Шановні народні депутати!

Дорогі співвітчизники!

Сьогодні, 14 квітня – друга річниця від дня початку антитерористичної операції. Гібридна війна, яка була розпочата Кремлем проти України, потребувала гідної відсічі, і без належного застосування зброї було не обійтися.

Створюване з коліс українське військо звільнило від бандитів майже дві третини території окупованого Донбасу. Москва була змушена скинути маску і залучити своїх професійних військових і регулярні підрозділи. Ми за цей час організували одну з найбільш  боєздатних армій в Європі і змогли локалізувати ворога на далекосхідних рубежах України і побудували глибокоешелоновану оборону. Спираючись на міжнародну коаліцію на підтримку України, перейшли до врегулювання кризи і відновлення українського суверенітету на Донбасі політико-дипломатичним шляхом.

За ці два роки ми зазнали величезних економічних, а головне – людських втрат, відповідальність за які цілковито лежить на Росії як на країні-агресорі.

Під виглядом нібито захисту прав російськомовних в Україні, Москва влаштувала справжній геноцид саме в тих районах українського Донбасу, де проживає найбільша кількість російськомовних громадян України. Спочатку перетворила їхнє життя в розпечене пекло, а потім – організувала на тимчасово окупованих територіях ізольовану від усього світу безправну резервацію, якою правлять вбивці та бандити.

Російська агресія забрала життя тисяч і тисяч громадян України, десятки тисяч українців залишилися без даху над головою, сотні тисяч змушені були залишити свої домівки. В українсько-російські словники словосполучення «русская весна» увійде як синонім слів «смерть» і «розруха»!

Прямо зараз, поки ми тут, у зоні Антитерористичної операції несуть службу 69 000 українських військових. З початку року, завдяки прийнятому, в тому числі і вами, рішенню про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, 18688 чоловіків та жінок прийняли рішення записатися до Збройних Сил України на контрактній основі. 

127 363 українських військових, і волонтерів, і добровольців,  вже отримали статус учасників бойових дій, і ще десятки тисяч документів зараз на розгляді та перевірці.  Ми усі у великому боргу, насамперед, перед цими людьми, як і перед усім народом України. Вони покладають особливої ваги відповідальність на нас з вами: на Президента, на Парламент і на Український Уряд.

Зміцнення обороноздатності країни, належне фінансування Збройних Сил, інших мілітарних та безпекових підрозділів і структур,  відновлення Донбасу, його повернення до мирного життя – серед найголовніших завдань нового Уряду. В ньому, скажу забігаючи наперед, і я це повністю підтримую, буде створене і Міністерство у справах тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Шановні народні депутати! 

Сьогодні ми з вами підводимо риску під кількамісячною виснажливою парламентсько-урядовою кризою.  І без того, відстаючи на декілька десятків років від наших найближчих європейських сусідів, ми кілька місяців тупцювали на місці. Нібито й працювали, але на холостому ходу.

Та з точки зору набутого досвіду був в цій історії і позитивний момент. Україна лише вчиться парламентській демократії, для якої зміна урядів та переформатування коаліцій є рутиною, справою часом складною, але звичною.

Я за ці місяці чув чимало нарікань на Конституцію. Моя позиція: за нею треба вчитися жити, а не хапатися кожного разу за перо, щоб переписувати текст Конституції України під поточний момент. Конституційне поле це не те місце, де хтось на даний момент прилаштувався, воно є елементом певного суспільного договору. І будь-які подібні кроки мають враховувати позицію суспільства.

Внаслідок Революції Гідності відбулося повернення до парламентсько-президентської політичної системи. Буквально днями авторитетна міжнародна організація Freedom House високо оцінила той прогрес, який протягом останнього року здійснила Україна в розвитку та укріпленні демократичних інституцій. І це наш з вами спільний результат.

Важливо, що ми не допустили безладу і при цьому зберегти завойовану Майданом демократію. Це те надбання, що докорінним чином віддаляє Україну від Росії і наближає нас до Європи.

Як гарант Конституції, як гарант прав та свобод громадян України, я не міг відсторонено спостерігати за тим, як країна занурюється у безвладдя, а загроза хаосу ставала реальною як ніколи. Тому я вимушений взяти був на себе роль політичного модератора для того, щоб прискорити ті рішення, які ви, шановні народні депутати, маєте сьогодні  ухвалити.

Хотів би щиро подякувати попередньому уряду і Арсенію Петровичу за його особистий внесок в цивілізоване розв'язання кризи, яке повністю відповідає європейським нормам політичної культури. 

Наголошую, що відставка Кабінету Міністрів – це не привід мазати попередній уряд чорними фарбами і жбурляти каміння в спину. В демократичній країні в умовах жорсткої політичної конкуренції одностайності в оцінках уряду немає, не може і не повинно бути. 

Так, цей Уряд втратив підтримку парламенту, бо три фракції коаліції вийшли з її складу. Ми маємо шанувати і поважати це рішення.

Але правда й те, що жоден український  Уряд не працював у таких надзвичайно складних умовах, як той, який сьогодні відійде в історію. Країну – зберегли, в економіці найгірше, я твердо сподіваюся, теж вже позаду, постали нові завдання, які має реалізовувати новий Уряд, який, я сподіваюся, сьогодні буде обраний вами в стінах Українського парламенту.

Ці завдання вражають своїми масштабами, напевно тому черги в крісло очільника Кабінету Міністрів не було. Взяти й зробити виявляється, не так просто, як придумати красиві гасла.

Симпатична мені ідея технократичного уряду теж не знайшла особливої підтримки. Коли треба було долучатися до коаліції знову ж таки черг не побачили. Виглядало так, що затвердження технократичного Прем'єра стало б єдиним результативним голосуванням у співпраці такого технократичного Кабінету Міністрів з Верховною Радою.

Тому коаліція і пристала на іншу концепцію. У нас буде політично відповідальний Уряд, і цю відповідальність зголосилися нести дві політичних сили, які утворили нову коаліцію і позафракційні депутати, які долучились до її складу, або залишились у її складі.

Високо ціную позицію народних депутатів, які забезпечили цю коаліцію.

Вчора коаліція запропонувала мені внести кандидатуру Володимира Гройсмана на посаду Прем'єр-Міністра України.

Володимир Гройсман – політик нового покоління. Напевно він стане наймолодшим Прем'єр-Міністром в історії України. Попри це, Володимир Борисович вже має за плечима великий управлінський досвід: один із найкращих мерів обласних центрів з рекордним рівнем підтримки серед городян;  топ-менеджер реформи з децентралізації на посаді віце-прем'єра  та міністра регіонального розвитку… Ну й Верховну Раду очолювати теж нелегко, кому як не вам це знати, шановні народні депутати.

Прошу обрати нового Прем'єр-Міністра і в стислі терміни затвердити міністрів.  

Принагідно дозвольте поінформувати, що в рамках своїх конституційних повноважень я пропоную Степана Полторака та Павла Клімкіна відповідно на посади міністра оборони та міністра закордонних справ.

Цей військово-дипломатичний тандем довів свою ефективність в побудові дієвої системи національної безпеки та оборони України. Бо саме на президенті лежить відповідальність за національну безпеку і оборону і за зовнішню політику.

Звичайно, що мої напуття новому Уряду в першу чергу стосуються саме цих питань.

З цієї високої трибуни хочу послати месидж країні і всьому світові. Новий Уряд, як і попередній, неухильно проводитиме курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію, реформи і глибоку внутрішню європеїзацію України. Жодна кома не міняється в документах, які визначають засади зовнішньої та внутрішньої політики.

Поява в структурі Уряду посади віце-прем'єра, відповідального за європейську та євроатлантичну інтеграцію, це не лише символічний жест, а практичний крок до того, аби всі наші урядові рішення приводилися до спільного європейського знаменника.

Угода про політичну асоціацію та всеохоплюючу та поглиблену зону вільної торгівлі для кожного міністра – такої ж ваги настільний документ, як і Конституція, коаліційна угода, програма дій Уряду.  

Наголошую на імперативній та безальтернативній необхідності продовжити співпрацю з МВФ та іншими міжнародними кредитними організаціями, які забезпечують дієву фінансову підтримку українських реформ. 

Що я як Президент очікую від нового Уряду? Того ж, що і все суспільство – зростання економіки та добробуту людей.  Від стратегії виживання, цілком виправданої в 2014-15 роках, слід переходити до стратегії прискореного розвитку. Від затягування пасків – до їхнього послаблення: при першій ліпшій можливості збільшений ВВП має конвертуватися у захист найвразливіших соціальних верств, тих, хто в силу об'єктивних обставин сам не в змозі про себе подбати.       

Це завдання виявиться нам по силах, лише за умови, коли Уряд доб'ється істотного покращення інвестиційного клімату, щоб інвестори почувалися не як в холодній та байдужій тундрі, а як в комфортних та вічнозелених субтропіках. Тут нема потреби винаходити велосипед, інтерактивний зв'язок з інвесторами, підприємцями забезпечить будь-якою інформацією, необхідною для швидкого ухвалення ефективних рішень.

Ключовим елементом покращення інвестиційного клімату є, звичайно ж, боротьба з корупцією. Вже створено низку принципово нових інституцій, зокрема,  Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство із запобігання корупції. Щоб вони повною мірою запрацювали, Уряд має забезпечити, насамперед, належне фінансування цих структур. Але це далеко не найголовніше антикорупційне завдання Кабінету Міністрів.  

Функція Уряду в цьому питанні значно ширша. Він має ухвалювати такі рішення, які знищують будь-яке підґрунтя для корупції. Йдеться про прозору і висококонкурентну приватизацію; прозоре управління державними підприємствами, тема, яка вже стала притчею во язицех; розширення обсягу електронних закупівель; дієву мотивацію праці державних службовців, які буквально цими тижнями  починають працювати за новим законом.  

Один із міністрів економіки обіцяв дерегуляційну гільйотину, але вона й досі не обрушилася на голови бюрократів. «Якби під час Великої французької революції гільйотину заряджали настільки довго, королева Марія Антуанетта і досі була би жива» - це я так пожартував під час одного із засідань Національної ради реформ і, на жаль, ці реалії залишаються актуальними і зараз.

Нацрада, до речі, продовжує залишатися майданчиком  для узгодження проектів реформ, і вже за тиждень-два я очікую його перезапуску.  Питання дерегуляції залишається одним із перших.

Як не прикро це визнавати, але за два роки після Революції Гідності бізнес не відчув позитивних зрушень ані на митниці, ані в податковій. Так, податкових інспекторів не люблять в жодній країні світу, така вже в них робота. Але тим не менше, простір для позитивних змін в стосунках платників податків і тих, хто їх збирає – безмежний, і це одне із пріоритетних завдань Уряду.

Шановні народні депутати!

Я, звичайно ж, засмучений і розчарований тим, що за рік і кілька місяців три політичні сили поставили себе за межі європейської, демократичної коаліції.  Як гострословлять політичні коментатори, замість широкої коаліції утворилася куди ширша опозиція. 

Та опозиція – невід'ємний атрибут демократії. Я поважаю право і рішення тих політичних сил, які, не давши жодного шансу новому Уряду, встали до нього в опозицію. Саме тому я не дозволю коаліції приватизувати Президента.

Я подаю руку всім тим політичним силам, які зайняли місце в опозиції. Хтось до Уряду, хтось до Президента, але ніхто немає знаходитись в опозиції до України! З частиною із вас ми є повними ідеологічними однодумцями, і я впевнений, що разом ми приймемо ще не одне доленосне рішення на благо країни.

Так, вже найближчим часом закликатиму всіх вас ухвалити в другому читанні поправки до Конституції в частині судової реформи.  Розумію ваше прагнення удосконалити її проект. Але хочу нагадати приказку, що краще – ворог хорошого. Затримка прийняття реформи означає наразі лише консервацію того жахіття, яке ми бачимо в системі: що не день, то нові сюрпризи. Давайте починати з того, що напрацьоване кращими вітчизняними експертами та підтримане Венеціанською комісією, а згодом, у разі потреби, вносити всі необхідні корективи. Зволікати далі не можна. Судова реформа – це і питання справедливості, і того ж інвестиційного клімату.

Ще одним спільним завданням коаліції та опозиції є зміни до Конституції в частині децентралізації та виконання Мінських угод як ключового елементу мирного плану з повернення Донбасу під український суверенітет, із відновлення територіальної цілісності України, включаючи повернення Криму. Ключові рішення з цього питання прийматимуться у цій залі.        

Шановні народні депутати!

За кілька годин я маю бути у Львові, де  зусиллями японських інвесторів відкривається нове підприємство  з потенціалом в три тисячі робочих місць і з виходом на європейський ринок завдяки угоді про асоціацію та поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі.  Почався цей проект з моєї зустрічі з японськими інвесторами і під час мого візиту було прийнято рішення про збільшення японських інвестицій.

Це добрий знак, який свідчить про поступову зміну у ставленні інвесторів до України. Закріпити і посилити цю тенденцію – завдання із завдань для нового Уряду, який має забезпечити, ще раз наголошую, прискорення економічного зростання і розпочати процес підвищення добробуту України.

Бог нам в поміч, і слава Україні!