Про це йшла мова на засіданні круглого столу, який відбувся вчора, 17 травня, в Департаменті агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації.

У заході взяли участь представники обласних служб і підрозділів, науковці та громадськість.

Як зазначив в.о. директора Департаменту екології та природних ресурсів ОДА Василь Новак, глобальна зміна клімату – одна з найактуальніших екологічних проблем, які стоять перед людством. Основною причиною зміни клімату є використання викопного палива та неефективне споживання енергії, що виробляється. Парникові гази, що утворюються внаслідок діяльності людини, викликають посилення парникового ефекту. Надмірна кількість газів, які формуються в результаті діяльності ТЕЦ, транспорту, сільського господарства, промисловості, а також лісових пожеж, утримують сонячне тепло в нижніх шарах атмосфери, не даючи йому повертатись до космосу.

На Чернігівщині середньорічна температура повітря за останні 10 років склала 8,4 градуса, що на 1,1 вище норми, розрахованої за багаторічний період спостережень. Якщо за даними попередніх десятиліть протягом літнього періоду кількість днів з температурою 30 градусів і вище по області становила, в середньому, 10 днів, то за останнє десятиліття вона збільшилася майже вдвічі – до 18 днів.

Крім того, на 4 % знизилася річна сума атмосферних опадів. Чернігівщина завдяки своєму географічному розташуванню та рівнинному рельєфу є однією з найбільш безпечних стосовно природних стихійних явищ територією. Та навіть тут останніми роками спостерігається помітне збільшення повторюваності небезпечних гідрометеорологічних явищ, зокрема сильних злив, гроз, граду, посилення вітру до штормових значень.

Чітко простежується тенденція до зменшення річкових повеней у зв’язку з теплішими зимами та коротшими періодами накопичення снігу, що призводить до меншого об’єму талої води навесні. Відтак, зменшується поповнення запасів ґрунтових вод, що в свою чергу створює небезпеку частішого виникнення значних посух. Однак, зростає небезпека виникнення дощових паводків у теплий період року через нерівномірність випадіння опадів та підвищення їх інтенсивності. 

Як повідомив заступник начальника Деснянського басейнового управління водних ресурсів Вадим Потапенко, Чернігівщина досить добре забезпечена водою. Так, за запасами прісних підземних вод наша область знаходиться на першому місці в Україні. Проте останніми роками кількість водних об’єктів постійно зменшується та виснажується – спостерігається пересихання струмків і малих річок, обміління середніх та великих річок, зменшення площ заплавних озер, зникають ставки.

– Аби мінімізувати вплив кліматичних змін на водні ресурси, необхідно економніше використовувати воду, відновлювати природні джерела та запроваджувати крапельне зрошення, – вважає Вадим Потапенко.

За словами Василя Новака, на Чернігівщині екологічна стабільність регіону забезпечується, в першу чергу, наявністю значних площ природно-заповідних територій. 

Природно-заповідний фонд області нараховує 665 об’єктів загальною площею понад 261 тисячу гектарів – майже 8 % території. По кількості заповідних об’єктів Чернігівщина посідає перше місце в Україні.

За аналізом інформації установ та підприємств області, які здійснюють дослідження навколишньо-природного середовища, інтегральна оцінка стану довкілля регіону є задовільною. Якість атмосферного повітря залишається сталим. Рівень радіаційної безпеки не перевищує мінімального рівня дії і становить, в середньому, 8-12 мкР/год. За індексом забруднення поверхневі води відповідають ІІ або ІІІ класу якості (чиста та помірно забруднена).

Серед найбільших забруднювачів довкілля області – КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» та КП «Чернігівводоканал».

У 2013 році Європейська комісія прийняла комюніке «Стратегія ЄС з адаптації до зміни клімату». Країни Європейського Союзу погодилися протягом 2014-2020 років 20 % свого бюджету спрямовувати на заходи, пов’язані зі зміною клімату, в тому числі на пом’якшення та адаптацію. Дванадцять країн розробили відповідний Національний план дій.

В Україні розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року, затверджено план заходів щодо виконання Концепції та розроблено Проект Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року.

В умовах посилення негативних проявів зміни клімату зростає значення гідрометеорологічних спостережень та досліджень. Наукові дослідження дозволяють виявляти природні та антропогенні фактори зміни клімату; надавати кількісну оцінку та прогнозувати стан кліматичної системи; визначати кліматовразливі райони. Це допомагає суспільству адаптуватися до зміни клімату та пом’якшити її негативні наслідки.

 

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації