Меморіальний комплекс «Пам’яті Героїв Крут» створено на місці бою збройних формувань Української Народної Республіки з військами Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки 29 січня 1918 р. Він є філією Національного військово-історичного музею України. Директор філії – Данилевський Олексій Вікторович.

У складі меморіалу: 1) Пам’ятний курган із хрестом, який нагорнуто у 1997 р., офіційне відкриття відбулося у 1998 р. з ініціативи Всеукраїнського об’єднання ветеранів. 2) У серпні 2006 р. споруджено під патронатом Президента України і урочисто відкрито монумент у вигляді колони, увінчаної бронзовим тризубом, яка символізує одну з колон головного корпусу Київського університету імені святого Володимира. Автор монументу: Народний художник України Анатолій Гайдамака. 3) У жовтні 2008 р. під патронатом Президента України від монументу через дорогу відтворено залізничний перон початку XX ст., який символізує відправлення потягів до бою на захист УНР. З обох боків перону на коліях розташовані 7 вагонів і залізнична платформа з гарматою (остання ставить за мету відтворити саморобний бронепоїзд, з якого командир сотні 1-го Українського козацького полку імені гетьмана Б. Хмельницького сотник Семен Лощенко обстрілював наступаючі радянські війська). Праворуч від перону знаходяться: платформа з гарматою і три зали-вагони музейної експозиції, ліворуч – чотири вагони (зал-вагон експозиції, три вагони адміністрації). Зали-вагони – понад 300 м2 експозиційної площі, понад 300 музейних експонатів і матеріалів. У січні 2010 р. меморіал поповнився ще паровозом, «штабним» вагоном, двома теплушками і залізничними платформами з гарматами.

Автор художньої концепції – Народний художник України Анатолій Гайдамака. Створення музею реалізувала творча група на чолі з Народним художником України Анатолієм Гайдамакою та Заслуженим діячем мистецтв України, художником Борисом Дєдовим.

Бій під Крутами: від залізничної станції Крути в напрямку  Бахмача ліворуч від залізничної колії оборону тримали 1-ша сотня Допоміжного студентського куреню січових стрільців на чолі з сотником Омельченком (116-130 осіб) та одна сотня Першої Української юнацької школи імені Б.Хмельницького (юнацька школа – офіцерське училище, юнак – курсант), праворуч – дві сотні юнацької школи. Четверта сотня юнацької школи була в резерві, її введено в бій пізніше. Чота(взвод) наймолодших студентів і учнів була в резерві окремо, керівник оборони не планував їх кидати у бій (саме вона (27 осіб) потрапила під час відступу в полон на станції Крути та була розстріляна за наказом М. Муравйова). Загальна кількість збройного формування УНР під Крутами на чолі з сотником Аверкієм Гончаренком була 600-700 вояків: 116-130 вояків 1-ої сотні Допоміжного студентського куреню січових стрільців на чолі з сотником Омельченком та 450-500 юнаків(курсантів офіцерського училища) Першої Української юнацької школи імені Б.Хмельницького, 20 старшин (офіцерів). На озброєнні у них, крім гвинтівок, було ще 16-18 кулеметів і 1 гармата (трьохдюймовка або по-сучасному 76-мілімітрова гармата). Невідома кількість вояків-добровольців з Ніжина. Особисто відомий тільки Осип Твардовський.

Наступали 4–6 тисяч вояків військ РРФСР на чолі з головнокомандувачем Михайлом Муравйовим, одну групу військ очолив Берзін, другу – Єгоров. Радянські війська складалися з червоногвардійців, солдат та балтійських матросів. Вони були добре озброєні, мали у своєму розпорядженні артилерію і бронепоїзд.

Втрати (вбиті, поранені, полонені і зниклі безвісти): Війська УНР – до 250–300 вояків включно зі студентами і 10 старшин. З них Студентська сотня втратила понад 70 чоловік: 27 розстріляних полонених студентів та учнів за наказом Муравйова і Єгорова, 10–12 убитих у бою, 35–40 поранених. Радянські війська: за різним даними до 300 вбитих і до 1300 поранених.

Ввечері 29 січня після гарматного руйнування та підпалу споруд залізничної станції наступаючими, сильного тиску на фронті та загрози оточення, українські війська організовано відступили, зібрали знайдених вбитих і поранених до поїзда, розібрали залізничну колію за станцією і відправилися до Києва. На станції Бобрик з’єдналися з Гайдамацьким кошем Слобідської України під командуванням С.Петлюри. А.Гончаренко відзначав у своїх спогадах, що на станції Бровари передав «релятивний звіт» про бій С.Петлюрі в присутності начальника штабу О.Удовиченка. Цей документ не пощастило виявити.

Радянські війська після бою ще дві доби перебували в районі залізничної станції Крути і потім відновили наступ на Київ.

Історична довідка

про трагічні події під Крутами у 1918 році

Третім Універсалом Центральної Ради від 7 листопада 1917 р. проголошувалось утворення Української Народної Республіки — самостійного політичного утворення в межах нової загальноросійської федерації.

Уряд В. Леніна відмовлявся визнавати владу Центральної Ради в Україні і вимагав передачі усієї повноти влади Радам селянських, робітничих та солдатських депутатів. Центральна Рада, зі свого боку, також не визнавала легітимною нову владу в Росії.

8 грудня 1917 р. радянські війська захопили Харків і наступного дня зібрали з’їзд Рад депутатів Криворізького та Донецького басейну, котрий 12 грудня проголосив утворення Української Республіки Рад.

6 січня 1918 р. з наступу на Лозову та Бахмач почався наступ більшовицьких військ на Київ. Наступ більшовицьких військ під загальним командуванням М. Муравйова продовжився у напрямку міста Ніжина. Водночас у Києві, подібно до Катеринослава, почалося повстання більшовиків на заводі «Арсенал». Воно, на відміну від катеринославського, було придушене військами Центральної Ради (22 січня 1918 р.), але для цього українська влада змушена була зняти регулярні війська з фронту, що відкрило дорогу більшовикам на Київ.

Зранку 29 січня до станції Крути прибула наспіх сформована сотня отамана Омельченка з 130 нашвидку навченими студентами Українського народного університету, Університету Св. Володимира та Другої української гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства.

У бою з української сторони брало участь близько 2—2,5 тис. осіб, реально ж брали участь у бою лише курінь курсантів та студентська сотня — загалом 730 вояків. Основний бій відбувся неподалік від станції Крути того ж дня, близько полудня. У ході бою переважаючі сили Муравйова (до 5 тис.) відтіснили курсантів і студентів до станції. В цей час прийшла звістка про перехід Шевченківського полку під Києвом на бік більшовиків, і командування вирішило відступати до Ніжина, аби з’єднатися з вірною Центральній Раді частиною цього полку та перегрупуватися для оборони Києва. Бій тривав близько 5 годин. Курсантська сотня змушена була оборонятися, відступаючи до Крут з-під Бахмача, і тому основний удар отримала студентська сотня, що мала відбивати наступ муравйовців та одночасно прикривати відступ курсантів. Коли до більшовиків підійшло підкріплення, командир А. Гончаренко віддав наказ відходити до ешелону. Забравши вбитих і поранених, українське військо відступило ешелону, де близько 17 години зібралися всі підрозділи. Незабаром з’ясувалося, що не вистачає однієї чоти (30 чоловік) студентів, які стояли найближче до станції. Відступаючи в сутінках, вони вийшли прямо на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями і потрапили в полон. Коли більшовицький командувач П. Єгоров довідався про втрати, яких зазнали його підрозділи (не менше 300 чол.), він наказав стратити полонених. Надвечір студентів і гімназистів розстріляли у дворі станції Крути.

Загальні втрати українців у бою під Крутами сягали близько 250 чол.; із них втрати студентської сотні склали приблизно 80 чол.

Існувало багато версій, чому сталися трагічні події під Крутами. Тривалий час у загибелі студентів звинувачувалося керівництво українських Збройних сил, яке нібито кинуло їх напризволяще перед загрозою сильного і небезпечного ворога. Останні розвідки доводять, що командування армії УНР розуміло стратегічну важливість оборони бахмацького напрямку. Туди передбачалося направити частину Гайдамацького коша Слобідської України на чолі з С. Петлюрою, але в ніч на 16 січня 1918 р. розпочався більшовицький заколот у Києві й довелося знімати війська з фронту.

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну.

Вшанування пам’яті Героїв Крут

2 лютого біля залізничного переїзду станції Крути Борзнянського району відбулися заходи, присвячені 90-ій річниці бою під Крутами. Участь у вшануванні пам’яті українських юнаків, що полягли під Крутами у січні 1918 року взяв Президент України Віктор Ющенко. Глава держави поклав квіти до Меморіалу "Пам’яті Героїв Крут". У церемонії покладання також взяли участь Віце-прем’єр-міністр України Іван Васюник, міністр оборони України Юрій Єхануров, заступник Глави Секретаріату Президента України Роман Безсмертний, т.в.о. Голови СБУ Валентин Наливайченко, голова фракції НУ-НС у Верховній Раді України В’ячеслав Кириленко, народні депутати України Іван Плющ, Лілія Григорович, Руслан Князевич, Голова НАК "Нафтогаз України" Олег Дубина, голова Чернігівської обласної державної адміністрації Володимир Хоменко, голова обласної ради Наталія Романова, представники обласної та місцевої влади, члени молодіжних та громадських організацій, політичних партій, слухачі військових навчальних закладів та ін.

Виступаючи перед присутніми, Президент України Віктор Ющенко наголосив, що правда про бій під Крутами має бути відновленою. Глава держави нагадав про те, що тривалий час цю історичну подію хибно тлумачили, умисно применшуючи її до масштабів невеличкого бою.

Однак, за словами Президента, битві, що 90 років тому відбулася під станцією Крути, судилося стати знаковою для української історії.

"Пам’ять про подвиг Героїв Крут є вічною і святою. Наша відповідальність полягає в тому, щоб захистити святі сторінки нашої історії. Влада зобов’язана зробити все, щоб не допустити найменших блюзнірських замахів на наші святині", - заявив Віктор Ющенко.

Він вказав на внесок загиблих у цій битві у становлення української незалежності. "Захисники Крут здобули велику духовну перемогу, бо незалежна українська держава, заради якої вони пішли у бій, стала реальністю", - сказав Глава держави.

Виходячи з таких історичних оцінок, він поставив звитягу Героїв Крут як взірець для української молоді, яка так само має бути небайдужою до майбутнього Батьківщини, шанувати історію і берегти пам’ять героїв. Окрім того, ця історична подія має стати уроком для українців.

"Дуже часто ми ставили під загрозу власні інтереси і цілі не від того, що був сильний противник, а через нескоординовані дії", - підкреслив Президент. Він також повідомив, що для того, щоб посилити значення битви під Крутами, буде створено музей. "Ці місця ще більше будуть шановані українцями", - наголос ив Віктор Ющенко.

Вперше в історії України під час урочистого церемоніалу відбулося батально-історичне дійство "Бій під Крутами" за участю близько двохсот учасників військово-історичних клубів України.

Реалістичне відтворення бою під Крутами є своєрідною спробою візуалізації подій збройної боротьби українського народу за власну державність під час Перших визвольних змагань 1917-1921 років.

Вшанувати пам’ять героїв Крут прибули делегації Харківської, Львівської, Сумської, Полтавської, Рівненської та інших областей.

Донецька обласна спілка творчої молоді Донбасу разом з представниками інших молодіжних організацій розгорнула найбільший у світі український державний прапор (розміри 30х45 метрів) в пам’ять про героїв Крут та на знак здійснення мрії про незалежність України, заради якої поклали життя молоді хлопці.

Під особистим контролем голови облдержадміністрації

З початку будівництва Меморіально-музейного комплексу у Крутах питання щодо проведення відповідних робіт знаходиться під особистим контролем голови облдержадміністрації Володимира Хоменка.

Кожного тижня голова облдержадміністрації проводить робочі наради безпосередньо з виїздом на місце спорудження меморіального комплексу.

Зараз у Крутах йде добудова другої черги меморіального комплексу, і як зазначив Володимир Хоменко, всі роботи повинні бути завершені до кінця серпня.

Володимир Хоменко провів виїздну нараду у Крутах

12 серпня голова облдержадміністрації Володимир Хоменко провів виїздну робочу нараду та території Меморіально-музейного комплексу у Крутах.

Під час наради він ознайомився з ходом робіт щодо оформлення музейної частини комплексу, до якої входять перон та музей-потяг з восьми вагонів, схожих на ті, в яких їхали 300 студентів та гімназистів у 1918-ому році на захист України. У музеї-потязі в майбутньому планується демонструвати документи та унікальні відеокадри, відтворити солдатську кухню і побут того часу.

У нараді також взяли участь заступник голови облдержадміністрації Олександр Бєльський, заступник голови облдержадміністрації, керівник апарату Володимир Приходько.

Під час наради зазначалось, що всі реставраційні та оздоблювальні роботи йдуть згідно графіка, їх планується завершити вчасно.

Президент України взяв участь у відкритті Музею Героїв Крут

14 жовтня Президент України Віктор Ющенко взяв участь у відкритті другої черги Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут» та урочистому відкритті Музею Героїв Крут.

