Від епізоотичного та фітосанітарного станів залежить дуже багато показників у сільському господарстві нашої країни, особливо Чернігівщини – області, де аграрна складова – чи не основна у формуванні валового внутрішнього продукту. Яку ж ситуацію маємо наразі і чому відповідні питання такі важливі – розповіли спікери на брифінгу в медіацентрі ОВА.

За словами директора Департаменту агропромислового розвитку ОДА Олега Крапивного, питома вага тваринництва становить 10,5 % від валової продукції у сільському господарстві Чернігівської області, яка, до речі, на третьому місці в країні за кількістю корів, на четвертому – за кількістю великої рогатої худоби та на дев’ятому – за кількістю свиней. У 2024 році вироблено 268 тисяч тонн молока (середній надій на корову – майже 8,2 тисячі кг) – найвищий показник продуктивності в історії Чернігівщини. 89,5% валової продукції у сільському господарстві – за рослинництвом.

«Звідси й випливає важливість питання, адже ефективність економічних показників у сільському господарстві напряму залежить від епізоотичного і фітосанітарного станів», – наголосив Олег Крапивний.

Епізоотична ситуація

«Попри те, що в області зареєстровані неблагополучні пункти по сказу, епізоотичний стан в регіоні залишається контрольованим і прогнозованим. Перш за все, завдяки проведенню низки профілактичних заходів та досліджень, які плануються щороку», – поінформував начальник Головного управління Держпродспоживслужби в області Юрій Павлішен.

Серед хвороб, щодо яких зберігається ризик виникнення захворювань, – африканська чума свиней (АЧС). Починаючи з 2014 року, у Чернігівській області офіційно зареєстровано 45 неблагополучних пунктів, чотири з яких – у 2024-му. З профілактичною метою заплановані моніторингові дослідження. Минулого року таких проведено майже 900, збудника АЧС при цьому не виявлено.

«На сьогодні область благополучна по африканській чумі свиней. Звертаюся до всіх, хто утримує свинопоголів’я (це і юридичний сектор, і фізичні особи): чітко дотримуйтеся правил та інструкцій щодо закритого режиму ведення господарства в даній сфері», – акцентував Юрій Павлішен.

Водночас неблагополучною в області залишається ситуація по сказу тварин. Втім, аналізуючи динаміку протягом останніх десяти років, були періоди, коли показник захворюваності був значно вищим за тогорічний. Протягом 2024 року в  області зареєстровано 30 неблагополучних  пунктів  по сказу, в яких захворіли 36 тварин (8 котів, 6 собак, 4 корови, 1 вівця, 10 лисиць, 4 єноти та 3 лосі). З початку 2025 року виявлено 11 неблагополучних пунктів, в яких захворіло 14 тварин. Станом на 11 лютого оздоровчі заходи проводилися у 17 таких пунктах, 14 з яких – у Чернігівському районі.

Найефективнішим заходом боротьби залишається вакцинація антирабічними препаратами. Так, минулого року щеплено понад 5 тис. голів великої рогатої худоби, більш ніж 104 тис. голів собак та 101 тис. котів. Крім того, проведена пероральна імунізація диких тварин проти сказу на площі 17500 квадратних кілометрів. План на весну цього року – до 19080 квадратних кілометрів.

Фітосанітарний стан

Від нього напряму залежить експорт рослинницької продукції.

Серед найпоширеніших карантинних організмів, на які слід звернути увагу аграріям області, Юрій Павлішен виокремив амброзію полинолисту та західного кукурудзяного жука. В обох випадках можливе збільшення площ зараження.

Амброзія полинолиста – одна з найпоширеніших карантинних рослин, яка росте практично в усіх районах нашої області. Зареєстрована у 131 населеному пункті. Площа ураження перевищує дві тисячі гектарів. В області діє як Регіональна цільова програма боротьби з цим карантинним бур’яном, так і понад десять у територіальних громадах. У зв’язку з військовими діями, в деяких вогнищах відсутня можливість проведення ліквідаційних заходів.

Щодо інших карантинних шкідників – спостерігається тенденція до зменшення.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації