Герой України Анатолій СТЕПАНЕНКО
 (23.10.1970-06.08.2025)

Степаненко Анатолій Миколайович народився 23 жовтня 1970 року в селі Карпилівка Чернігівської області. Після закінчення місцевої школи навчався в Дігтярівському СПТУ, де здобув фах тракториста-машиніста.

У 1988 році призваний на строкову військову службу, яку проходив у десантних військах. Після служби повернувся додому, де працював трактористом і комбайнером, спочатку в місцевому колгоспі, потім у ТОВ «Батьківщина». Пізніше, разом з дружиною переїхали до села Горобіївка.

19 червня 2024 року призваний на військову службу за мобілізацією. Проходив службу на посаді стрільця-снайпера в 24-й окремій механізованій бригаді.

8 травня 2025 року поблизу Часового Яру артобстріл знищив українську позицію, попри контузію старший солдат Анатолій Степаненко допоміг побратимам вибратися з-під завалів та вийти з під мінометного обстрілу без втрат. 15 травня 2025 року розпізнав напрямок ворожого наступу, знищив двох ворожих піхотинців, змусивши решту групи відступити.

3 червня 2025 року, під щільним вогнем артилерії, кулеметів та FPV-дронів разом з побратимами змогли замінувати шлях пересування ворожої техніки, там же при спробі перетнути лінію бойового зіткнення підірвався російський бронеавтомобіль.

Із 5 на 6 серпня 2025 року разом з двома побратимами вирушив на бойове завдання з метою облаштування позиції, тоді він зміг відволікти увагу ворожих FPV-дронів на себе, чим зберіг життя двох побратимів.

Загинув 6 серпня 2025 року на Донеччині внаслідок влучання FPV-дрону.

Указом Президента України від 24 лютого 2026 року № 143/2026 Анатолію Миколайовичу, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові, присвоєно звання Герой України та нагороджено орденом «Золота Зірка» (посмертно).