15-07-2015 | 12:22
На Чернігівщині розпочалися жнива. Вчора, 14 липня, у Куликівці було скликано обласну нараду, аби розглянути нагальні питання організації збирання зернових культур цього року та ще раз наголосити на необхідності протипожежної безпеки.
Обговорення відбулося за участі голови облдержадміністрації Валерія Куліча, голів РДА, керівників установ, служб та організацій агропромислового комплексу і відповідних структурних підрозділів облдержадміністрації.
— Цього року ми плануємо перевищити минулорічні показники збору зернових. Адже врожайність досить висока. Аграрії області навчилися виробляти якісну продукцію. Тож обласна влада має допомогти їм знайти нові ринки збуту, — наголосив голова ОДА.
Також Валерій Куліч зазначив, що в області доволі непогано розвивається тваринницька галузь, виготовляється молочна продукція. Однак, і у цих господарств та підприємств виникає проблема з реалізацією продукту.
На цьому акцентував і заступник голови селянського фермерського господарства «Колос» Віктор Зеленський.
Основна спеціалізація СФГ “Колос” – землеробство, скотарство, свинарство. Однак, вже більше десяти років господарство має власне м’ясопереробне виробництво. Завдяки впровадженню інноваційних технологій та удосконалення рецептури, його ковбасні вироби популярні в усій країні. Втім, якісний продукт не завадило б і експортувати. Це дало б змогу розширювати господарство і, як результат, значно підтримувати соціальну сферу району.
До слова, саме на полі СФГ «Колос» пройшли урочистості з нагоди освячення першого снопа, а його керівника, Віктора Труша, відзначено почесною грамотою облдержадміністрації.
Не менш важливим є орієнтування товаровиробника на альтернативні види енергії при сушінні зерна. Біомаса пожнивних решток на полях, відходи лісової промисловості, чагарники, мають знайти місце як енергоносії при сушінні.
— Всього в області функціонує 153 зерносушарки, 23 з яких на біоресурсах, — повідомила заступник директора Департаменту агропромислового розвитку ОДА Тетяна Мілютенко. — Поки така їх кількість не дозволяє значно економити на загальних обсягах. Втім, результати помітні.
Однією з найпоширеніших культур, що вирощується, як в області, так і в Україні, є кукурудза та ріпак. Саме вони, як стверджує завідуючий лабораторією Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААНУ Олександр Бердіков, найменш примхливі, проте добре реалізуються. Щодо виснаження ними земель, то при вчасному та правильному внесенні добрив, їх родючість не зменшується.
— При вирощуванні цих культур варто знайти чіткий баланс між попитом і пропозицією. Адже, маючи хорошу цінову політику та легкість у догляді, вони потребують значних вкладень. Тож господарствам треба бути обережними і спочатку налагодити шляхи збуту, щоб, вклавши гроші, не залишитися із зайвим продуктом, — резюмував Валерій Куліч.
Урожайність будь-якої культури залежить від насіння. Начальник державної інспекції сільського господарства в області Віктор Кекух, зазначає, що Чернігівщина одна із кращих виробників насіннєвої галузі країни. Ми маємо чимало сортів будь-яких культур, які можна підібрати залежно від властивостей ґрунту та кліматичних умов регіону.
Говорили на нараді і про підвищення плати за землю, що потягне за собою значне зростання цін.
— На жаль, аграрна галузь України не отримує ніякої фінансової підтримки від держави. Єдине, що стимулює, то це податкове законодавство. Тож не можна допустити змін у ньому,— каже Валерій Куліч.
Також голова ОДА повідомив, що планує зібрати за «круглим столом» народних депутатів України від Чернігівщини, аби обговорити особливості реформування аграрного сектору.
Ще одним важливим аспектом вдалої організації збирання зернових культур є дотримання правил пожежної безпеки та необхідних заходів охорони праці.
На щастя, минулоріч фактів загоряння посівів в області не зафіксовано. Та статистика пожеж на полях в Україні насторожує.
Не можуть не засмучувати показники травматизму на полях та виробництві. У попередньому році 20% нещасних випадків ставалося саме у сфері АПК. Причини прості: несправність техніки, незадовільний стан будівель та людська необережність.
Це є яскравим свідченням необхідності автоматизації деяких виробничих процесів.
Також під час наради Валерій Куліч поділився власним досвідом використання інноваційний технологій у сільському господарстві.
— Я радив би при кожному господарстві створити своєрідний диспетчерський пункт та встановити у збиральну техніку спеціальні GPS-прилади. Це дасть змогу контролювати витрати пального, загальну оброблену площу однією одиницею за день. До того ж, за картою полів зручно відслідковувати урожайність і, відповідно, стає зрозуміло куди, які добрива вносити, — повідомив голова ОДА.
На завершення пленарного засідання учасники вирішили проводити схожі зібрання у різних районах перед початком збору основних культур.