На одній з останніх нарад в Уряді Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зазначив, що сьогоднішня система охорони здоров’я в нашій країні є уражена, неефективна, з безліччю хронічних проблем. Образно кажучи, медицина не просто хвора, а перебуває у важкому стані. Це означає, що треба змінювати не лише саму систему, а й підходи до її життєдіяльності.

І перші кроки у реформуванні галузі медичних послуг вже зроблено. Про це сьогоднішня розмова з начальником Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Петром Гармашем.

— Петре Петровичу, на нещодавньому засіданні колегії Управління охорони здоров’я йшлося про упорядкування мережі лікарняних закладів, скорочення ліжкового фонду, створення госпітальних округів. Як це все має вплинути на життя мешканців Чернігівщини, на доступність медичних послуг для них?

— Одразу варто зауважити, що головною метою реформ є підвищення якості та доступності медичних послуг для населення. Адже всім нам не раз доводилося чути нарікання як на роботу лікарів, так і на систему в цілому. Давно зрозуміло, що в тому вигляді, в якому вона існує зараз, вона не є ефективна.

Ефективність системи медичної допомоги напряму залежить від обсягів фінансування, професіоналізму медичних кадрів, наявного сучасного обладнання і умов її надання. На сьогоднішній день понад 85% бюджетних коштів, виділених на охорону здоров’я, витрачаються на оплату енергоносіїв, комунальних послуг, виплату заробітної плати персоналу. І лиш залишки від того йдуть на лікувальний процес як такий. Тому зміни необхідні і вони вже розпочаті.

— Що криється за словами «упорядкування», «скорочення»? Чи не призведе це до того, що частину медустанов просто закриють?

У жодному разі – ні! По-перше, навіть на законодавчому рівні ми не маємо права зменшувати кількість лікарняних закладів. По-друге, навпаки, вже до 2020 року ми повинні значно розширити мережу лікарських амбулаторій.

Просто всім нам потрібно усвідомити, що схема надання медичних послуг після реформування буде дещо інакшою. Приблизно до 80% медичних послуг має надаватись на рівні первинної допомоги: центрів первинної медико-санітарної допомоги, сімейних лікарів, амбулаторій та ФАПів. До лікарняного стаціонару людина потраплятиме значно рідше. Діятимуть денні стаціонари та амбулаторне лікування на дому. Це краще для людини навіть з психологічної точки зору, адже дома, як відомо, і стіни допомагають.

При цьому надзвичайно зростає роль сімейних лікарів. В ідеалі такий лікар повинен стати агентом сім’ї в системі охорони здоров’я, направляти, слідкувати за здоров’ям та забезпечувати всю первинну діагностику.

Вторинний рівень — це рівень надання стаціонарної допомоги. Створення мережі закладів цього рівня є зараз чи не найскладнішим нашим завданням. Адже ми маємо вірно визначити потребу населення області у такій допомозі, сконцентрувати кадровий потенціал, забезпечити сучасне обладнання, створивши лікарні інтенсивного лікування.

Сьогодні планується, що в області буде створено п’ять госпітальних округів: два в Чернігові, а також у Ніжині, Прилуках та Корюківці (детальніше про це — в ілюстраціях).

Плюс до того — працюватимуть п’ять міжрайонних акушерських відділень (два в Чернігові та по одному у Ніжині, Прилуках, Мені). Збережуться акушерські ліжка у Новгород-Сіверській, Корюківській, Козелецькій та Бобровицькій лікарнях.

Має бути створено також п’ять центрів надання спеціалізованої кардіологічної допомоги: чотири міжрайонних відділення (у Ніжині, Прилуках, Бахмачі й Корюківці) та обласний кардіодиспансер.

На третинному рівні допомоги діятимуть лікувально-діагностичні центри: протитуберкульозний, психоневрологічний, дерматовенерологічний та клініко-діагностичний.

— Тобто мережу лікарняних установ буде змінено кардинально. Що на цьому шляху вже зроблено?

— У кожному районі створено центр первинної медико-санітарної допомоги. На сьогодні їх 25. В їх структурі вже діють 152 амбулаторії, з них 101 — сільські, розгорнуто 927 ліжок денного стаціонару. В області працюють 313 лікарів загальної практики-сімейних лікарів.

До речі, про специфіку їх роботи й оплати праці варто сказати окремо. Почнемо з того, що після повноцінного впровадження сімейної медицини, її законодавчого врегулювання пацієнти зможуть самостійно обирати сімейного лікаря та педіатра для своїх дітей, укладати з ним прямі угоди з чітко прописаним обсягом послуг, гарантованих і оплачених державою.

Як запевняє МОЗ, запровадження нових податків чи страхових внесків не передбачається, адже українці і так сплачують достатньо. Планується, що робота сімейного лікаря буде оплачуватись у залежності від кількості укладених лікарем угод і дотримання медичних протоколів лікування та діагностики. А якщо пацієнта не задовольняє сімейний лікар, він зможе його поміняти. При цьому кошти на оплату медичних послуг підуть слідом за пацієнтом. Прив’язка до місця проживання скасовується. Сімейні лікарі видаватимуть і довідки в дитячий садок, школу, басейн.

— А як щодо інших спеціалістів? На засіданні колегії з Ваших вуст пролунала інформація, що у половині ЦРЛ нині працює по одному анестезіологу, у Варвинському та Куликівському районах їх взагалі немає. Не вистачає хірургів, акушерів-гінекологів. І це при тому, що близько третини фахівців цих спеціальностей в області — пенсійного віку. Яким чином компенсуватимете нестачу кадрів?

— Так, проблема з кадрами у нас в області, дійсно, дуже гостра. Проте маємо надію, що після впровадження реформи відчутно збільшиться зарплата лікаря і професіонали не тікатимуть до столиці чи інших великих міст у пошуках кращих заробітків.

Крім того, в районах уже сьогодні дбають про житло для лікарів: зведено будинок на 4 квартири у Мені, у кількох районах предметно розглядають питання про реконструкцію вивільнених лікарняних приміщень під житлові.

Великі надії покладаються і на децентралізацію. Адже тепер від кожної об’єднаної економічно спроможної територіальної громади залежатиме, скільки коштів піде з бюджету на систему охорони здоров’я, в тому числі і на покращення матеріальної бази територіального медичного закладу, і на створення необхідних житлово-побутових умов медичних працівників, для їх закріплення в сільській місцевості.

— Децентралізація має позитивно вплинути і на матеріальну базу медичних установ?

– Так, фінансування закладів, що надаватимуть послуги мешканцям кількох районів, здійснюватиметься на паритетних засадах. Для таких випадків чинним законодавством передбачені міжбюджетні трансферти, коли одна місцева рада може передати іншій кошти на лікування своїх мешканців. Сума трансферту має бути пропорційною частці витрат на послуги з медичного обслуговування членів цієї громади. Тоді з’являться кошти і на придбання сучасного медичного обладнання, і на належне забезпечення санітарним транспортом.

Децентралізація, зрештою, має призвести і до збільшення автономності медичних закладів. Медична громадськість схвально сприйняла скасування наказу №33, яким передбачалася пряма залежність кількості медичного персоналу лікарні до кількості ліжок у ній. Відтепер лікарня та місцеве управління охорони здоров’я найматиме необхідних фахівців згідно з потребами громади, а не якимись застарілими нормативами. Та й приведення ліжкового фонду у відповідність до сучасних вимог не буде каменем спотикання на шляху реформ.

Таким чином поступово закриються всі наші слабкі місця, медична допомога населенню стане більш якісною і доступною, а робота лікарів буде оцінена належним чином.

Для завантаження зображення натисніть на картинку

Для завантаження зображення натисніть на картинку

Для завантаження зображення натисніть на картинку

Для завантаження зображення натисніть на картинку

Для завантаження зображення натисніть на картинку

Департамент інформаційної діяльності

та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації