back

Голова облдержадміністрації Володимир Хоменко взяв участь у розширеному засіданні Ради регіонів

13-12-2010 | 17:44

13 грудня у Києві під головуванням Президента України Віктора Януковича відбулося розширене засідання Ради регіонів.

У своєму виступі Глава держави сказав: «Ми взяли на себе відповідальне завдання – модернізувати країну, зробити її сучасною, конкурентоздатною і динамічною.

Програма реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоздатна економіка, ефективна держава» дає чіткі відповіді, як це завдання виконати.

Опоненти нас критикують і будуть критикувати на кожному кроці. І це цілком звична для нас ситуація як для демократичної країни. Але я хотів би сказати, що дуже важливо, щоб ми разом з вами розуміли, як до нас будуть ставитися люди, як реагуватиме громадянське суспільство на кожен наш крок. І завдання всім нам – підняти рівень довіри людей в цьому напрямку. Це означає – об’єднати державу навколо тієї реформи, про яку ми будемо сьогодні говорити. І це найголовніше.

Зміни в державі набирають обертів. Крок за кроком ми проходимо шлях від перших напрацювань та проектів реформ до практичних рішень і нових результатів. Сподіваюся, вони будуть якісними. Кожен новий крок вимагає більш тісної координації і високої відповідальності за свої дії.

2010 рік дійсно став поворотним пунктом у розвитку нашої держави. Ми всі добре пам’ятаємо, з чого все починалося. Важка економічна ситуація з критичним падінням ВВП, масштабним спадом у промисловості, проблемами у державних фінансах.

Політична криза, яка була всі минулі п’ять років, також додала нам проблем. Маю на увазі складну ситуацію і у виконавчій владі, і у законодавчій, і, безумовно, в житті людей - безробіття і проблеми у соціальному секторі.

Такими були реалії початку року. Нам, я переконаний, вдалося переломити ситуацію на краще.

Після президентських виборів був відкритий шлях до відновлення ефективної роботи владних інститутів. Ми вперше за роки незалежності отримали можливість починати і здійснювати реформи. І я сподіваюся, що кожен крок ми будемо робити спільно, разом з Українським народом.

Сформована в парламенті коаліційна більшість забезпечила продуктивну законотворчу роботу. Я хочу подякувати і Верховній Раді, і Уряду, і всім політичним силам, які сьогодні єднаються навколо конкретних потужних кроків з модернізації нашої держави.

За рахунок швидкого відновлення ефективної роботи державної влади нам вдалося стабілізувати ситуацію в економіці і «запустити» процес реформ.

Сьогодні ми можемо констатувати, що позитивні тенденції у національній економіці стають все більш стійкими. За попередніми оцінками, приріст ВВП у третьому кварталі цього року складе близько 5%. Українська промисловість зросла за 10 місяців майже на 11%.

При цьому галузі, найбільш постраждалі в період кризи, демонструють прискорене відновлення: приріст у машинобудуванні склав 33%, хімічній промисловості – понад 20%, металургії – понад 12%.

Відчутно знижується напруженість у фінансовому секторі.

Укріплюється довіра населення до банків, відновлюється кредитування національної економіки, стабільно знижується вартість кредитних ресурсів.

Ми уважно слідкуємо за цими процесами. І не тільки слідкуємо – робимо все, щоб це так було в житті.

Поступово стабілізується ситуація і в інвестиційній сфері. У кризовий період Україна відчула істотний спад інвестиційної активності. Але за підсумками трьох кварталів 2010 року ці негативні тенденції вдалося зупинити. Вважаю це головною ознакою подолання кризових тенденцій.

Якщо довіра інвесторів до національної економіки відновлюється, це означає, що країна рухається у правильному напрямку.

Тим не менше, ситуація в країні поки що залишається складною. Проблеми, що накопичились за попередні роки, потребують серйозних рішень.

Перш за все, не можна ігнорувати той факт, що темпи зростання національної економіки, як і раніше, здебільшого залежать від ситуації на зовнішніх ринках.

В умовах нестабільності, що до цього часу зберігається у світовій економіці, це - суттєвий ризик.

Внутрішній ринок відновлюється вкрай повільно. Даються взнаки повільне зростання доходів населення, їх загальний низький рівень.

Непроста ситуація в бюджетній сфері: за даними Міністерства фінансів, за 9 місяців цього року дохідна частина держбюджету була виконана на 64%, а план дефіциту – на 98% річного показника.

