У Зверненні до Українського народу у День пам’яті Героїв Крут Президента України Віктора Федоровича Януковича, озвученого під час меморіального заходу – мітингу-реквієму з нагоди 95-ї річниці бою під Крутами 29 січня, – що відбувся на  території Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут» біля села  Пам’ятне Борзнянського району, наголошується, що цей подвиг української молоді назавжди викарбувався золотими літерами на сторінках нашої історії.

Аби вшанувати пам'ять хоробрих захисників, до Крут прибули голова обласної державної адміністрації Володимир Хоменко, голова обласної ради Анатолій Мельник, керівники обласних, районних установ і організацій, молодь, представники політичних партій та громадських організацій.

Скорботна Мати з букетом квітів  підходить  до  Монументу, залишаючи за собою на снігу червоні гвоздики, які мов каплі крові загиблих горять перед очима сотень учасників заходу. 

До Монументу вслід за квітами Матері покладаються квіти від учасників мітингу-реквієму.

У пам’ять про загиблих за рідну землю заупокійну літію відправив Ахиєпископ Чернігівський і Ніжинський Української православної церкви Київського Патріархату Євстратій.

Урочистим маршем пройшли рота Почесної варти окремого полку Президента України, кращі курсанти Чернігівського військового ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, Львівського ліцею імені Героїв Крут, Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України.

Учасники заходу  мали змогу відвідати музейну експозицію, зігрітись у наметах,  де їм  було запропоновано гарячий чай та козацький куліш.

Меморіальним заходом біля Монументу заходи зі вшанування пам`яті героїв Крут не завершились.

Цього ж дня у сільському Будинку культури с. Крути Ніжинського району відбувся тематичний  концерт «Вони загинули щоб жити»  за участю капели бандуристів ім. О. Вересая обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм, у Ніжинському міському Будинку культури – урочистий вечір «Герої Крут у пам’яті людській» за участю творчих колективів м. Ніжина, а у  Чернігові в  обласному  філармонійному центрі фестивалів та концертних програм у виконанні капели бандуристів ім. О. Вересая глядачам буде представлено тематичну концертну програму до 95-ї річниці бою під Крутами.

Життя продовжується.

І нехай День пам’яті героїв Крут несе світло майбутнім поколінням, слугує прикладом глибокої любові, жертовності та милосердя заради вільного нашого сьогодення, стане Днем слави української молоді.

Меморіальний комплекс «Пам’яті Героїв Крут» створено на місці бою збройних формувань Української Народної Республіки з військами Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки 29 січня 1918 р. Він є філією Національного військово-історичного музею України. Директор філії – Данилевський Олексій Вікторович.

У складі меморіалу: 1) Пам’ятний курган із хрестом, який нагорнуто у 1997 р., офіційне відкриття відбулося у 1998 р. з ініціативи Всеукраїнського об’єднання ветеранів. 2) У серпні 2006 р. споруджено під патронатом Президента України і урочисто відкрито монумент у вигляді колони, увінчаної бронзовим тризубом, яка символізує одну з колон головного корпусу Київського університету імені святого Володимира. Автор монументу: Народний художник України Анатолій Гайдамака. 3) У жовтні 2008 р. під патронатом Президента України від монументу через дорогу відтворено залізничний перон початку XX ст., який символізує відправлення потягів до бою на захист УНР. З обох боків перону на коліях розташовані 7 вагонів і залізнична платформа з гарматою (остання ставить за мету відтворити саморобний бронепоїзд, з якого командир сотні 1-го Українського козацького полку імені гетьмана Б. Хмельницького сотник Семен Лощенко обстрілював наступаючі радянські війська). Праворуч від перону знаходяться: платформа з гарматою і три зали-вагони музейної експозиції, ліворуч – чотири вагони (зал-вагон експозиції, три вагони адміністрації). Зали-вагони – понад 300 м2 експозиційної площі, понад 300 музейних експонатів і матеріалів. У січні 2010 р. меморіал поповнився ще паровозом, «штабним» вагоном, двома теплушками і залізничними платформами з гарматами.

Автор художньої концепції – Народний художник України Анатолій Гайдамака. Створення музею реалізувала творча група на чолі з Народним художником України Анатолієм Гайдамакою та Заслуженим діячем мистецтв України, художником Борисом Дєдовим.

Бій під Крутами: від залізничної станції Крути в напрямку  Бахмача ліворуч від залізничної колії оборону тримали 1-ша сотня Допоміжного студентського куреню січових стрільців на чолі з сотником Омельченком (116-130 осіб) та одна сотня Першої Української юнацької школи імені Б.Хмельницького (юнацька школа – офіцерське училище, юнак – курсант), праворуч – дві сотні юнацької школи. Четверта сотня юнацької школи була в резерві, її введено в бій пізніше. Чота(взвод) наймолодших студентів і учнів була в резерві окремо, керівник оборони не планував їх кидати у бій (саме вона (27 осіб) потрапила під час відступу в полон на станції Крути та була розстріляна за наказом М. Муравйова). Загальна кількість збройного формування УНР під Крутами на чолі з сотником Аверкієм Гончаренком була 600-700 вояків: 116-130 вояків 1-ої сотні Допоміжного студентського куреню січових стрільців на чолі з сотником Омельченком та 450-500 юнаків(курсантів офіцерського училища) Першої Української юнацької школи імені Б.Хмельницького, 20 старшин (офіцерів). На озброєнні у них, крім гвинтівок, було ще 16-18 кулеметів і 1 гармата (трьохдюймовка або по-сучасному 76-мілімітрова гармата). Невідома кількість вояків-добровольців з Ніжина. Особисто відомий тільки Осип Твардовський.

Наступали 4–6 тисяч вояків військ РРФСР на чолі з головнокомандувачем Михайлом Муравйовим, одну групу військ очолив Берзін, другу – Єгоров. Радянські війська складалися з червоногвардійців, солдат та балтійських матросів. Вони були добре озброєні, мали у своєму розпорядженні артилерію і бронепоїзд.

Втрати (вбиті, поранені, полонені і зниклі безвісти): Війська УНР – до 250–300 вояків включно зі студентами і 10 старшин. З них Студентська сотня втратила понад 70 чоловік: 27 розстріляних полонених студентів та учнів за наказом Муравйова і Єгорова, 10–12 убитих у бою, 35–40 поранених. Радянські війська: за різним даними до 300 вбитих і до 1300 поранених.

Ввечері 29 січня після гарматного руйнування та підпалу споруд залізничної станції наступаючими, сильного тиску на фронті та загрози оточення, українські війська організовано відступили, зібрали знайдених вбитих і поранених до поїзда, розібрали залізничну колію за станцією і відправилися до Києва. На станції Бобрик з’єдналися з Гайдамацьким кошем Слобідської України під командуванням С.Петлюри. А.Гончаренко відзначав у своїх спогадах, що на станції Бровари передав «релятивний звіт» про бій С.Петлюрі в присутності начальника штабу О.Удовиченка. Цей документ не пощастило виявити.

Радянські війська після бою ще дві доби перебували в районі залізничної станції Крути і потім відновили наступ на Київ.