1 серпня цього року виповнюється 100 років від дня початку Першої світової війни. Чернігівщина, як і більша частина України, перебувала під владою Російської імперії та змушена була вступити у війну. Пропоную Вашій увазі короткий огляд громадського життя Чернігова, а паралелі з сьогоденням можете проводити самі…

Чернігів 100-річної давнини був звичайним губернським містом ― центром Чернігівської губернії. Його населення налічувало 35850 осіб обох статей, територія дорівнювала майже 615 га. «Губернський хутор» знаходився у стороні від гучних політичних подій, які збурювали країну. Несподівано до тихого Чернігова увірвалася звістка про вбивство у Сараєві 28 червня 1914 року австрійського ерцгерцога Франца-Фердінанда, а потім про оголошення Німеччиною війни Росії 1 серпня 1914 року.

З початком війни на території Російської імперії було оголошено військовий стан. За наказом генерала Іванова, головнокомандуючого військами Київського воєнного округу 5 серпня 1914 року військовий стан було введено у більшості повітів Чернігівщини, включно з самим губернським центром. Крім осіб, що підлягали мобілізації до діючої армії та ополчення, був проведений також призив відставних офіцерів та генералів. Пізніше мобілізація поширилася на городових та жандармерію. Загалом за перше півріччя війни з території губернії було мобілізовано 91,3 тис. чоловік.

Початок війни викликав небувалий патріотичний підйом серед різних верств населення, помітно активізувалося суспільно-політичне життя міста. Якщо проаналізувати інформацію тогочасної місцевої преси, зокрема таких видань як «Черниговская земская неделя» та «Черниговское слово», стає зрозумілим що патріотичний підйом виражався у таких проявах: проведенні патріотичних маніфестацій; надсиланні листів та телеграм на адресу імператора з запевненням у вірності; зборах різноманітних товариств. Газета «Черниговское слово» розмістила широку публікацію з описом патріотичної маніфестації та параду військ місцевого гарнізону, які відбулися 4 серпня 1914 року. Патріотичну маніфестацію очолили губернатор Ілля Стерлігов разом з віце-губернатором Дмитром Матвєєвим та посадовими особами міської думи, різноманітних відомств та установ.

Після оголошення війни та з початком проведення мобілізації розгорнувся активний процес надання допомоги місцевим населенням діючій армії. 4 серпня 1914 року у залі дворянського зібрання відбулося надзвичайне зібрання дворян губернії, на якому було обговорене питання допомоги армії та виділення коштів на потреби війни.

За інформацією газети «Черниговская земская неделя», на кошти, що були виділені Чернігівським губернським земським зібранням, було побудовано та передано до діючої армії літак, який отримав назву «Чернігівець».

Міська дума на своїх засіданнях розглядала питання матеріального забезпечення родин мобілізованих службовців міської управи, а також незаможних мешканців Чернігова. Значна кількість пожертв надходила і від приватних осіб.

За ініціативою губернатора був відкритий збір пожертв на користь родин осіб, призваних до діючої армії з запасу та ополчення, крім того він надав дозвіл редакції газети «Черниговское Слово» приймати пожертвування на потреби воєнного часу. Дружина губернатора Марія Стерлігова стала опікуном місцевого осередку Товариства Червоного Хреста.

Початок військових дій спричинив і зростання цін. Активну позицію щодо попередження цього виражав голова думи Аркадій Верзілов, який на засіданнях міської управи пропонував заходи щодо попередження надзвичайного підвищення цін на товари першої необхідності, зокрема-хліб та м’ясо. Крім того, у Чернігові було заборонено продавати спиртні напої. З одного боку, це призвело до втрат міського бюджету, з іншого – розпочалося підпільне виробництво самогону та вживання різних замінників.

Тогочасна преса дає цікаві замальовки побутового життя містян. Звичними явищами продовжували лишатися випадки пияцтва та хуліганства у громадських місцях. У газеті «Черниговское слово» можна знайти цікаву замітку про те, що мировим суддею було засуджено жителя передмістя «Кавказ» Кирила Радзевича до арешту терміном на 7 діб за хуліганство на Бидлогонній вулиці (тепер Нова). Чимало тоді було і злісних неплатників податків.

Ажіотаж у Чернігові викликали прибуття до губернського центру біженців з західної частини імперії, поранених військових та полонених солдат противника. Відомо, що вже 2 вересня 1914 року до Чернігова прибула перша партія австрійських військовополонених — 4-ро солдат та 2-є офіцерів. У жовтні та грудні 1914 року до міста прибули і дві партії поранених військових, яких було розміщено у місцевих шпиталях. 30 жовтня до Чернігова вперше привезли тіло вбитого на фронті офіцера. Місцева преса друкувала списки загиблих та поранених.

Загалом, після перших тижнів патріотичного підйому життя Чернігова знову набуло характерних для звичайного провінційного міста рис. Населення поступово призвичаювалося до суворої тяготи військових буднів, а початковий ура-патріотичний настрій змінювався розгубленістю та невпевненістю у швидкому завершенні війни.