Традиційно читання організовані Національним історико-культурним заповідником «Гетьманська столиця», Чернігівським національним педагогічним університетом ім. Т.Г. Шевченка, Центром пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам‘яток історії та культури, Чернігівською обласною організацією Національної Спілки краєзнавців України.

Підготовка до читань тривала кілька місяців. Впродовж цього періоду оргкомітетом було прийнято і затверджено до участі у читаннях 51 доповідь та повідомлення. Географія учасників — найширша - від Рівного до Чугуєва.

У перший день конференції для учасників, які приїхали заздалегідь, традиційно приймаючою стороною було проведено екскурсії по об’єктах заповідника.

Пленарний день, 13 червня, розпочався реєстрацією учасників та гостей конференції у Батуринському Будинку культури. У фойє було розгорнуто виставки - «20-років «Гетьманській столиці» та виставка-продаж історичної літератури запрошених видавництв.

Гостей привітала генеральний директор Національного заповідника «Гетьманська столиця» Наталія Реброва. Вона подякувала присутнім за те, що не дивлячись на складну і тривожну обстановку в країні, вони знайшли можливість приїхати до Батурина і взяти участь у роботі читань.

До слів привітань приєдналися Сергій Зозуля,керівник Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури подарував наукові збірники, газети «Ніжинська старовина».

Генеральний директор НАІЗ «Чернігів стародавній» Андрій Острянко приїхав також не з порожніми руками, з подарунками - книгами та сувенірами, директор Чернігівського історичного музею ім. В.Тарновського Сергій Лаєвський підтримав попередніх виступаючих і висловив готовність до подальшої співпраці із заповідником. Вчений секретар державного заповідника у Путивлі Надія Сторчака побажала плідної праці зібранню і подарувала збірник наукових праць свого закладу і збірку періодичного видання “Місто Ярославни”.

Модератором читань був, як завжди, директор Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка Олександр Коваленко.

У залі зібралося до 30 осіб науковців і гостей читань. За браком часу, слово було надано 15 присутнім дослідникам, доповіді яких були заявлені у програмі читань.

Більшість доповідей стосувалася постаті І.С.Мазепи, або його доби. Отже, ХІІІ Батуринські читання попри все відбулися, виконали поставлене завдання і внесли свою лепту у велику і благородну справу вивчення історії України, і, зокрема, Батурина.

Національний історико-культурний заповідник
«Гетьманська столиця»