back

Такі маленькі і такі шкідливі

10-04-2017 | 18:15

Мова йде про батарейки. За офіційними даними Державної митної служби, щорічно на територію України ввозиться понад 300 мільйонів батарейок, а це — близько 4,5 тисячі тонн на рік. Як правило, після свого періоду експлуатації 99% з них потрапляє до смітників та сміттєзвалищ.

Використані елементи живлення містять ртуть, кадмій, свинець, олово, нікель, цинк, магній та інші хімічні елементи й сполуки. На сміттєзвалищах під впливом атмосферних факторів вони швидко руйнуються, а шкідливі речовини випаровуються та вимиваються.

Через воду й повітря токсичні метали потрапляють у живі організми, внаслідок чого викликають ураження опорно-рухового апарату, серця, головного мозку, погіршують репродуктивні здатності, викликають генетичні зміни та онкологічні захворювання.

Що ж робити з використаними батарейками? Про це сьогодні, 10 квітня, говорили учасники брифінгу в Департаменті інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА.

Задля вирішення проблеми із забруднення навколишнього середовища шкідливими відходами побутового походження свій досвід об’єднали партнерські організації з Чернігова, Чернівців, Рівного та Добропілля Донецької області.

Участь у заході взяли керівник ГО «Еко Місто Чернігів» Сергій Безбородько, представник ГО «Регіональний центр євроінтеграційних процесів» з м. Рівне Вікторія Порожняк, керівник громадської організації «Міжнародний рух Еко-культура» з м. Чернівці Олексій Скобєєв, а також громадський активіст з м. Добропілля Донецької області Юрій Внуков.

Зазначені міста є учасниками Міжрегіональної громадської екологічної ініціативи «ЛІНЕЯ», що виконується в рамках Української регіональної платформи громадських ініціатив за адмініструванням ГО «MART» та фінансової підтримки Європейського союзу. Проект покликаний залучити до співпраці органи місцевого самоврядування та об’єднати громаду навколо вирішення спільної екологічної проблеми.

Досі в Україні невідомо, хто має платити за утилізацію батарейок: покупець, продавець чи імпортер. Наприклад, за європейським принципом, відшкодовує той, хто забруднює. У нашому випадку — імпортер. Завод з утилізації батарейок у Львові наразі не працює. Тож усі вони «консервуються».

До речі, в Україні діє волонтерська мережа «Батарейки, здавайтеся!». До неї долучилися вже 15-20 міст Чернігівщини. На сьогодні в області зібрано 130 тисяч батарейок. Як зазначив Сергій Безбородько, ця цифра у 20 разів перевищує середній показник по Україні.

 

 

 

Розроблена і екологічна карта Чернігова, де можна знайти адреси та графіки роботи пунктів збору твердих шкідливих відходів .

Також активісти проводять просвітницькі та інформаційні акції серед населення. Зокрема, у травні стартує екологічна гра для школярів Eco Battle, що є своєрідною мотивацією дітей до екологічної поведінки. Зацікавлені учні залучають до збору відпрацьованих батарейок усю родину.

Суть гри: приносиш батарейку — отримуєш еко-монету, за яку можна придбати сувеніри. Минулого року за два тижні такої акції діти принесли до пунктів збору близько ста тисяч штук.

 

 

Учасники брифінгу поділилися і планами на майбутнє: поширити досвід Ченігівщини в інших областях, розпочати кампанію із захисту прав на чисте навколишнє середовище, розробити еко-карту України, яка б надала зручний доступ громаді партнерських міст до існуючої екологічної інфраструктури, а найголовніше — знайти рішення щодо утилізації батарейок.

 

 

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації