30-11-2017 | 14:33
Україна, як і у попередні роки, залишається в числі країн з найвищим рівнем захворюваності на ВІЛ-інфекцію. При цьому Чернігівщина входить до сімки областей нашої держави, де випадки захворювання виявляються найчастіше. Про заходи, спрямовані на подолання епідемії, говорили сьогодні на брифінгу за участю начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації Петра Гармаша, в.о. головного лікаря Обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом Галини Лисенко та голови правління БО «Чернігівська МЕРЕЖА» Анжели Мойсеєнко.
За інформацією Галини Лисенко, в області зареєстровано майже чотири тисячі ВІЛ-інфікованих осіб. Понад 2,3 тисячі осіб приймають антиретровірусну терапію. Крім того, на обліку перебуває понад 200 дітей. Статус ВІЛ - інфікованого мають 82 з них, решта перебуває під наглядом і має надію, що страшний діагноз не підтвердиться. Найбільше хворих — у віці 30 – 39 років. І це якраз та вікова категорія, яку найважче залучити до обстеження.
Як стверджують фахівці, на сьогодні є всі можливості дати відсіч епідемії СНІДу. Проте найбільшу перепону на цьому шляху створюють самі хворі. Тут існує дві основні проблеми: по-перше, небажання людей, особливо з груп ризику, проходити обстеження, а по-друге, у разі виявлення недуги не всі сприймають цей факт як належить, тому ухиляються від терапії.
— Після реформування медичної галузі, — зазначив Петро Гармаш, — 80% контактів між хворим та медпрацівником замикатиметься на сімейних лікарях. Це стосується і хворих на СНІД.
Тобто лікарі первинної ланки повинні будуть спонукати пацієнтів не лише протестуватися, а й, у разі потреби, вчасно почати лікування та не полишити його на півдорозі. І до цього лікар має бути готовий як фахово, так і психологічно.
Саме на таку підготовку був спрямований проект «Забезпечення якості послуг для ВІЛ-позитивних пацієнтів в умовах реформування медицини». У рамках його реалізації для сімейних лікарів області було проведено цикл тренінгів по веденню таких хворих та формуванню толерантного ставлення до людей, які живуть з ВІЛ, та груп найвищого ризику.
Координатор проекту Тетяна Ярошенко зазначила, що в цілому лікарі області готові до такої роботи. Проте надзвичайно важливим етапом боротьби з епідемією є первинне виявлення інфікованих осіб. І саме тут виникають чи не найбільші проблеми, адже обстеження має бути добровільним, а згода на нього — письмовою.
Становище ускладнюється й тим, що кілька років тому ВІЛ-інфекцію виявляли у тих, хто вживав ін’єкційні наркотики. Тобто група найбільшого ризику була чітко виражена. Тепер же до 70% нововиявлених випадків — результат незахищених статевих контактів. І як мотивувати людей, які мали такі контакти, пройти тестування — питання не з легких. Адже далеко не кожен з них усвідомлює, що навіть один-єдиний незахищений контакт може призвести до захворювання.
За словами Анжели Мойсеєнко, з точки зору боротьби зі СНІДом, наступний рік буде роком викликів: реформування чи не усіх галузей життєдіяльності в Україні, і в першу чергу, медицини, переорієнтація завдань Глобального фонду боротьби зі СНІДом з профілактики захворюваності на лікування, удосконалення соціального супроводу інфікованих осіб, проведення масштабного тестування з метою детального вивчення ситуації та, передовсім, протистояння епідемії ВІЛ/СНІДу…
Проте учасники брифінгу висловили переконання, що в області вдасться протидіяти усім викликам. Не в останню чергу — завдяки добре розвиненому діалогу суспільства з державною владою. До нього пропонують долучитися засобам масової інформації, які зможуть переконати людей у необхідності обстеження на СНІД. Тим більше, що завдяки сучасним тестовим системам зробити це просто, швидко і безпечно для кожного.
Департамент інформаційної діяльності та
комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації.