back

Вироблені на Чернігівщині продукти прискіпливо перевірятимуть на безпечність

05-09-2018 | 16:56

Згідно статистичних даних, за І півріччя 2018 року експорт товарів – готових харчових продуктів — підприємствами Чернігівщини становив 8% від загального обсягу.

Щоб бути впевненим, що продукти харчування безпечні, європейці застосовують Hazard Analysis and Critical Control Points (скор. HACCP). Це система аналізу небезпек і контролю (регулювання) в критичних точках. За словами фахівців, це своєрідна «подушка безпеки» для підприємства і одночасно гарант якості для споживача.

Основною метою впровадження означеної системи є безпека харчової продукції та кормів на всіх етапах харчового ланцюга «від лану – до столу». Тобто повного розуміння того, де і в яких умовах вирощувалася сировина, як перероблялась у вже готовий продукт, як він упаковувався, зберігався, транспортувався, реалізовувався.

Застосування НАССР стосується всіх підприємств, незалежно від того, мають вони намір експортувати продукти до ЄС чи ні. Перевіряє наявність системи Держпродспоживслужба.

По факту перевірятимемо наявність НАССР на підприємствах Чернігівської області з 2019 року, коли сформуємо відповідний план перевірок на наступний рік, — розповідає заступник начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби у Чернігівській області Руслан Сіробаба.

За словами посадовця, оцінка системи НАССР — це скоріше аудит, а не перевірка. Вона є плановою. Натомість, поточні ревізії підприємств на відповідність гігієнічних вимог проводяться постійно (так званий державний контроль).

Як здіснити аудит НАССР, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби у Чернігівській області вже знають – пройшли відповідні курси із залученням європейських фахівці. Відтак, у кожному районі є принаймні один інспектор, який знається на тому, як перевірити, чи є на підприємстві відповідна система.

Наразі її мають всі 12 молокозаводів області, всі м’ясокомбінати. Наперед запровадили НААСР кілька хілобулочних підприємств. Однак, сама система — один з кроків, хоч і надважливий, до європейського споживача.

– Витрати на систему НАССР – це фактично витрати на приведення виробництва до відповідних вимог у тих місцях виробництва, де є небезпечний фактор. Готується відповідна інструкція для кожного такого ризикового сегменту. Прописуються способи контролю та превенції. Приклад: молочний продукт, де присутня пастеризація молока. Вона має проходити у відповідних умовах з відповідною температурою. Тож це контрольна точка для перевірки, — зазначає Руслан Сіробаба.

Також у Головному управлінні Держпродспоживслужби у Чернігівській області повідомили, що за невпровадження НАССР каратимуть: перший раз – припис (письмове попередження), другий раз – штраф у 15 мінімальних зарплат (для ФОП) і 30 мінімальних зарплат (для юридичних осіб).

Глобальні ж наслідки відсутності системи ще більші – окрім заборони експорту, у перспективі такий бізнес можуть позбавити дозволу на виробництво певної продукції.

За інформацією ЗМІ