19 липня у обласному центрі розпочав роботу ІV Міжнародний польовий археологічний семінар «Урбаністичні центри Русі в контексті історії середньовічної Європи», організований Інститутом археології НАН України та Чернігівським НПУ імені Т.Г.Шевченка, за підтримки облдержадміністрації.

З вітальним словом до учасників семінару звернувся голова Чернігівської обласної державної адміністрації Володимир Хоменко У привітанні, зокрема, говориться: «Ми раді вітати Вас – відомих істориків та археологів, усіх, хто знайшов можливість приїхати до Чернігова для участі у ІV Міжнародному польовому археологічному семінарі.

Чернігівська земля приваблює своєю історією, чарівною природою і щирими людьми, які звеличують її своєю звитягою, працею і творчістю. Під охороною держави на Чернігівщині перебуває майже 9 тисяч пам’яток історії та культури, 193 з яких мають національне значення. 14 населених пунктів області включено до переліку історичних міст і селищ України.

Чернігівська обласна державна адміністрація послідовно переймається питаннями збереження, реставрації та відтворення пам’яток історії та культури.

Територія сучасної Чернігівської області, розташована на межі ландшафтних зон, у доісторичні часи стала ареалом контактів різноманітних культур та етносів. Відтак у регіоні репрезентовані старожитності переважної більшості археологічних культур, відомих у Центрально-Східній Європі.

Згодом саме тут відбувалася кристалізація східнослов’янської цивілізації, формувалися зародки державності. Наприкінці VII – на початку VIIІ ст. у межиріччі Десни, Сейма і Сули, де мешкало літописне плем’я сіверян, виникли перші укріплені пункти – протоміста. Одному з них – Чернігову судилося стати, за влучним висловом академіка Михайла Грушевського, «гегемоном усього Українського Лівобережжя».

Після об’єднання північного та південних центрів давньоруської державності – Новгорода і Києва – в Подесення спрямовує свою переможну ходу князь Олег, аби взяти під контроль так званий «Великий Волзький Шлях», по якому з Арабських Еміратів і Близького Сходу надходила найтвердіша валюта доби раннього середньовіччя – арабські срібні монети – дирхеми. Саме з метою встановлення контролю над Черніговом, виник дружинний табір поблизу с. Шестовиця, який з 1998 р. досліджує Міжнародна Шестовицька археологічна експедиція, співзасновниками якої є Інститут археології Національної Академії наук України та Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. Завдяки цьому Шестовицький комплекс на сьогодні належить до найкраще вивчених синхронних пам’яток Центрально-Східної Європи.

На підставі матеріалів, здобутих протягом 15 років роботи Батуринської Міжнародної археологічної експедиції, відтворено Цитадель Батуринської фортеці кінця ХVII – початку XVIII ст. Водночас завершено реставрацію та музеєфікацію однієї з перлин вітчизняної архітектури доби класицизму – палацу К.Г. Розумовського в Батурині. Ми також знайшли можливості для відновлення цілеспрямованої роботи над чернігівським томом «Зводу пам’яток історії та культури України».

Наразі ми започаткували новий науково-просвітницький проект – йдеться про системне вивчення і відродження стародавнього Любеча. Новоствореному комунальному закладу «Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч» передано одну з найбільших будівель містечка, в якій після ремонту буде облаштовано історико-краєзнавчий музей. Коштом обласного бюджету третій рік поспіль тривають розкопки, які проводить Любецька археологічна експедиція, створена на базі Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Завершується реставрація Ближньої печери св. Антонія та кам’яниці Павла Полуботка. У перспективі ми плануємо відтворити в Любечі давньоруський замок, який академік Борис Рибаков пов’язував з іменем Володимира Мономаха. Передбачена також модернізація усієї інфраструктури Любеча, що дасть потужний імпульс відродженню цього чудового куточка Чернігівщини.

Розгортаються роботи щодо включення історичного центру Чернігова – колишнього Дитинця – до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. На завершальній стадії перебуває підготовка проекту реконструкції та музеєфікації цієї заповідної зони. Водночас ведуться археологічні дослідження видатної архітектурної пам’ятки ХІ ст. – Спасо-Преображенського собору, з якими Ви зможете ознайомитись під час роботи семінару.

Зрозуміло, що у всіх цих починаннях ми сподіваємось на підтримку наукової спільноти й готові до співробітництва з вітчизняними і зарубіжними істориками та археологами. Бажаю усім Вам плідної роботи, доброго здоров’я, наснаги й нових творчих звершень!»

У відкритті семінару та першому пленарному засіданні в приміщенні Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М.Лазаревського взяли участь П.Толочко – академік НАН України, директор Інституту археології НАН України, В.Дятлов – перший проректор педагогічного університету, О.Коваленко – директор інституту, знані науковці з Росії, України, Франції.

Семінар продовжить роботу у Шестовиці та Любечі.