.

У рамках реалізації ініційованої Президентом України В.Ф. Януковичем Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” та механізмів її реалізації на регіональному рівні, слід зробити наступні кроки для зменшення часу перебування гостей із-за кордону на контрольно-пропускних пунктах Чернігівщини. Ці позиції стосуються як співробітників Чернігівської митниці, так і службовців Чернігівського прикордонного загону. Програма економічних реформ протягом наступних 5 років вимагає від нас корінної зміни роботи за такими напрямками: створення базового підґрунтя для економічного зростання; формування сприятливого бізнес-клімату; модернізація інфраструктури та базових секторів економіки; поліпшення якості життя. У них добре вписується розробка програми інвестування розвитку туристичної галузі на Чернігівщині.

Йшлося, зокрема, про напрацювання проекту програми облаштування придорожніх закладів для подорожуючих на територіях Ріпкинського, Чернігівського, Козелецького районів. Більш серйозно слід займатись т.з. туристичною соціологією і статистикою, активніше просувати інформацію про чернігівський туристичний продукт у ЗМІ прикордонних областей, предметніше опікуватись зовнішньою рекламою. Учасникам наради доручено протягом наступних двох тижнів надати Головному управлінню культури, туризму та охорони культурної спадщини Чернігівської облдержадміністрації конкретні пропозиції щодо інвестиційних проектів для подальшого розвитку туристичної галузі області.

Довідково: У Чернігівській області функціонують 49 закладів розміщення готельного типу різної форми власності. Середня завантаженість у 2009р. склала 40% завдяки тому, що переважну більшість закладів розміщення готельного типу становлять міні-готелі. У той же час великі готельні господарства були завантажені не більше ніж на 20-25%.

На початок року в області чинними були 85 ліцензій на туристичну діяльність, що на 14 одиниць більше ніж на початку 2009 року. Проте через масштабну економічну кризу туристична галузь продемонструвала минулого року зниження основних показників у порівнянні з 2008 роком.

Так, кількість обслуговуваних туристів протягом 2009 року зменшилася на 34 % і склала 26 тис. осіб, з них іноземці становили 3 тис. осіб, що на рівні з показниками 2008 року. За кордон виїздило 6 тис. осіб, тобто на 23% менше, ніж показники 2008 року. Через це обсяг реалізації наданих туристичних послуг зменшився на 9% і склав 21,5 млн. грн., що залишило надходження до бюджету області на рівні з аналогічним періодом 2008 року, і ця сума складає майже 1,6 млн. грн.

Для налагодження співробітництва у туристичній сфері 4-6 червня 2010 року було проведено Міжрегіональний туристичний форум «Чернігівщина туристична 2010», у роботі якого взяли участь понад 80 учасників. У рамках форуму відбулась туристична виставка, на якій був представлений туристичний потенціал Чернігівської області, семи областей України та Гомельської області Республіки Білорусь. Проведено круглий стіл з питань розвитку сільського зеленого туризму, три семінари туристичних операторів, семінар-тренінг з розвитку екологічних, водних та активних видів туризму, а також презентацію інвестиційного проекту «Сплав на плотах по річці Десна».

У містах та районах області триває робота щодо створення нових та розвитку вже існуючих туристично-інформаційних центрів (пунктів). Сьогодні функціонують туристично-інформаційні центри в містах Чернігів, Ніжин, Корюківка.

На сьогоднішній день в області послуги сільського зеленого туризму надають близько 25 сільських садиб. Але тільки дві садиби пройшли добровільну категоризацію та стандартизацію. У 5 садибах проводяться ремонтні роботи по облаштуванню місць розміщення туристів. Водночас слід відмітити тенденцію до підвищення якості послуг, що надаються.

Серед проблемних питань, що гальмують розвиток сільського зеленого туризму, головною є відсутність Закону про цей вид діяльності і, як наслідок, – відсутність узгоджених дій різних відомств і служб по відношенню до власників садиб.

Така ситуація заганяє сільський зелений туризм у тінь. І якщо такі послуги й надаються, то, як правило, неофіційно.

Так склалося, що сьогодні найбільш розвиненим видом туризму між Чернігівською і Гомельською областями є так звані шопінг-тури, коли поїздка з метою купівлі різноманітних товарів включає в себе екскурсійну складову.

Проведений аналіз перетину державного кордону на в’їзд в Україну, в пунктах пропуску на ділянці відповідальності Чернігівського прикордонного загону громадянами Республіки Білорусь свідчить про збільшення пасажиропотоку в вихідні дні в середньому на 52% в порівнянні з робочими днями.

За результатами анкетування гостей з Республіки Білорусь, яке було проведено головним управлінням культури, туризму і охорони культурної спадщини 19-20 червня в м. Чернігові, було встановлено, що 40% білоруських туристів відвідують область 1 раз на місяць і частіше, але головна мета візитів – придбання товарів (56 %), лише 14% респондентів поєднують шопінг з екскурсіями. Основною проблемою при перетині кордону було визнано черги на митниці (92 %). Під час подорожування автошляхами області громадяни Білорусі стикаються зі свавіллям працівників ДАІ - 36% і пов’язаним з цим хабарництвом 14,5%, також 41,5% респондентів вважають стан автодоріг незадовільним.

Також туристи відмічають недостатню кількість дороговказів (6%) та місць для паркування (2%). Лише чверть опитаних володіють інформацією про туристичні об’єкти міста та області, половина - не володіє, а 32% хотіли б отримувати інформацію при в’їзді до області. Переважна кількість білорусів приїздить до нас лише на 1 день (83,5%). З тих хто залишався на ночівлю 11% обрали готель, 27% - орендують квартиру, у друзів та родичів зупиняються 31%, інші варіанти обирають 31% опитаних. Беруть дітей для відвідання ринку 42%, взагалі без дітей приїздять 58%. Послугами громадського харчування користуються 57% респондентів, не користуються - 35%, іноді - 8%. Оглядали пам’ятки 34% гостей міста, мають бажання але не мають можливості - 22%. Туристична інфраструктура області була оцінена гостями з Білорусі як задовільна.

Проблемними питаннями туристичної інфраструктури області сьогодні залишаються:

- відсутні місця для тимчасової зупинки та відпочинку туристичних груп і неорганізованих туристів, які були б обладнані критими майданчиками, туалетами, урнами для сміття, за виключенням автошляхів державного значення;

- практично всі туристичні об’єкти області потребують вдосконалення своєї інфраструктури, зокрема: будівництва нових сучасних туалетів, закладів розміщення та харчування, які б відповідали європейському рівню, встановлення додаткових дорожніх вказівників. Необхідно передбачити спеціально облаштовані місця продажу рекламної та сувенірної продукції;

- відсутність в районах та містах області спеціалістів в галузі туризму, як результат – некваліфіковане виконання поставлених завдань;

- відсутність достовірних статистичних даних щодо відвідання туристичних об’єктів області;

- через недосконалість законодавства особи, які надають послуги з розміщення туристів, не бажають афішувати свою діяльність.

Необхідно вжити невідкладних заходів щодо розбудови туристичної інфраструктури на місцях, насамперед:

- активізувати роботу щодо пошуку інвесторів, та залучення інших джерел фінансування;

- створити ефективну мережу туристично-інформаційних центрів і пунктів;

- посилити рекламно-інформаційну діяльність, особливо на місцях, зокрема передбачити випуск інформаційно-довідкової продукції саме туристичного спрямування. Ця продукція має безкоштовно розповсюджуватись як в ТІЦ, так і в закладах розміщення області;

- з метою популяризації туристичних об’єктів та маршрутів області – більш тісно співпрацювати з друкованими та інтернет-виданнями туристичного спрямування;

- продовжити облаштування місць для тимчасової зупинки та відпочинку туристичних груп, які були б обладнані критими майданчиками, туалетами, урнами для сміття при в’їздах у райони області;

- продовжити розроблення системи дорожніх знаків та інформаційних панно, що інформують про туристичні маршрути і об’єкти (бажано трьома мовами), та встановлення їх на автошляхах області;

- постійно проводити та приймати участь в інформаційно-рекламних та виставкових туристичних заходах;

- рекомендувати готелям пройти добровільну стандартизацію. Деякі готелі своїм номерним фондом та інфраструктурою не відповідають міжнародним вимогам щодо кількості зірок, яку вони самі собі присвоїли;

- передбачити в районах та містах області ефективну кадрову вертикаль для реалізації державної політики в галузі туризму;

- відділам та управлінням культури і туризму райдержадміністрацій та міських рад ініціювати передбачення коштів у районних та міських бюджетах на розвиток туризму.