Це вимагає важких рішень у сфері раціоналізації бюджетних витрат, змушує залучати додаткові ресурси, зокрема - кредити міжнародних фінансових організацій.

Започатковані в 2010 році реформаторські процеси націлені на системне вирішення цих проблем. Зокрема, був прийнятий новий Бюджетний кодекс, що істотно розширив фінансову базу місцевого самоврядування. Вже у 2011 році місцеві бюджети отримають суттєво більше грошей.

Додаткові ресурси дозволять владі на місцях покращити якість послуг для населення, прискорити реалізацію проектів соціально-економічного розвитку територій.

З 1 січня 2011 року набирає чинності Закон про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Замість численних звітів та кількох контролюючих органів запроваджено єдиний звіт і єдиний платіж для суб’єктів господарювання.

Позитивно оцінюю перші практичні кроки у спрощенні умов для ведення бізнесу, хоч вони даються нелегко.

Маю на увазі плідну роботу із реформування дозвільної системи.

Ми зменшили на 35% кількість видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. Скасовано ліцензування 90% видів робіт.

Запроваджено «декларативний принцип» видачі документів дозвільного характеру.

Ухвалений, хоча й за умови вимушеного втручання Президента, Податковий кодекс. Він закладає нову філософію відносин між державою та платниками податків.

Кодекс дозволяє знизити податкове навантаження на бізнес, спростити податкові процедури, зруйнувати їх «корупційну місткість», запропонувати стимули інвестиційного розвитку та структурної модернізації економіки.

Курс на модернізацію країни не обмежувався виключно економічною сферою.

Були зроблені кроки у напрямку реформування системи судочинства. У липні цього року Верховною Радою було прийнято новий Закон про судоустрій та статус суддів. Сьогодні ведеться робота у напрямку подальшого удосконалення судової системи, готується реформа кримінальної юстиції та прокуратури.

Це - публічне зобов’язання України перед Парламентською асамблеєю Ради Європи, і воно буде виконано у найкоротші терміни.

Схвалено ініційований Президентом Закон про основи внутрішньої та зовнішньої політики, який забезпечує демократичний вибір, визначає пріоритети економічного та соціального розвитку, утверджує позаблокову політику України.

У цьому зв’язку хочу окремо зазначити, що наші реформаторські зусилля отримують позитивні оцінки та підтримку на міжнародному рівні. Наші міжнародні партнери сьогодні визнають за очевидний факт, що Україна змінюється. Після років хаосу, безвідповідальності, конфліктів та криз Україна знову стала стабільним і прогнозованим партнером.

За цей період часу нам вдалося зробити важливі кроки уперед у відносинах із Європейським Союзом.

На саміті Україна-ЄС, який відбувся у листопаді цього року в Брюсселі, ми узгодили План дій щодо безвізового режиму з ЄС. Здійснено кроки щодо інтеграції в європейський економічний простір – підписано Угоду про вільну торгівлю з Європейською асоціацією вільної торгівлі.

Продовжується робота у напрямку створення Зони вільної торгівлі із Європейським Союзом.

В той же час ми провели значну роботу щодо відновлення стратегічного партнерства із Російською Федерацією. Схвалена урядами України та Російської Федерації концепція Програми довгострокового торгово-економічного співробітництва між Україною та Росією на 2011-2020 роки.

Ми нарощуємо потенціал співробітництва з новими центрами зростання, що особливо важливо в умовах глобальної кризи, яка далека від завершення.

Шановні колеги!

Досвід перших кроків засвідчив, що без глибокої модернізації держави, системного реформування державної влади ми не зможемо рухатись вперед. Скажу більше: бюрократія з її консерватизмом, корумпованістю і хижацьким відношенням до людей стала головним гальмом перетворень.

Процедури прийняття управлінських рішень невипадково затягнуті. Чиновники сконцентровані лише на створенні нових контролюючих повноважень та регуляторних функцій. Кількість чиновників та вартість їх утримання для платників податків постійно зростає, а рівень їх компетентності та якість їх діяльності постійно знижуються. І це прямо впливає на швидкість проведення реформ, і як це було у випадку із прийняттям Податкового кодексу - і на їх якість.

Наведу тільки одну цифру: за останні п’ять років кількість чиновників в Україні збільшилась майже на 30 тисяч. Як це вплинуло на якість роботи державної влади, ми всі з вами добре знаємо.

Тому я звертаюся до новообраних керівників міст, обласних рад: шановні колеги, подивіться на свій штатний розпис, і я вас по-доброму прошу, поклавши руку на серце – якщо ми з вами повернемо хоча б чисельність п’яти-шестирічної давнини, це буде абсолютно нормально. Якщо ви це зробите добровільно, я буду це вітати. Я вам скажу – буду завжди разом з вами, допомагатиму завжди. Ті, хто будуть тягнути з цим питанням, гальмувати цей процес – по-перше, я публічно скажу про це громадам на ваших територіях, по-друге – наші партнерські відносини будуть складними.

Кричущою проблемою в роботі державної влади є корупція та зловживання повноваженнями.

Посади в управлінській вертикалі часто перетворюються на приватні годівниці для чиновників.

Не дивно, що в останні роки Україна стабільно посідає останні місця за простотою ведення бізнесу та сприятливістю бізнес-клімату.

Але головне, що ця бюрократична система не налаштована на надання послуг громадянам. Для отримання будь-якої резолюції чиновника у нас доводиться очікувати тижнями і місяцями. Жити в такій країні для людини стає дуже некомфортно. Бюрократія відштовхує людину від держави, перетворює владу на чужу і навіть ворожу для людей силу.

Саме тому ми започаткували глибоку реформу державної влади. І як я казав кілька днів тому у цій залі - розпочали ми з себе - з центральних органів влади. Перші рішення вже оприлюднені.

Зокрема, згідно Указу від 9 грудня майже вдвічі скорочена кількість членів Кабінету Міністрів. Із 112 органів центральної влади створено 63. Кількість працівників Кабінету Міністрів буде скорочено близько 50%. Зміниться система управління міністерствами.

Тільки за рахунок оптимізації складу державного апарату та скорочення кількості органів виконавчої влади економія в державному бюджеті у 2011 році складає близько мільярда гривень. Але скільки цих грошей піде на компенсації – ми ще порахуємо. Як кажуть фахівці, залишиться близько 10% економії. Але вже 2012 рік і наступні роки – це буде суттєва підтримка бюджету.

І, безумовно, ми ці кошти повинні спрямовувати на розвиток національної економіки та соціальні інвестиції.

Разом з тим, за рахунок реформи державної влади ми суттєво підвищимо ефективність державного управління, ліквідуємо дублювання повноважень. У підсумку ми отримаємо компетентний, ефективний і мобільний державний апарат, здатний забезпечити прийняття і реалізацію державних рішень.

Ця реформа передбачає передачу деяких функцій центральних органів виконавчої влади на регіональній рівень – тобто у сферу вашої відповідальності. І ви повинні до цього готуватися.

Проте, реформування центральних органів влади – це тільки перший крок в рамках реформи державної влади. На часі - зміни в системі всієї виконавчої вертикалі, суттєве скорочення чиновників, які представляють центральну владу на місцях і, одночасно, посилення ролі і збільшення повноважень органів місцевого самоврядування. Але не за рахунок чисельності, а за рахунок якості.

Найближчим часом ми завершимо реформування державної служби і перейдемо до наступного етапу, пов’язаного із реформуванням влади на місцях. Його мета - оптимізувати систему державного управління в регіонах, підняти її ефективність, прибрати зайві рівні адміністрування і скоротити кількість чиновників.

Цей процес торкнеться всіх вас, і я очікую активної участі у процесі та вчасного виконання поставлених завдань. За це ви будете нести, як я вже казав, персональну відповідальність.

Разом із тим ми прагнемо створити фундамент для розвитку місцевого самоврядування і максимально повного забезпечення інтересів місцевих громад. Боротьба із бюрократією, зниження рівня корупції, підвищення ефективності державної влади - ці завдання я вважаю пріоритетними у 2011 році.

Реформа державної влади буде знаходитись під моїм безпосереднім контролем. Я не допущу, щоб свавілля та корисні інтереси чиновників, які знаходяться на утриманні платників податків, завадили проведенню необхідних змін.

Хочу ще раз підкреслити: реформа державної влади – це не косметика в структурі Кабінету Міністрів. Це системні зміни, мета яких – перетворити державну машину на ефективний апарат, що надає якісні послуги своїм громадянам. І головне: створити апарат, «заточений» на реформи і модернізацію, орієнтований на розвиток.

Масштабні зміни потребують чіткої координації зусиль та повної віддачі учасників процесу. З цією метою я впровадив персональну відповідальність по кожному напрямку реформ. Буду особисто слідкувати за ходом їх впровадження, і в разі необхідності - приймати відповідні кадрові та інші рішення.

Для цього я створив Керуючу раду у складі Комітету з економічних реформ. Вона буде займатися оперативним управлінням процесом впровадження реформ.

Також створений Координаційний центр з провадження реформ. Він відповідає за моніторинг процесу впровадження, координацію зусиль та ресурсів, а також надання необхідної експертної підтримки.

Шановні колеги!

Реформа державної влади і бюджетна політика на наступний рік тісно пов’язані між собою. Якщо коротко, то мова йде про «бюджет реформ». Я вважаю, ви це розумієте.

По-перше, бюджет на 2011 рік сформовано на новій податковій базі. Його головне завдання – забезпечити умови для сталого зростання, підвищити соціальні стандарти.

По-друге, сама бюджетна політика 2011 року є невід’ємною складовою реформ. Всі її аспекти – від порядку формування до режиму виконання – складають основу нової державної економічної політики.

Нам потрібні сучасні підходи до розпорядження фінансами країни.

Моя вимога до Уряду – забезпечити якнайскоріший перехід до програмно-цільового підходу при плануванні та використанні бюджетних коштів. Ми це робили у двох урядах – ця система була зруйнована, зараз вона частково відновлена, але її треба запровадити, і щоб вона в країні працювала.

По-третє. Для того, аби повною мірою запрацював Бюджетний кодекс, мають бути розроблені ефективні механізми регіонального вирівнювання, визначені способи мобілізації місцевих джерел фінансових ресурсів, зокрема – місцевих запозичень.

Ці завдання я ставлю перед місцевою владою і чекаю від вас не гучних ініціатив, а практичних кроків зі зміцнення бюджетно-фінансової бази ваших регіонів.

У цьому зв’язку особливого значення набуває і координація дій регіональної влади при розробці програм розвитку регіонів, активна підтримка зв’язків, програми створення робочих місць з урахуванням міжобласної кооперації. Адже поєднання зусиль дозволить отримувати і додаткові доходи, створювати робочі місця, долати бар’єри для розвитку місцевого бізнесу.

Виходячи з наявних розрахунків проекту бюджету, я вимагатиму дотримання збалансованості та стабільності державних фінансів, з мінімальним дефіцитом до 3,5%, з прозорими процедурами збирання податків та використання бюджетних коштів.

Пріоритетними були і залишаються соціальні видатки.

Я вимагатиму неухильного забезпечення запланованого у бюджеті збільшення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати.

У 2011 році буде забезпечено виконання вимог законодавства щодо встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Під особливим контролем – і підвищення в наступному році виплат сім`ям з дітьми, дітям-інвалідам, багатодітним сім`ям.

Бюджет також передбачає збільшення допомоги при народженні дитини: на першу дитину в середньому на 6 тис. гривень, на другу – на 12,6 тис. гривень, на третю та наступні – на 25 тис. гривень.

Важливою складовою бюджетної політики на 2011 рік є впровадження інвестиційних проектів та підтримка пріоритетних сфер.

Євро-2012, розвиток транспортної інфраструктури, стимулювання підприємств агропромислового комплексу, реалізація програм з підвищення енергоефективності та енергозбереження - ці та інші пріоритети мають забезпечити додаткові імпульси для економічного зростання, створити умови для формування таких «точок росту», що потягнуть за собою й інші сфери.

Таким чином, я вважаю, що своєчасне прийняття та реалізація бюджету на наступний рік має сприяти прискоренню економічного зростання, активізації регіонального розвитку.

Це, в свою чергу, дозволить послідовно підвищувати рівень добробуту наших громадян.

Маю надію, що депутати, які співпрацюють у більшості, підтримають цей проект, і ми увійдемо в новий 2011 рік без потрясінь і політичної колотнечі.

Бюджетна політика на 2011 рік є однією з складових майбутнього Національного плану дій щодо реформ на рік, що вже готується Комітетом реформ та Урядом. Зупинюсь лише на кількох найбільш важливих завданнях майбутнього плану.

В першу чергу, ми повинні забезпечити подальше стимулювання розвитку підприємництва і покращення ділового клімату в Україні.

Маю на увазі лібералізацію умов для ведення бізнесу, максимальне зниження обтяжливості процедур, впровадження чіткої відповідальності державних регуляторних та силових структур за дотримання прав підприємців.

Наступне. Нам необхідно збудувати якісно нову регуляторну систему, що грунтується на принципах взаємної відповідальності влади і бізнесу.

Така система має забезпечити комплексний захист прав та безпеки споживачів, дотримання культури сплати податків, жорстке виконання вимог господарського законодавства.

Лише в цьому разі в Україні працюватиме ефективне конкурентне середовище.

Предметом окремої розмови вже незабаром має стати система спрощеного оподаткування підприємців. З неї слід вилучити ті схеми «оптимізації» податків, які дискредитують її прогресивність, економічну та соціальну ефективність.

Прийшов час глибокого реформування природних та інфраструктурних монополій.

Тривале зволікання зі змінами у цій сфері призвело до критичного нагромадження державних зобов’язань, приватних інтересів та «зон» соціальної чутливості. Йдеться, зокрема, про реформування електроенергетики, вугільної галузі, нафтогазового сектору, впровадження ринкових структур у транспортній галузі.

Очікує на реформування аграрний сектор.

Фахівці чудово розуміють, що зволікання із впровадженням повноцінного ринку землі значною мірою викликане незавершеністю земельної реформи. Потрібно швидко, але, зважаючи на високу суспільну чутливість цієї сфери, точно і виважено завершити встановлення та оформлення прав власності на землю.

Одночасно необхідно сформувати механізми захисту прав власників при оренді та продажу землі, а найголовніше – важелі забезпечення ефективності використання землі за прямим призначенням.

Окремий напрям – реформа житлово-комунального господарства. Це та сфера, де громадяни зможуть вже у найближчій перспективі відчути поліпшення умов життя.

Реформи мають максимально спростити зв’язок між надавачами та отримувачами послуг, забезпечити раціональне ведення комунального господарства, розширити самоврядні права громадян-співвласників.

Багато років поспіль різні уряди побоювалися підступатися до реформ у соціальній сфері. Як наслідок, маємо загрозливу ситуацію з дефіцитом Пенсійного фонду. На цю тему ми багато говорили, і ми з вами добре розуміємо: якщо ми не зробимо рішучих кроків у цьому напрямку, ситуація буде тільки погіршуватися.

Ми цього не повинні допустити. Ми повинні, по-перше, казати правду, по-друге, зробити все, щоб з року в рік дійсно пенсія збільшувалася, щоб вона була справедливою в країні. Ми повинні показати людям і сказати правду і взяти на себе зобов’язання.

Не секрет, що соціальна політика часто сприймається нашими громадянами як несправедлива. А чому? Тому, що люди, які дійсно потребують підтримки держави, отримують меншу допомогу, аніж різні категорії «випадкових» пільговиків – підійде це слово чи ні? Чи навпаки – невипадкових? Фактично тих, хто може себе забезпечити без піклування держави, - я прямо скажу.

Ми дійсно витрачаємо ці кошти нераціонально і несправедливо. Це треба визнати. Тому пакет соціальних реформ – це найважливіша тема наступного року. Перш за все, це пенсійна реформа. Це реформування системи соціальної підтримки із різким посиленням її цільового характеру.

Нарешті, реформування медичного обслуговування.

Вже в наступному році люди чекатимуть від нас не чергових планів, а практичних дій. Тому саме пакет соціальних реформ стане тестом на ефективність влади, і на компетентність кожного міністра і чиновника.

На завершення хочу зробити наголос ще на одній сфері, що конче потребує реформування, проте завжди виноситься «за дужки».

Йдеться про валютно-грошову сферу, стабільність та ефективність якої віднесено до відповідальності Національного банку.

Найвищої оцінки заслуговують його професійні дії у подоланні кризової дестабілізації, відновлення стійкості національної валюти та вітчизняного банківського сектору. В тому, що поточний рік Україна, можливо, завершить з «одним знаком» - це дуже важливо для нас - тобто до 10% інфляції – не в останню чергу заслуга виваженої політики Національного банку. І безумовно, Уряду. Спасибі.

Проте виклики сучасної економіки засвідчують необхідність пошуку сучасних регуляторних механізмів, що дозволять поєднувати макроекономічну стабільність із динамічним економічним зростанням.

Тому Нацбанку у тісній координації з економічним блоком Уряду варто опрацювати засоби відновлення кредитної активності комерційних банків, формування сегменту інвестиційного кредитування, забезпечення відновлення стійкості ризикових банків.

Очевидно, це вимагатиме змін усталених стереотипів і самого Нацбанку щодо важелів регулювання, засобів оцінки ризиків та їх запобігання.

На завершення хочу ще раз наголосити: ми лише на початку шляху. Темпи змін будуть високими, а вимоги до кожного – жорсткими. Час вимагає від нас послідовних системних дій, і допускати чергові провали чи зволікання ми не маємо права – ні перед громадянами, ні перед своєю совістю".