Глава держави поклав квіти до Пам’ятника Героям Крут.

У церемонії також взяли участь голова облдержадміністрації Володимир Хоменко, голова обласної ради Наталія Романова, Віце-прем’єр-міністр Іван Васюник та Міністр культури і туризму Василь Вовкун, представники громадськості, студентство.

Віктор Ющенко оглянув експозицію нововідкритого Музею.

Довідка. Пам’ятник Героям Крут, що біля с. Пам’ятне Печівської сільської ради Борзнянського району, встановлений у 1990 році у вигляді дерев’яного хреста на земляному насипі. У подальшому пам’ятник зазнав дві реконструкції у 1996 та 2006 рр.

У серпні 2006 року була завершена перша черга будівництва Меморіального комплексу ”Пам’яті Героїв Крут”. Це скульптурні композиції „Колона” і „Шинель”. Автори монументу А.Гайдамака, Б.Дєдов, В.Павленко. Пам’ятник має вигляд червоної колони Київського університету, що символізує студенство трьох Київських вищих навчальних закладів, чиї представники тут полягли. Викопані три озера, здійснено благоустрій території площею 1000 кв.м., проведено електричну мережу, встановлено трансформатор, камери відеоспостереження, забезпечено електричне освітлення та цілодобову охорону об’єкту.

З метою будівництва другої черги та подальшого обслуговування Меморіального комплексу рішенням Чернігівської обласної ради від 25.12.2007 року було створено комунальне підприємство „Дирекція будівництва Меморіального комплексу „ Пам’яті Героїв Крут” Чернігівської обласної ради.

Для відтворення подій того часу та створення музейного комплексу за сприяння „ Укрзалізниці” з різних депо України зібрано, відреставровано та встановлено сім вагонів та одна відкрита платформа. У 6 вагонах розміщено музейну експозицію, що на сьогодні нараховує близько 500 предметів та матеріалів, пов’язаних з цією тематикою. Матеріали для створення експозиції надані Українським Інститутом національної пам’яті, Національним історичним музеєм, Музеєм Збройних Сил України, Інститутом геології України, Державним архівом України та іншими закладами. Сьомий вагон матиме службове призначення. Автори музейної експозиції А.Гайдамака, Б.Дєдов.

На сьогодні музей повністю забезпечено оргтехнікою, обігрівачами, комп’ютером. Завершується підвід води. Загальні будівельні роботи закінчено.

Виставка “Пам’яті героїв Крут”

27 січня 2009 року у Державному архіві Чернігівської області відбулася презентація фотодокументальної виставки “Пам’яті героїв Крут”.

На виставці представлені документи із фондів Центрального державного архіву вищих органів влади України, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, Державної наукової архівної бібліотеки України, Державного архіву Чернігівської області.

Відкривають виставку документи про події, що передували трагедії під Крутами. Основний розділ виставки стосується безпосередньо подій на станції Крути на Чернігівщині 29(16) січня 1918 року. Зокрема, на виставці представлена схема бою під Крутами, списки встановлених учасників нерівного бою, їхні фотографії, фотографії похорону загиблих, що відбулися 19 березня 1918 року на Аскольдовій могилі у Києві.

Другий розділ виставки присвячений вшануванню пам’яті загиблих під Крутами. Завершує виставку розділ, де представлені документи Державного архіву Чернігівської області про події Української революції 1917 – 1918 років.

Вечір-реквієм „Пам’яті Героїв Крут” у Чернігівській центральній міській бібліотеці ім. М.Коцюбинського

Хвилиною мовчання відкрився вечір-реквієм „Пам’яті Героїв Крут” у Чернігівській центральній міській бібліотеці ім. М.Коцюбинського.

28 січня 2009 р. він пройшов за участю учнів Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Перед учасниками заходу виступив представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій БУТКО з розповіддю про бій під Крутами у контексті буремних подій Української революції 1917 – 1921 рр., поінформував про видання у Києві найповнішого документального збірнику „Крути. Січень 1918 року”, упорядником якого був голова ради громадської організації „Герої Крут”, народний артист України Ярослав Гаврилюк. Від імені Українського інституту національної пам’яті С.Бутко передав бібліотеці видання, які були підготовлені до Дня Соборності України.

Після літературно-художньої композиції ліцеїсти поділилися своїми думками про легендарну подію. З оглядом літератури про Крути, яка є у бібліотеці виступила завідувачка відділу обслуговування бібліотеки Ольга ГАЙОВА.

„Ми вже четвертий рік проводимо подібні заходи, героїзм молодих захисників незалежності України вартий будь-якого вшанування” – підкреслила під час завершення вечора директор Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи Ніна ВЛАСЕНКО.

Глава держави відвідав Меморіал пам’яті Героїв Крут

29 січня 2009 року у рамках відзначення Дня подвигу Героїв Крут Президент України Віктор Ющенко відвідав Меморіал пам`яті Героїв Крут на Чернігівщині. Як повідомила прес-служба глави держави, Віктор Ющенко поклав квіти до зведеного тут Меморіалу та оглянув музей, що знаходиться біля нього.

Разом з главою держави пам`ять загиблих героїв вшанували Міністр культури і туризму Василь Вовкун, Міністр оборони Юрій Єхануров, народні депутати , заступник Глави Секретаріату Президента Роман Безсмертний.

У своєму виступі Президент назвав бій під Крутами однією з найбільших перемог за українську незалежність. «Під Крутами ми отримали не поразку – під Крутами ми отримали перемогу. Це одна з великих ідейних перемог двадцятого століття щодо здобуття української державності», – сказав В. Ющенко.

Нагадуючи про ті події, він підкреслив, що завдяки цьому боєві керівництво Української Народної Республіки мало можливість завершити здобуття міжнародного визнання України як держави.

Президент подякував громаді, студентам вищих військових навчальних закладів, усім, хто прийшов вшанувати пам`ять загиблих юнаків. «Як Президент я хочу подякувати кожному з вас за те, що ви відчуваєте цей обов`язок – засвідчити свою повагу тим юним людям, які не шкодували нічого, щоб відбулася Українська держава», – сказав він.

В заходах з вшанування пам’яті Героїв Крут взяли участь сотні жителів Чернігівщини, молодіжні та студентські делегації з різних областей України, представники місцевої влади, зокрема голова облдержадміністрації Володимир Хоменко, його заступники.

Меморіальний комплекс "Пам`яті Героїв Крут" стане філією Центрального музею Збройних Сил України

На виконання доручення Президента України Віктора Ющенка, 12 січня на території Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут» відбулася робоча нарада, в ході якої обговорено питання передачі Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут» у підпорядкування Міністерству оборони України.

Участь у робочій нараді взяли голова обласної державної адміністрації Володимир Хоменко, заступник Міністра оборони України Володимир Діброва, начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Іван Свида, начальник Територіального управління «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України – начальник Чернігівського гарнізону генерал-майор Анатолій Сиротенко, представники Чернігівської обласної державної адміністрації та обласної ради.

В ході наради голова облдержадміністрації Володимир Хоменко ознайомив військових керівників з розташуванням музейної експозиції. Учасники наради оглянули залізничні вагони, які є музейними експонатами та відображають трагічну подію 1918 року – бій під Крутами.

За підсумками наради найближчим часом будуть прийняті відповідні рішення щодо передачі Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут» у підпорядкування Міністерству оборони України. Планується зробити його філією Центрального музею Збройних Сил України.

Також присутні вшанували полеглих у бою та поклали квіти до монумента «Пам’яті Героїв Крут».

Президент України Віктор Ющенко взяв участь в урочистостях з нагоди вшанування пам’яті Героїв Крут

29 січня з нагоди відзначення 92-ої річниці подвигу Героїв Крут, Глава держави поклав квіти до Меморіалу пам’яті молодих українських патріотів, що загинули в бою поблизу станції Крути, та взяв участь у мітингу.

Вшановуючи пам`ять Героїв Крут, урочистим маршем пройшли перед Меморіалом воїни Почесної Варти. Молебен за загиблими провів Єпископ Чернігівський та Ніжинський УПЦ Іларіон.

«Завжди є велика честь та великий обов’язок приїздити на крутянське поле та вшановувати пам’ять хлопців, які боролися за нашу незалежність», - сказав у своєму виступі Президент. - «… Крути - це наше сьогодення, сторінка незалежної України».

В. Ющенко відзначив виняткову важливість крутянського бою в історичному контексті боротьби за незалежність України. «Це перша спроба в 20 столітті ясно і чітко заявити - ми, українці, хочемо власної незалежної держави», - сказав він.

«Я переконаний, що бій під Крутами ми виграли. Тому що якби його не було, якби ми його програли, ми б сьогодні не стояли під українським прапором, не говорили українською мовою і не представляли б суверенну незалежну державу. Це та плата – на жаль, дуже велика, яку внесла наша нація, щоб мати вільну незалежну державу», - сказав Президент.

Президент окремо привітав присутніх з тим фактом, що Меморіал «Пам’яті Героїв Крут» разом із своїм музеєм переданий Міністерству оборони.

Глава держави, крім того, повідомив, що підписав Указ «Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті». Згідно з Указом, учасниками боротьби за незалежність України визнаються члени формувань Української Центральної Ради, УНР, ЗУНРу, Української Держави (Гетьманату), Української військової організації, Організації народної оборони «Карпатська Січ», ОУН, УПА, Української головної визвольної ради тощо.

«Я дав доручення Кабінетові Міністрів розробити й подати до Верховної Ради проект Закону, який би визначив правовий статус учасників українських визвольних змагань», - сказав В. Ющенко.

Під час заходу до присутніх також звернувся голова облдержадміністрації Володимир Хоменко, який, зокрема, зазначив:

«Саме тут, на Крутівській землі, ми знову і знову відкриваємо для себе історичну правду виборювання незалежності нашої держави, щоб донести її до широкого загалу. І насамперед, до молодих українців, яким випало здійснити мрію їхніх ровесників-патріотів, що вкрили себе невмирущою славою 92 роки тому».

Володимир Хоменко згадав сторінки недавньої історії, коли легендарні подвиги юних вояків передавалися з покоління в покоління, вголос і пошепки. Так було збережено історичну пам’ять, яка проростала крізь репресії та знущання, зуміла вижити у страшні роки тоталітаризму. Пам’ять голосно озвалася на рідній землі у 1990 році. Тоді невелика група патріотів встановила біля станції Крути дерев’яний хрест на власноруч насипаному кургані. Невдовзі цей хрест було знищено, а у 1991 році на його місці встановили новий. З того часу до нього, а зараз вже до створеного Меморіалу, приходять вдячні нащадки вклонитися пам’яті героїв Крут.

«Утвердження національної пам’яті потребує історичної правди, бо саме на цих засадах формуються споріднені категорії – моральність і патріотизм», - наголосив Володимир Хоменко.

Електронне документальне видання про Героїв Крут

Відтепер зацікавлені читачі та історики Чернігівщини мають нову можливість дізнатись про легендарний подвиг Героїв Крут із першоджерел. Український інститут національної пам’яті передав своє електронне видання «Герої Крут: трагічні події 29 січня 1918 року та вшанування пам’яті (до 91-ї річниці подій). Документи, фотодокументи та публікації преси» Державному архіву Чернігівської області, Чернігівському обласному історичному музею ім. В. В. Тарновського, Чернігівській державній обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка, управлінню з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю, управлінню освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації.

Документальний збірник створено Українським інститутом національної пам’яті у співпраці з Виставковим центром Держкомархіву України і центральних державних архівів, Центральним державним кінофотофоноархівом України ім. Г. С. Пшеничного, Державною науковою архівною бібліотекою України. Нагадаємо, що вони у 2008 р. зробили вагомий внесок у формування документальної бази для музейної експозиції Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут».

Упорядник видання і автор передмови «Історичні джерела про подвиг Героїв Крут» – начальник відділу формування політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті, доктор історичних наук Георгій Папакін.

Фотокопії тридцяти документів розділу «Документи», десять фотокарток того часу розділу «Фотодокументи» і двадцять три публікації преси (найпізніша за січень 1933 р.) відбивають події січня 1918 р. під Крутами та наступні заходи з вшанування пам’яті Героїв Крут.

Вшанували пам’ять Героїв Крут, бо «одна Україна – одна історія»

29 січня 2011 року відбувся мітинг-реквієм біля Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут» у с. Пам’ятне Борзнянського району Чернігівської області. Цього дня вшанувати пам’ять загиблих до місця події 1918 року з’їхалися державники, політики, науковці, письменники, молодь з числа сучасних студентів, однолітків безневинно убієнних юнаків, та просто небайдужі до подій історії України люди.

У мітингу-реквіємі, який розпочався з литії за упокій загиблих, взяли участь заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Віктор Тканко, голова обласної ради Анатолій Мельник, начальники структурних підрозділів ОДА, керівники органів місцевого самоврядування, представники громадськості, політичних партій. Вони поклали квіти до пам’ятника героям та вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання.

Всі присутні мали можливість ознайомитися з меморіалом, оглянути музейну експозицію, розміщену у вагонах та на залізничній платформі. Представлені фотографії та документи зацікавлюють і привертають увагу як правдиві свідчення історії початку ХХ століття, намагань відновити українську державність.