Заповідати – означає передавати в спадщину щось дороге і цінне. Заповідники є найвищою формою охорони природи в нашій державі.

Сучасна мережа природно-заповідних об’єктів України сформувалась внаслідок праці багатьох поколінь природоохоронців і відіграє важливу роль у вирішенні проблем збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, підтримці екологічної рівноваги у природі, формуванні світоглядних орієнтирів людини, спільнот, суспільства. Завданнями природоохоронних установ є збереження природних комплексів, проведення наукових досліджень, спостереження за станом природного середовища, поширення екологічних знань, сприяння у підготовці наукових кадрів і спеціалістів у галузі охорони навколишнього природного середовища та заповідної справи.

По кількості заповідних об’єктів Чернігівська область посідає перше місце в Україні. Перше офіційне рішення про створення 5 об’єктів природно-заповідного фонду було прийнято Чернігівським облвиконкомом в 1958 році. У 1960 році, відповідно до рішення Ради Міністрів УРСР, було створено дендрологічний парк загальнодержавного значення «Тростянець». Наступний крок було зроблено в 1964 році створенням значної кількості заповідних об’єктів, головним чином пам’яток природи.

На сьогодні природно-заповідний фонд області складають 8 категорій об’єктів: Ічнянський та Мезинський національні природні парки, регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський», 443 заказники, 137 пам’яток природи, 19 парків-пам¢яток садово-паркового мистецтва, 52 заповідні урочища, дендропарки «Тростянець» загальнодержавного значення та «Прилуцький» місцевого значення, Менський зоопарк.

Перед співробітниками установ природно-заповідного фонду Чернігівського регіону стоять надзвичайно важливі завдання - збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів, створення умов для організованого туризму, відпочинку, проведення наукових досліджень з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів, екологічної та освітньо-виховної роботи.