У житті звичайних людей серед щоденного клопоту, праці завжди знаходять місце радощі, приємні речі та дива. Така приємна несподіванка і водночас урочиста подія відбулась у житті простої, сільської вчительки Гончарівської гімназії Чернігівського району Парасковії Іванівни Головач. За значний особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну діяльність та високий професіоналізм та з нагоди Дня працівників освіти Президент України Петро Порошенко присвоїв їй почесне звання «Заслужений вчитель України».

Але мабуть найприємнішим моментом для Парасковії Головач стало отримання високої державної нагороди із рук свого колишнього учня, а нині в.о. голови обласної державної адміністрації Сергія Журмана. 12 листопада очільник області відвідав Гончарівську гімназію та вручив нагрудний знак до почесного звання.

- Мені дуже приємно сьогодні передати нагороду від Президента України своїй вчительці, яка спрямувала мене в русло знань, що вплинули на мій життєвий світогляд і дали початок формування як особистості, - підкреслив Сергій Журман, вручаючи державну нагороду. Він привітав Парасковію Головач з цією подією, побажав творчого натхнення, успіхів, здоров’я та щастя.

У свою чергу заслужений вчитель України згадала, як свого часу її відповідальний і наполегливий учень – Сергій Журман, вперше в історії Гончарівської гімназії зайняв друге місце на обласній олімпіаді з історії. На сьогодні вона підготувала вже не один десяток таких переможців, і районних, і обласних етапів Всеукраїнської олімпіади з історії та правознавства.

Парасковія Головач вважає, що вчитель має бути перш за все порядною людиною, який завжди допоможе і захистить. Адже у нинішній час діти як ніколи цього потребують. Крокуючи по життю з девізом – «не згаси вогонь холодом долонь», вона докладає зусиль, щоб діти розвивалися, ставали мудрими і відповідальними.

- Я люблю дітей і свою професію, - наголошує заслужений вчитель України Парасковія Головач.

Користуючись нагодою, Сергій Журман пройшов шкільними коридорами, заглянув до класної кімнати, вчительської, спортивної зали. Він згадав свої шкільні роки, однокласників, вчителів і таке рідне військове селище міського типу Гончарівське.