12-03-2020 | 18:00
На цьому наголосив заступник голови Чернігівської ОДА Олександр Савченко на сьогоднішньому засіданні обласної комісії з питань управління водними ресурсами та розвитку водного господарства.
Нині як у профільних фахівців, так і громадськості викликає стурбованість сучасний стан річок. Він значною мірою залежить від дотримання земле- та водокористувачами природоохоронного законодавства при здійсненні господарської діяльності на землях водного фонду, у водоохоронній зоні (заплава річки) та в прибережних захисних смугах. Моніторинг Деснянського басейнового управління водних ресурсів свідчить про наявність порушень у даній сфері.
Так, високий рівень сільськогосподарського використання земель призвів до порушення екологічно збалансованого співвідношення між сільськогосподарськими угіддями, лісами та водоймами. Це негативно впливає на стійкість агроландшафтів і зумовлює значне антропогенне навантаження на довкілля в цілому.
Недотримання правил водоохоронного режиму, незаконне розорювання схилів, балок та луків, розорення колишніх сіножатей в заплавах річок, розміщення у річковій долині чи у прилеглих ярах сміттєзвалищ приводить до забруднення річок.
До того ж, за інформацією Державної екологічної інспекції в області, у сільських, селищних та міських радах відсутня проектна документація щодо встановлення меж прибережних захисних смуг поверхневих водних об’єктів.
— У кожній громаді має бути розуміння важливості даного питання. Тільки тоді зможемо уникнути розорювання земель водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Будь-яка діяльність на таких територіях повинна бути законодавчо врегульована. Щоб об’єктивно оцінити ситуацію, потрібно дослідити стан відповідних зон. Важливою є і роз’яснювальна робота на місцях, — зазначив Олександр Савченко.
Не без проблемних моментів і сфера спеціального водокористування. Так, минулого року 22 підприємства-водокористувача Чернігівської області здійснювали забір води без наявності дозволу на спеціальне водокористування. Крім того, суб’єкти, які здійснюють спеціальне водокористування, не дотримуються вказаних вимог у дозволах. Зокрема, перевищують нормативи гранично допустимого скиду забруднюючих речовин зі стічними водами. Минулого року зафіксовано 12 таких підприємств-порушників. Загалом торік Держекоінспекція області провела більше 400 перевірок на предмет дотримання суб’єктами господарювання вимог водного законодавства.
Профільні фахівці зазначають, що дозвіл на спеціальне водокористування оформляється тільки на забір води із заявлених суб’єктом об’єктів. Невраховані водогосподарські споруди залишаються поза контролем та створюють умови до появи безгосподарських артезіанських свердловин.
Комісія також обговорила паспортизацію та оренду водних об’єктів.
За результатами засідання усі дотичні структури та органи місцевого самоврядування отримають відповідні рекомендації.