Соціально-економічний паспорт Чернігівської області

Обласний центр - м. Чернігів

Адреса Чернігівської обласної державної адміністрації: вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000

Телефонний код – 0462

Телефон/факс: 67-50-70

Електронна пошта: post@regadm.gov.ua

Загальні відомості про область

Дата утворення: 15 жовтня 1932 року

Площа: 31,9 тис. кв. км, 5,3 % від території України

Відстані: від м. Чернігова до м Києва залізницею 209 км, автошляхом 141 км.

Географічні дані: Область розташована в поліській та лісостеповій зонах Придніпровської низовини. На її території знаходиться понад 3,3 тис. водойм (площа водного дзеркала більше 0,5 га) та 2,7 тис. малих водойм (площа водного дзеркала 0,5 га), протікають 1570 річок, з них малих 1560. Найбільші: Дніпро, Десна, Сейм, Остер, Снов, Сож, Судость, Супой, Удай та Трубіж. Загальна довжина річкової мережі складає 8,3 тис. км.

Кордони: Межує з Сумською, Київською, Полтавською областями, державами російська федерація, республіка білорусь.

Адміністративно-територіальні одиниці:

Міст обласного значення – 4: Ніжин, Новгород-Сіверський, Прилуки, Чернігів.

Міст районного значення – 12.

Селищ міського типу – 29.

Сільських населених пунктів – 1464.

Кількість районів – 5: Корюківський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Прилуцький, Чернігівський.

Чисельність наявного населення станом на 01.01.2022р.

959,3 тис. чол., 2,4 % від населення України;

у тому числі: міське 633,3 тис. чол.; сільське 326,0 тис. чол.

Коротка історична довідка

Історія Чернігівщини сягає своїм корінням сивої давнини. Заселення її території почалося ще в епоху палеоліту – близько 100 тис. років тому. В усі часи розвитку вона була зоною інтенсивних контактів різноманітних етносів і археологічних культур. На зорі ери Чернігівщина входила в ареал формування східно-слов’янської етнічної спільності. У другій половині І тисячоліття тут склався племінний союз сіверян. На рубежі VІІІ-ІХ ст. Чернігово-Сіверська земля увійшла до складу древньоруської держави – Русі Київської, де Чернігів за розмірами і значенням серед інших міст поступався лише Києву. Чернігів був стольним градом великого князівства, кордони якого на півночі проходили через в’ятські ліси, ледве не сягаючи Москви. У наступні періоди Чернігівщина не раз ставала ареною боротьби могутніх держав за володіння Чернігово-Сіверською землею. Населення краю брало активну участь у селянсько-козацьких повстаннях ХVІІ ст. і визвольній війні українського народу 1648-1664 рр. під проводом Богдана Хмельницького. А у 1669 р. містечко Батурин стало резиденцією гетьманів Лівобережної України і її останньою столицею.

Наприкінці ХVІІІ ст. Чернігівщина була інтегрована до складу російської імперії. 27 березня 1802 р. було утворено Чернігівську губернію. Її 15 повітів поділялися на 187 волостей, де нараховувалося 5780 населених пунктів, у тому числі 19 міст і 49 містечок. У 1897 р. у губернії мешкало понад 2,3 млн осіб.

З Чернігівщиною пов’язані імена Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, ряду інших відомих українських культурних діячів, письменників, художників, діячів театру. Саме на чернігівській землі 29 січня 1918 року відбувся широковідомий в історії визвольних змагань бій під Крутами. Тепер тут встановлений дерев’яний хрест із терновим вінком – пам’ятник полеглим у боях за незалежну Україну.