31 жовтня в Україні завершився процес призначення житлових субсидій на опалювальний період 2016-2017 років. Інформація про розмір субсидії буде відображена у листопадових платіжках за оплату комунальних послуг.

Як передбачено законодавством, розмір субсидії визначений на основі сукупного доходу кожного окремого домогосподарства та інформації про тарифи від надавачів послуг.

У суспільстві ширилося багато міфів про програму житлових субсидій. Один з найпоширеніших – «клопоту з оформленням субсидії багато, а в реальності вона може скласти мізерну суму».

Насправді, безповоротну допомогу Уряду на сплату житлово-комунальних послуг – субсидію – оформити просто. Для цього потрібно подати лише Заяву та Декларацію про доходи. Все інше органи соціального захисту зроблять самостійно. Повертати її не потрібно, навіть у разі продажу квартири, на яку була оформлена житлова субсидія.

Середній розмір адресної урядової допомоги населенню у новому опалювальному сезоні становить близько двох тисяч гривень. Обов’язковий платіж українців за комунальні послуги є навіть меншим, ніж в минулому опалювальному сезоні (з травня 2016 року зріс прожитковий мінімум, який входить у формулу розрахунку розміру субсидії, і склав 1399 гривень). Загалом, чим менші доходи має родина, тим нижчими будуть її витрати на комунальні послуги і більшим розмір державної підтримки.

До прикладу: у Чернігові родина з трьох осіб (чоловік та дружина, обоє працюючі, і неповнолітня дитина) проживає у приватному секторі. Має індивідуальне опалення, холодне водопостачання, користуюється електроенергією. Загальна площа житла – 70 квадратних метрів. Сім’я отримала від держави субсидію у розмірі 2 937 гривень, а самотужки платитиме за комунальні послуги лише 263 гривні.

Сім’я пенсіонерів із Чернігова теж скористалася урядовою допомогою. У них централізоване опалення, загальна площа житла 68 квадратних метрів. За тепло, холодне водопостачання та водовідведення, гаряче водопостачання, електроенергію та технічне обслуговування свого помешкання вони самостійно сплачуватимуть лише 236 гривень. 2 630 гривень за них адресно заплатить держава.

До речі, в Чернігівській області вже отримують субсидії на оплату комунальних послуг 215 тисяч сімей. Кількість звернень громадян з даного питання постійно збільшується. За прогнозами, під час опалювального сезону вона може зрости на 50 відсотків проти минулого року. У такому випаду близько 300 тисяч родин отримають соціальну підтримку від держави.

Читайте також: Житлові субсидії в області вже отримують 215 тисяч сімей.

Що ж робити у випадку, коли родина не встигла оформити субсидію до початку опалювального сезону?

Необхідно подавати необхідні документи до управлінь соціального захисту. Адже Уряд компенсує сімейні витрати за сплачені у жовтні та листопаді комунальні платіжки.

Тим сім’ям, які не встигли оформити житлову субсидію до початку опалювального сезону, Уряд компенсує жовтневі витрати на комунальні послуги. Буде також компенсовано витрати на комунальні послуги за листопад у разі звернення за допомогою протягом двох місяців з дати початку опалювального періоду.

Незалежно від виду опалення – централізоване теплопостачання чи індивідуальне газове або електричне опалення – у разі надходження заяви про призначення субсидії, до прикладу у грудні, безповоротна допомога Уряду буде призначена з початку опалювального сезону. Тобто держава відшкодує комунальні витрати родини за два місяці.

Крім того, у разі подання заяви на призначення субсидії протягом трьох місяців з моменту підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, субсидія призначається з дати підвищення тарифів. Тобто, якщо у жовтні змінюється тариф на один з видів послуг, наприклад холодне водопостачання та водовідведення, субсидія буде призначена з 1 жовтня, навіть якщо звернення надійде значно пізніше, скажімо, у грудні.

Якщо ж програма житлових субсидій на вас не поширюється?

Подавайте заяву до постачальника послуги централізованого опалення і сплачуйте за тепло рівними частинами протягом року: 50% - взимку, 50% - влітку.

