09-03-2011 | 12:57
Вже стало доброю традицією 9 березня, у день народження Тараса Григоровича Шевченка, в обласній держадміністрації проводити зустріч з представниками інтелігенції області, що входять до складу творчої еліти Чернігово-Сіверського краю.
Мета таких зустрічей – налагодження конструктивної і плідної співпраці, окреслення шляхів розв’язання проблем сьогодення, спрямування руху на масштабне реформування усіх сфер суспільного життя, єднання всіх інтелектуальних сил творчої спільноти регіону заради кращого майбутнього Чернігівщини.
На цьому наголосив сьогодні голова обласної державної адміністрації Володимир Хоменко, зустрічаючись з представниками творчої інтелігенції області з нагоди 197-ї річниці від дня народження Т.Г.Шевченка. До початку зустрічі присутні мали змогу оглянути виставку унікальних видань творів Тараса Шевченка, творів майстрів народного мистецтва.
«Звертаючись до пам’яті Великого Кобзаря, сьогодні з особливою гостротою відчуваємо його виняткову роль у згуртуванні передових сил української нації, у розвитку й формуванні свідомості нашого народу. Геніальний талант поета і письменника вивів українську культуру на вищий щабель розвитку, підкресливши її національну самобутність. Відзначаючи видатну роль Тарасового слова у формуванні національної самосвідомості українства, Президент України Віктор Янукович відмітив, що поет підняв українську літературну мову до рівня найрозвинутіших мов світу, а його творчість – це вічна книга буття нашого народу і джерело вселюдського досвіду для нових наступних поколінь. Головне зобов’язання кожного з нас – жити за його заповітом, нести крізь віки його спадщину, бо слово і образ Шевченка – це частка нашого життя, нашої національної свідомості», - зазначив Володимир Хоменко.
Чернігівщина шанобливо плекає пам’ять про історичні місця, пов’язані з іменем Шевченка. Неодноразово Тарас Григорович бував у Кулішів у Оленівці, у Тарновських у Качанівці, відвідував Лизогубів у Седневі. Ще й досі зеленіє дуб, посаджений ним у 1859 році. Від Качанівки пішли-помережились стежки Тараса до Сокиринців, Дігтярів, Іваниці, Іржавця, Григорівки. На Чернігівщині Шевченко знайшов нових друзів і шанувальників свого таланту.
В наші дні пам’ять про Великого Кобзаря відображена в назвах вулиць, найменуваннях обласного академічного українського музично-драматичного театру та Національного педагогічного університету, численних пам’ятниках, біля яких завжди свіжі квіти.
Голова обласної державної адміністрації акцентував увагу присутніх на тому, що напередодні відзначення 20-ї річниці незалежності Української держави, по-новому починається оцінка того багатого культурного спадку Чернігово-Сіверського краю, який ми отримали від попередніх поколінь, ті історичні надбання, які ще довго слугуватимуть нам невичерпним стратегічним ресурсом та формою для побудови майбуття свого народу.
Він відмітив особливу роль творчих особистостей та інтелігенції у розвитку національної культури: вони очолюють рух нації до розбудови культурного життя, подальшого соціально-економічного розвитку, до того ж Чернігівський край славиться людьми, для яких – незалежно від звання та посади – служіння Батьківщині стало основою життєвої позиції. Кожного року в Україні до дня народження Тараса Григоровича визначаються імена лауреатів Шевченківської премії. Серед них – 34 діячі літератури і мистецтва, що є уродженцями Чернігівщини.
«Можна з впевненістю стверджувати, що шевченківські гуманістичні ідеали, його геній мислителя знайшли відбиток у творчих здобутках наших митців, які слугують еталоном духовного надбання Чернігівщини. Багатюща спадщина народних традицій, звичаїв, ремесел створює унікальні передумови для розвитку кращих мистецьких проектів. Вони втілюються в проведення фольклорних фестивалів і свят, ярмарків та інших заходів, котрі не лише залучають молоде покоління до збереження і розвитку народних традицій, а й заохочують до творчості, приваблюють туристів, створюють яскравий образ Поліського краю», - зазначив керівник області.
На Чернігівщині з кожним роком зміцнюються добрі традиції проведення мистецьких форумів: Всеукраїнського свята кобзарського мистецтва „Вересаєве свято”, Всеукраїнського літературно-мистецького свята „Седнівська осінь”, козацького свята в місті Батурині, фольклорного фестивалю національних культур „Поліське коло”, фестивалю традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств „Київська Русь”, фольклорного фестивалю-конкурсу імені Василя Полевика, Міжнародного молодіжного фестивалю „Дружба” та інших.
У Новгород-Сіверському започатковано Міждержавне літературно-мистецьке свято „Нетлінне Слово”, яке поряд з популяризацією видатної пам’ятки давньоруської та світової літератури „Слова о полку Ігоревім” сприятиме зміцненню культурно-духовних зв’язків між українським, російським та білоруським народами.
Шанувальники театрального мистецтва щорік мають можливість відкривати для себе талановиті режисерські та акторські імена під час проведення Міжнародного фестивалю „Слов’янські театральні зустрічі”, фестивалів „Грудневі театральні вечори”, фестивалю жіночої творчості імені Марії Заньковецької у місті Ніжині.
Цього року до шевченківських днів чернігівські театри підготували зустрічі з творчістю видатного письменника: це прем’єра ораторії для читців „Гайдамаки” в обласному молодіжному театрі, спектаклі „Мати-наймичка” і „Відьма” в обласному академічному українському музично-драматичному театрі імені Т.Г.Шевченка.
Учнівська молодь гідно представила область у Всеукраїнському конкурсі читців поезії Тараса Шевченка. Музеї та бібліотеки підготували тематичні експозиції та виставки, присвячені життю і творчості письменника.
На виконання Указу Президента України „Про відзначення 20-річниці незалежності України” з 11 березня в обласному муздрамтеатрі розпочинаються творчі звіти районів та міст Чернігова, Ніжина, Прилуки. Очікується участь в акції понад 500 аматорських колективів і окремих виконавців, загальною чисельністю близько 8 тисяч чоловік. Представлятимуть свої твори на виставках понад 700 майстрів народного мистецтва з усіх районів і міст області.
Володимир Хоменко також відзначив вагомий внесок у реалізацію в області державної політики у культурній сфері роблять музеї та заповідники.
«У своєму Посланні до українського народу, визначаючи щорічні пріоритети державної політики на 2011-2015 роки, Президент України Віктор Янукович проголосив 2012 рік як „рік культури та відродження музеїв”.
Обласна держадміністрація, як і попереднього року, одним з важливих напрямків роботи вважає будівництво і розвиток музейної мережі», - зазначив він. Продовжуються роботи з розбудови історико-археологічного музейного комплексу „Древній Любеч”. З метою продовження на території селища археологічних досліджень прийнято рішення про створення тут постійно діючої археологічної експедиції. Тривають ремонтно-реставраційні роботи з відновлення кам’яниці Павла Полуботка та печери Преподобного Антонія.
До відзначення 70-річчя початку партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни планується відкриття другої черги музейно-меморіального комплексу „Лісоград” в Щорському районі.
Відкрито музей художника Миколи Ге у м.Ічня. Започатковано створення районного Музею історії родини Розумовських в с.Лемеші Козелецького району.
Однією з ознак сьогодення є створення приватних музеїв. Так, у Чернігові відкрито „Музей сучасного мистецтва громадської організації „Пласт–Арт” та музей Миколи Миклухо-Маклая у с.Калитянське Козелецького району. В даний час всебічно опрацьовується питання щодо можливості включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО нової номінації „Чернігівський Дитинець, ХІ-ХІХ століття” та інші проекти щодо перспективи розвитку музейної справи в області.
Але, наголосив очільник області, потрібно докласти ще багато зусиль до відтворення пам’яток культурної спадщини, щоб Чернігівщина по праву могла пишатися не тільки тим багатством, яке отримала у спадок, а й станом його збереження та збагачення задля подальшого культурного розвитку всієї України.
Окремо Володимир Хоменко зупинився на стратегічному напрямі державної політики у сфері розвитку культури: формуванні оновленої, модерної моделі культури.
За його словами, становлення нового бачення культури в Україні має здійснюватися на підставі взаємовідповідального діалогу усіх етносів, об’єднаних у самостійну державу, яка інтегрує та забезпечує розвиток різних культур, будує міжетнічні та міжконфесійні відносини на єдиній платформі спільного дому України.
Голова облдержадміністрації висловив переконання у тому, що кращі творчі сили Чернігівщини долучаться до підготовки загальноукраїнського форуму, який Президент України Віктор Янукович запропонував провести в цьому році під девізом „Україна: діалог культур”.
Також Володимир Хоменко торкнувся питання шляхів формування в Україні XXI-го століття молодого та інтегрованого у світовий культурний простір покоління, а саме розвитку національної інфраструктури культурних індустрій. Зважаючи на те, що сьогодні в регіоні не вистачає сучасного менеджменту в цій сфері, він висловив готовність підтримувати молодих, талановитих і освічених менеджерів у будь-якому з визначених напрямів: культура сучасної української ідентичності, культура розвитку, культура вільного часу.
«Ми будемо підтримувати культурних діячів і творчі колективи, які здатні презентувати українському суспільству та світовому співтовариству модерний образ нашої національної культури – будь то заслужений академічний колектив, аматорський гурт чи талановитий вихованець мистецького закладу.
При цьому маємо усвідомлювати, що сучасність культурної індустрії не повинна означати заміну естетичних цінностей на комерційні вартості, а національної культури – на „поп-арт”.
Наша політика у сфері розвитку культури буде спрямована на створення умов для всебічного розвитку духовного потенціалу особистості і суспільства в цілому. Переконаний, що консолідація зусиль місцевих органів влади, громадських організацій, меценатів та творчої інтелігенції дозволить нам сформувати єдиний гуманітарний, культурний та інформаційний простір для подальшого успішного розвитку духовного потенціалу Чернігівщини», - підкреслив керівник області.
Він та перший заступник голови обласної ради Іван Коробка вручили представникам творчої інтелігенції області відзнаки обласної державної адміністрації та обласної ради, після цього присутні мали змогу обмінятися думками щодо ролі Великого Кобзаря та його творів у сучасному житті.