back

Про присвоєння меморіалу в Ягідному статусу національного і включення культурного ландшафту Чернігова до Попереднього Списку ЮНЕСКО – на засіданні Комітету ВРУ в обласному центрі

17-06-2025 | 09:05

Учора в Чернігові відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. У фокусі – питання культури. До участі доєдналися члени Комітету - народні депутати, а також представники профільних міністерств, Державного агентства розвитку туризму, Українського інституту національної памʼяті та Державної служби з етнополітики та свободи совісті.

Багато роботи «у полях». Серед обʼєктів, які відвідали, - Ягідне, Лукашівка, Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній».

Керівник служби відновлення та розвитку інфраструктури в Чернігівській області Роман Сміяненко зазначив, що Ягідне увійшло в експериментальний президентський проєкт з відбудови 5 населених пунктів, що постраждали внаслідок російської окупації. Окрім відновлення житла та інфраструктури, там планують збудувати меморіальний комплекс на місці школи, в підвалі якої росіяни майже протягом місяці утримували понад 300 цивільних. У планах - реалізувати це до кінця 2026-го. Начальник ОВА Вʼячеслав Чаус відмітив, що задум амбітний і важливо, щоб меморіальний комплекс у Ягідному отримав статус національного.

За село Лукашівка в березні 2022 року велися запеклі бої. Тільки 9 березня там загинуло 20 наших захисників, серед них - Герої України брати Бутусіни, до речі етнічні росіяни. Окупація тривала 21 день. Увесь цей час війська окупантів базувалися у 240-річній Вознесенській церкві, там же і зберігали боєприпаси. Цей храм був зруйнований у березні 2022-го внаслідок обстрілів і пожежі. Наразі він в аварійному стані.

Школа в Ягідному, храм у Лукашівці і ще три локації в Чернігові та Новоселівці включені до Єдиного маршруту місцями пам’яті. Наразі триває робота з їхнього облаштування.

Також делегація відвідала ряд обʼєктів Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»: Троїцько-Іллінський монастир, Антонієві печери, Спасо-Преображенський собор та Катерининську церкву. Директорка Наталія Реброва акцентувала, що фокусуються на збереженні та відбудові духовної спадщини.

Зокрема, відновлення потребує Спас у Чернігові. Кіптява, бруд і сміття – це те, що залишили по собі представники УПЦ МП. Собор і досі не вдалося реставрувати – роботи тривають. Відновленню сприяє влада, бізнес і профільне міністерство.

«Історична спадщина Чернігова є унікальною. Якщо я не помиляюся, з 16 пам’яток домонгольського періоду в Чернігові знаходяться 5. Тобто це унікальне місце нашої державності, нашої історії, нашої духовної історії. І тому нам важливо було подивитися, як зараз розвивається «Чернігів стародавній». Після того, як врешті вдалося позбавитися тут московського впливу […] Я хочу подякувати всім мешканцям Чернігова, всім членам громади, тому що ми почули, що це була міська толока. Звичайні люди долучалися і допомагали все це чистити, і бізнес місцевий допомагав. І це неймовірно, що так усі згуртувалися, щоб почати приводити цю пам’ятку в той стан, в якому вона має бути», - сказав голова Комітету Микита Потураєв.

Також він додав, що Комітет порушуватиме питання належного фінансування заповідника «Чернігів стародавній».

Усього внаслідок широкомасштабного вторгнення 112 закладів культури зруйновано чи пошкоджено. Руйнувань зазнали і 24 пам’ятки археології та історії. Про це повідомив заступник директора Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Павло Веселов.

Тож, на виїзному засіданні Комітету порушували питання важливості відновлення об’єктів культурної спадщини, які постраждали внаслідок російської агресії, і повернення культових будівель та їх збереження на прикладі Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Говорили і про необхідність занесення номінації «Культурний ландшафт Чернігова» до списку ЮНЕСКО.

«Наша культурна спадщина, на жаль, зазнала згубного впливу москви. І це не тільки про розбомблені церкви, бібліотеки, будинки культури… Це ще і про наслідки володарювання підпорядкованої москві церкви у наших соборах (приклад тому Спас, на жаль) і російських солдатів у наших школах (це про Ягідне). Втім, попри все, українська культура - це наша візитівка. Ось чому відновлення таких обʼєктів на часі. Ще один з інструментів захисту культурної спадщини та історичного центру міста, визнання унікальності - включення номінації «Культурний ландшафт Чернігова» до Попереднього Списку ЮНЕСКО. Працюємо в цьому напрямку», - підсумував В’ячеслав Чаус.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації