– Актуальність проблеми масової загибелі бджіл впродовж останніх років стрімко зростає. Найчастіше причиною масової загибелі бджіл є хвороби різної етіології, але значної шкоди зазнає бджільництво при неправильному застосуванні засобів захисту рослин сільськогосподарськими підприємствами, – зауважує голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко.

Збільшення посівних площ ріпаку, соняшника, гірчиці, кукурудзи призвело до частішого застосування інсектицидів у посівах. В умовах широкого застосування хімічних препаратів у сільському господарстві для пасічників все гострішою стає проблема охорони і захисту бджіл від отруєнь пестицидами, або хімічного токсикозу. При цьому пестициди, якими обробляють поля проти шкідників, якщо навіть не вбивають бджіл, то роблять їх менш стійкими до несприятливих факторів навколишнього середовища. Загибель бджіл виникає через неконтрольоване застосування пестицидів, неякісні контрафактні та фальсифіковані пестициди і агрохімікати.

Наразі на Чернігівщині зареєстровано 41,4 тисячі бджолосімей. Протягом квітня-травня частково постраждали 607 бджолосімей, 20 повністю загинули.

Для вирішення цього проблемного питання та налагодження конструктивної співпраці між бджолярами та сільгоспвиробниками у Чернігівській ОДА проведено нараду щодо профілактики отруєння бджіл. Участь у заході взяли представники профільних структурних підрозділів облдержадміністрації, Головного управління Держпродспоживслужби в області, правоохоронних органів, обласної та міської спілки бджолярів, підприємці, які вирощують сільськогосподарські культури.

– Для протидії масовому отруєнню бджіл напрацювали пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів у сфері захисту та розвитку бджільництва, – коментує голова ОДА.

Зокрема, пропонується:

• Внести зміни до Кримінального кодексу України, доповнивши його окремою статтею.

Стаття 247-1. Порушення законодавства про охорону бджіл

1. Порушення законодавства в галузі бджільництва про охорону бджіл, що призвело до отруєння або загибелі бджолиних сімей і завдало істотної шкоди, – карається штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Неповідомлення (приховування) або надання неправдивої інформації фізичним або юридичним особам, які займаються бджільництвом, та органу місцевого самоврядування при застосуванні засобів захисту рослин (пестицидів чи агрохімікатів), якщо це призвело до отруєння або загибелі бджолиних сімей та завдало значної шкоди, – карається штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Ті самі діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або із застосуванням незареєстрованих засобів захисту рослин (пестицидів чи агрохімікатів), та/або спричинили тяжкі наслідки, – карається штрафом від десяти до сімнадцяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

• Внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До ст. 83. Порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, а також ст. 188-12. Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин.

• Крім того, запропоновані конкретні зміни до законів України «Про пестициди і агрохімікати», «Про бджільництво», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про захист рослин» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації