04-11-2019 | 11:50
Процес створення спроможних громад на всій території України добігає кінця. Нині приблизно 4,5 тисячі місцевих рад створили майже тисячу об’єднаних громад. Втім, близько 6,5 тисячі досі не беруть участі в реформі.
Уже зрозуміло, що не далі, як наступного року, всі необ’єднані громади добровільно чи адміністративно об’єднаються чи доєднаються до ОТГ. Така ж доля може чекати і деякі дрібні об’єднані громади, створені не за перспективним планом і всупереч методиці формування громад (якщо нові пропозиції Уряду до зміни критеріїв спроможності стануть офіційними). Тож, до чого готуватися громадам, об’єднаним і необ’єднаним?
Не об’єднатися не вийде
Головна теза у виступах представників Уряду, а також народних депутатів і представників Офісу Президента — вся територія України вже наступного року, до місцевих виборів, має бути покрита спроможними громадами. Мова йде про потенційно спроможні громади.
Об’єднаних теж об’єднуватимуть?
Із сотень визнаних спроможними об’єднаних громад далеко не всі реально спроможні. Минулими роками рішення про їхню спроможність були більше політичними, ніж об’єктивними. Саме тому майбутнє об’єднання, скоріш за все, торкнеться і якоїсь частини створених ОТГ.
Нові критерії спроможності
В Уряді планують змінити методику формування спроможних громад, уточнивши критерії цієї спроможності. Поки це лише пропозиції, але громадам варто було б на них уже зважати.
Чинна методика передбачає, що «спроможна територіальна громада — територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об’єднання здатні … забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці».
Там же згадується, що, крім міст обласного значення і районних центрів, ОТГ можуть утворюватися і навколо населеного пункту, який «має відповідні кадрові ресурси, фінансове забезпечення та розвинуту інфраструктуру (зокрема, на території якого є загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеня, проживає не менш як 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку)».
Зараз ці критерії планують доповнити. По-перше, є пропозиція встановити мінімальну кількість населення для створення ОТГ — не менше 5 тисяч осіб.
Також спроможними пропонують визнавати лише ті громади, індекс податкоспроможності яких не менше 0,3. Тобто, в спроможній ОТГ розмір податку на доходи фізичних осіб на одну людину має складати не менше 30% від загального показника по країні.
В Уряді пропонують визнавати спроможними і громади, частка місцевих податків та зборів у власних доходах якої не менше 10%.
Інфраструктура як критерій спроможності
Чотирирічний досвід роботи об’єднаних громад свідчить: якщо громада має всю необхідну для надання послуг інфраструктуру, це ще не означає, що вона спроможна надавати всі послуги якісно і навпаки.
Наприклад, громада має десять загальноосвітніх шкіл, у більшій половині з яких вчиться менше 50 учнів. Вартість навчання цих учнів велика, а якість — далеко не найвища. Є також громади, де застарілі бібліотеки працюють чи не в кожному селі, але туди ніхто не ходить. Існують навіть випадки, коли ОТГ не забирає на свій баланс навчальні, культурні чи медичні заклади, що є на її території. Їхнє фінансування досі здійснюється через район.
Іноді трапляється, що громада, не маючи власного ЦНАПу чи лікарні, надає відповідні послуги жителям якісно через співробітництво із сусідньою громадою, котра має цю інфраструктуру.
Саме тому в Уряді вирішили, що при перегляді перспективних планів формування громад необхідно зважати ще й на оптимальність мережі об’єктів надання послуг, на те, щоб послуга була максимально якісною, а не лише максимально наближеною.
У Міністерстві розвитку громад та територій України спільно з іншими міністерствами і всіма облдержадміністраціями інвентаризують мережу закладів надання послуг по всій країні: освіти, медицини, соціальних послуг, культури, спорту, безпеки тощо. В Уряді хочуть до кінця року змоделювати бачення, як зробити цю мережу закладів ефективною. І в майбутньому надавати державну підтримку лише тим закладам, які до цієї мережі ввійдуть.
Ця оптимальна модель має корелюватися з майбутніми уточненими та допрацьованими перспективними планами формування громад.
Підсумок
Створені ОТГ, які не відповідатимуть новим критеріям спроможності, мають сформувати варіанти свого подальшого розвитку. Робити це краще спільно з обласними держадміністраціями, які надалі одноосібно відповідатимуть за створення перспективних планів формування громад області.
У профільному міністерстві розуміють, що механічне укрупнення неспроможних громад автоматично не призведе до їх спроможності. Треба приймати виважені, прораховані і узгоджені рішення, що наблизять якісні послуги до людей, створять однакові можливості для соціально-економічного розвитку кожної громади в країні. А для цього необхідна співпраця всіх учасників реформи: органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, Уряду, місцевих державних адміністрацій та міжнародних партнерів.
Матеріали із сайту «Децентралізація»