В Україні у процесі декомунізації перейменували 987 населених пунктів, 52 тисячі топонімів у самих населених пунктах, демонтували майже 2,5 тисячі пам’ятників, у тому числі понад 1,5 тисячі пам’ятників Леніна.

– Ми розуміємо, що декомунізація – це у першу чергу ментальне переосмислення того, чим було комуністичне минуле. У цьому контексті роботи ще багато, – зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Нагадаємо, що відповідно до закону про декомунізацію в межах Чернігівської області перейменовано 64 населені пункти та 1 район, 2623 об’єкти топоніміки, 6 географічних об'єктів. Демонтовано 88 пам’ятників та пам’ятних знаків.

Прийняття пакету законів із декомунізації, а особливо закону про відкриття архівів КДБ, стало головним досягненням останніх років у сфері реформи політики національної пам’яті. Наступним кроком має бути ініціювання суспільної дискусії на національному рівні, щоб суспільство мало спільне бачення минулого.

Володимир В’ятрович переконаний, що наразі найважливіше завдання держави – створити умови для таких дискусій, дати певний інструментарій, щоб люди могли займатись дослідженнями, щоб могли брати участь у дискусіях навколо минулого і творити спільні уявлення суспільства про минуле.

Важливим елементом успішної реформи національної пам’яті має стати робота щодо ознайомлення суспільства із важливими постатями та подіями з історії України.

– Це завдання преси, популяризаторів, тих, хто безпосередньо працюють з інформаційним полем країни. Заходи з декомунізації обов’язково мають бути підкріплені заходами з популяризації – це не так складно, не так дорого і не так важко, – наголосив журналіст Юрій Макаров.

За матеріалами сайту uacrisis.org