Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. І сьогодні, через багато років, жахливо ступати болючими стежками страшної трагедії, яка сталася на благословенній землі квітучого українського краю. Голодомор - злочин для українського народу. Після десятиліть мовчання настав час говорити і увічнювати Пам’ять у Книгах, у бронзі і граніті.

Ніжин теж не обминула лиха година… Тільки за два перших місяці 1933 року в місті померло від голоду понад 1000 чоловік.

20 листопада за участю голови обласної державної адміністрації Володимира Хоменка у Ніжині пройшов мітинг-реквієм пам’яті жертв голодомору «Засвіти свічку». Був відкритий пам’ятник жертвам геноциду та політичних репресій.

- Тут, біля справді народного пам’ятника, спорудженого силами громади, особливо глибоко усвідомлюєш масштаби трагедії, що накрила український народ у часи тоталітаризму. Те, що відбувалось у тридцяті роки, має страшне визначення — геноцид. Це свідоме знищення мільйонів людей через тортури голодом, катуваннями, репресіями. В такий нелюдський спосіб з людини намагалися вибити її природне прагнення до свободи, волі та щастя на рідній землі, - сказав Володимир Хоменко.

Голова облдержадміністрації засвітив факел, що символічно зветься «Незгасимою свічкою». Він уже побував у 33-х країнах світу та майже в усіх областях України. Учасники акції вшанували пам’ять жертв голодомору хвилиною мовчання. Єпископ Чернігівській і Ніжинській Іларіон — керуючий Чернігівською єпархією УПЦ КП освятив пам’ятник та провів заупокійне богослужіння.

«Незгасима свіча» - своєрідний факел у вигляді великого снопа пшениці зі стилізованим колоссям, до якого із землі тягнуться численні виснажені руки. Відлитий з натурального бджолиного воску з 25 областей України.