Здійснений відділенням аналіз стану та динаміки соціально-трудових відносин в області свідчить, що ступінь напруги трудових відносин в більшості випадків залежить від рівня соціально-економічного розвитку конкретних районів (міст) та галузей; оперативності і дієвості реагування місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування, власників підприємств, установ, організацій на випадки ускладнення стану соціально-трудових відносин.

Протягом звітного періоду в області не відбулось бажаних змін щодо післякризового зростання економічних показників.

Так, за даними статистичної звітності, у лютому 2012р. порівняно з попереднім місяцем випуск промислової продукції становив 93,0%, а проти лютого 2011р. – залишився без змін (збільшились обсяги продукції в добувній та переробній промисловості, зменшилися – у виробництві та розподіленні електроенергії).

Індекс виробництва продукції сільського господарства за січень–лютий 2012р. в усіх категоріях господарств, за розрахунками, порівняно із січнем–лютим попереднього року зріс на 3,5%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах - на 10,4%, в той же час у господарствах населення знизився на 2,6%.

Будівельними підприємствами за січень–лютий 2012р. виконано робіт на 12,7% менше, ніж за відповідний період 2011р.

Підприємства автомобільного транспорту, з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями, за два місяці п.р. перевезли вантажів на 8,4% менше, ніж до січня–лютого 2011р. Обсяг виконаного вантажообороту знизився на 24,7%.

Вивчення показників соціально-економічного характеру дає підстави стверджувати про наявність в колективах окремих підприємств, установ, організацій області об’єктивних передумов для ускладнення соціально-трудових відносин, що зумовлено:

- складним фінансовим станом багатьох підприємств через низький рівень завантаженості виробничих потужностей; їх неефективну діяльність, збитковість виробництва;

- недостатньою платоспроможністю замовників та несвоєчасними розрахунками за поставлену продукцію, товари та отримані послуги;

- значною зношеністю основних фондів підприємств, їх енергоємністю; обмеженістю інноваційно-інвестиційних можливостей;

- залежністю підприємств від запозичених коштів;

- несвоєчасним і недостатнім фінансуванням бюджетами різних рівнів по дотаціях, субсидіях, передбачених чинним законодавством.

Основними суб’єктивними чинниками дестабілізації соціально-трудових відносин, що викликають зростання протестної поведінки найманих працівників, залишилися:

• низький рівень оплати праці (рівень середньої заробітної плати одного штатного працівника за лютий 2012 року знизився на 3 % та склав 2052 грн., що становить 73 % середньоукраїнського показника. Найнижчий її рівень – традиційно у сільському господарстві, мисливстві та пов’язаних з ними послугах (1411 грн.), діяльності готелів та ресторанів (1454 грн.), а також у будівництві (1614 грн);

• існуюча заборгованість із виплати заробітної плати працівникам підприємств, установ, організацій та недостатні темпи її погашення, порушення термінів виплати поточної заробітної плати (загальна сума невиплаченої заробітної плати з початку року зменшилась на 0,8 млн. грн., або на 0,4 % і на 01.03.2012 склала 19,2 млн. грн. Серед економічно активних підприємств борги у промисловому секторі економіки складають 1,6 млн. грн. або 36,9 % від загальної суми боргу, у будівництві – 1,3 млн. грн., або 30,6 %. 94,5 % всіх боргів припадає на міста: Чернігів (12,3 млн грн., або 63,9 % від загальної суми), Прилуки (4,1 млн грн., або 21,4 %) та Ніжин (1,8 млн грн., або 9,2 %). Сума заборгованості найманим працівникам підприємств державної форми власності з початку року скоротилась всього на 116 тис. грн., або на 6 %, та на 01.03.2012 року її сума залишається значною – 1,8 млн грн, що становить 9,5 % від загальної суми боргу);

• порушення соціальних та трудових прав найманих працівників на підприємствах, щодо яких реалізовувалися процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у загальній структурі заборгованості більш, ніж половина (14,9 млн грн., або 77,5 % загальної суми заборгованості припадає на економічно-неактивні підприємства, причому левову частку з них складають підприємства-банкрути (ВАТ «Чернігівський завод радіоприладів «ЧеЗаРа», ПАТ «Прилуцький завод «Білкозин», ТОВ Чернігівський завод будівельних матеріалів, ТОВ «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв»), борги по яких на початок березня становили 11,7 млн. грн.;

• наявне безробіття працездатного населення (кількість зареєстрованих безробітних на 01.03.2012р., порівняно з 01.02.2012р., збільшилася на 5,6% - до 17,7 тис. осіб. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому в області за лютий 2012р. збільшився на 0,2 в.п. й на 01.03.2012р. становив 2,8% населення працездатного віку);

• тривала практика застосування на окремих підприємствах, установах та організаціях вимушеної неповної зайнятості, робота в умовах неповного робочого дня (тижня);

• порушення трудового законодавства про працю, колективних договорів (недотримання рекомендацій Генеральної та галузевої угод в частині оплати праці, невідповідність розміру мінімальної заробітної плати законодавчо встановленому; порушення термінів виплати поточної заробітної плати; неврегульованість міжпосадових (міжкваліфікайних) співвідношень в оплаті праці, невчасне проведення індексації заробітної плати в межах прожиткового мінімуму; невиплата доплат, надбавок за шкідливі і особливо шкідливі умови праці, за роботу в надурочний час, у нічну зміну, святкові та неробочі дні тощо);

• недотримання графіків погашення заборгованості із виплати заробітної плати;

• небажання окремих власників вчасно реагувати на вимоги найманих працівників у передконфліктний період, вирішувати колективні трудові спори шляхом проведення примирних процедур;

• невиконання чи лише часткове виконання власником або його представником попередніх угод з найманими працівниками; рішень примирних органівтощо.

Наявність кожного із зазначених чинників сприяє виникненню випадків ускладнення стану соціально-трудових відносин.

Найбільшу соціальну напругу та найгостріше реагування у трудових колективах підприємств, як і раніше, викликають наявна заборгованість із виплати заробітної плати та порушення термінів виплати поточної заробітної плати.

Основними причинами наявності заборгованості із заробітної плати залишаються: значна прострочена кредиторська та дебіторська заборгованість підприємств-боржників, низький рівень претензійно-позовної роботи, відсутність своєчасних розрахунків за держзамовленням, неоперативне та неефективне застосування процедур реструктуризації, санації та банкрутства.

Впродовж звітного періоду увага відділення НСПП приділялась пошуку шляхів усунення дестабілізаційних чинників стану соціально-трудових відносин цивілізованим правовим шляхом із застосуванням примирно-переговорних процедур в рамках діючого законодавства.