Уряд надав можливість українським сім’ям, які не підпадають під дію житлової субсидії, сплачувати рахунки за теплопостачання рівними частинами протягом року. В опалювальний період можна сплачувати лише 50% вартості спожитих послуг, решту – 50% рахунку – доплатити у літній період.

Як скористатися такою можливістю? Всього-на-всього треба звернутися із письмовою заявою до виконавця послуги з централізованого опалення про надання розстрочки в оплаті житлово-комунальної послуги з теплопостачання. Починаючи з дати подання заяви щомісяця протягом опалювального періоду тепло-комунальне підприємство виставлятиме рахунок у вигляді 50% від нарахованої плати за спожиту послугу.

Решта суми – неоплачених 50% від нарахованої протягом опалювального періоду плати за житлово-комунальну послугу – виставлятиметься споживачу протягом міжопалювального періоду щомісяця рівними частинами, починаючи з травня до вересня включно. Платіжний документ тепло-комунального підприємства матиме дві графи:

• графу для зазначення оплати 50% від нарахованої плати за житлово-комунальну послугу з централізованого опалення протягом опалювального періоду;

• графу розрахованої і розподіленої рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених 50% від нарахованої плати за житлово-комунальну послугу з централізованого опалення.

Зразок заяви про надання розстрочки в оплаті житлово-комунальної послуги

Віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон надав такий коментар:

Уряд прийняв рішення про надання можливості українцям, перш за все тим, на кого програма житлових субсидій не поширюється, сплачувати рахунки за централізоване теплопостачання рівними частинами до початку наступного опалювального періоду. До речі, цією можливістю можуть скористатися і ті громадяни, які ще не встигли оформити субсидію.

Перш за все, це було зроблено для того, щоб підтримати людей у перехідний період української економіки.

Це рішення жодним чином не вплине на зростання заборгованості тепло-комунальних підприємств перед НАК «Нафтогаз». Уряд подбав про збалансування різниці між оплатою послуг споживачами та платою теплокомуненерго за природний газ, а також про те, щоб НАК «Нафтогаз» не виставляв ТКЕ жодних штрафів. Зокрема, на засіданні Кабінету Міністрів 26 жовтня ухвалено низку змін до урядових постанов, якими регулюються питання розрахунків тепло-комунальних підприємств з НАК «Нафтогаз» у рамках прийнятого рішення про так звану «розстрочку» комунальних платежів.

На підставі отриманих від громадян заяв про надання можливості сплачувати за тепло рівними частинами протягом року тепло-комунальні підприємства до 15 числа надаватимуть НАК «Нафтогаз» та НКРЕКП довідку стосовно щомісячного обов’язкового платежу за природний газ. У довідці будуть вказані суми коштів, які підлягають обов’язковій сплаті постачальнику природного газу протягом міжопалювального періоду, в рахунок оплати природного газу, спожитого у кожному місяці опалювального періоду. НАК «Нафтогаз» зобов’язаний враховувати дану інформацію при визначені термінів остаточних розрахунків за спожитий природний газ.

Таким чином, у нас врегульовано обидва питання: і щодо можливості «розстрочки» комунальних платежів безпосередньо для громадян, і те, яке стосується відносин між ТКЕ та НАК «Нафтогаз».

Щодо запущеного в інформаційний простір міфу про те, що «прикордонна служба блокуватиме виїзд за кордон особам, що мають борги або розстрочку за комунальні послуги». Це чергова, вигадана популістами нісенітниця.

Споживач не стає боржником після оформлення так званої «розстрочки», оскільки його обов’язок оплатити 50% вартості послуг переноситься на майбутній період.

І навіть якщо громадянин має неповну сплату комунальних платежів, йому не забороняється як пересуватися територією нашої держави, так і виїжджати за кордон. Це не передбачено ніякими нормативно-правовим актами. До того ж, для обмеження виїзду за кордон мають бути відповідні законні підстави. І навіть якщо борг може стати перепоною для виїзду за кордон, то заборгованість має бути визнана офіційно. Це можливо тільки за рішенням суду. І аж ніяк не на підставі заяви на «розстрочку».

За матеріалами Департаменту інформації та комунікацій
з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України