back

Про сучасний ринок праці: розмова з директором обласного центру зайнятості

05-11-2017 | 10:10

У першу неділю листопада в Україні відзначають День працівника соціальної сфери. Це свято по праву належить і співробітникам служби зайнятості, до якої звертається людина, втративши роботу.

Напередодні професійного свята директор Чернігівського обласного центру зайнятості Лідія Падалка говорила про ситуацію на регіональному ринку праці та діяльність очолюваної нею структури.

— Лідіє Василівно, насамперед, цікаво дізнатися про тенденції сучасного ринку праці.

— Аналізуючи цьогорічну ситуацію на ринку праці Чернігівщини, варто говорити не про проблему безробіття, а про проблему зменшення кількості та зниження якості трудових ресурсів. Причинами цього є складна демографічна ситуація та міграційні процеси, які останнім часом активізувалися. Статистичні дані також свідчать про зменшення чисельності штатних працівників та значний сегмент тіньової зайнятості.

— Якщо кількість працюючих зменшується, то безробітних зростає?

— Як не парадоксально звучить, але кількість безробітних в області навпаки зменшується. Станом на 1 жовтня 2017 року на обліку в центрах зайнятості області перебувало 11,1 тисячі безробітних — на тисячу менше, ніж рік тому. Всього з початку року перебувало на обліку та отримувало соціальні послуги 30,7 тисячі осіб, що на 10,2% менше в порівнянні з минулорічним показником.

За нашими прогнозами, частина з тих, хто не звернувся до служби зайнятості, працює «в тіні», а частина – виїжджає в пошуках кращих заробітків за кордон або, принаймні, до столиці. Покидати рідні домівки наших земляків змушує низька якість вільних робочих місць. Адже 58% вакансій на Чернігівщині пропонують мінімальну зарплатню, 38% — від мінімальної до середньої по області. Слід зазначити, що середня заробітна плата в регіоні в серпні 2017 року становила 5795 гривень, що на 18,5% нижче за відповідний показник по Україні та вдвічі менше, ніж у Києві.

Сьогодні в області навантаження на кожне вільне робоче місце 8 осіб. Проте й роботодавцям досить складно підібрати потрібні кадри через низьку якість наявної робочої сили. Так, по третині серед зареєстрованих безробітних — це люди, які потребують додаткових соціальних гарантій у сприянні працевлаштуванню (випускники навчальних закладів без досвіду роботи, інваліди, громадяни передпенсійного віку), особи віком 45+, сільські мешканці, менш освічені та мобільні.

— Кого ж сьогодні потребують роботодавці?

— Насамперед потрібні кваліфіковані робітничі кадри. Зокрема, бракує електромонтерів, слюсарів, електрогазозварників, верстатників, малярів, швачок, кондитерів, кухарів, офіціантів, продавців, касирів. Також є вакансії для медичних сестер, механіків, техніків, енергетиків, фельдшерів, фармацевтів. Щодо людей з вищою освітою  — потрібні вчителі в сільську місцевість, лікарі, інженери. Пропонується робота і для громадян без спеціальної підготовки, зокрема для підсобних робітників, прибиральників, сторожів, вантажників. Варто наголосити, що 60% зареєстрованих у службі зайнятості вакансій — це робота для представників робітничих професій, 16% — для робітників, які не потребують спеціальної підготовки.

Кількість вакансій, поданих роботодавцями до служби зайнятості області в січні-вересні 2017 року, в порівнянні з відповідним періодом минулого року зросла на 8,7% і становила 22,3 тисячі. Однак, це на 27% менше кількості безробітних громадян на обліку.

— Як вирішуються проблеми зайнятості в нашому регіоні?

— Завдання державної служби зайнятості — соціально захистити людей, які опинилися без роботи, та забезпечити роботодавців кваліфікованими кадрами. Загалом протягом січня-вересня цього року активними заходами сприяння зайнятості в області охоплено майже 19 тисяч безробітних. Зокрема, працевлаштовано 9,4 тисячі безробітних, набували нових професій та підвищували кваліфікацію 4 тисячі безробітних, ще 5,6 тисячі осіб залучили до громадських та інших робіт тимчасового характеру.

Служба зайнятості підтримує підприємницькі ініціативи безробітних. Цього року за її сприяння 36 колишніх безробітних започаткували власну справу. Крім традиційних програм і заходів з орієнтації на підприємницьку діяльність, обласна служба зайнятості запровадила культурно-просвітницький проект «Збережемо традиції предків»: для безробітних проводяться навчально-практичні семінари, майстер-класи, засідання клубів з метою відродження українського національного рукоділля як способу творчої самореалізації, мотивації до самозайнятості.

— Які переваги отримує роботодавець від співпраці зі службою?

— Незважаючи на те, що більшість клієнтів служби зайнятості — шукачі роботи, найважливішими клієнтами і соціальними партнерами все ж є роботодавці. Адже саме вони створюють робочі місця і забезпечують людей роботою. Ми пропонуємо роботодавцям оперативну допомогу в підборі кадрів, організацію робіт тимчасового характеру, професійну підготовку потрібних працівників. Діє механізм фінансового стимулювання створення нових робочих місць: компенсація витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за умови працевлаштування безробітних громадян. Цього року цією послугою скористалося більше сотні роботодавців області, працевлаштувавши 196 безробітних.

На сучасному етапі служба зайнятості покращує свої сервіси, пропонуючи нові технології підбору кадрів та пошуку роботи: створення відеовакансій, відеорезюме, комунікація через соціальні мережі.

— Які завдання для служби зайнятості наразі є пріоритетними?

— Зважаючи на суттєвий надлишок на ринку праці фахівців з вищою освітою, міграцію висококваліфікованих працівників за кордон, надзвичайно актуальним завданням є відновлення трудового потенціалу області та підвищення престижу робітничих професій. Отже, серед пріоритетів —профорієнтація, зокрема учнівської молоді. Програм та інструментів для проведення профорієнтаційної роботи в службі зайнятості напрацьовано чимало, головне розуміння й підтримка соціальних партнерів.

Звісно, що проблеми регіонального ринку праці служба зайнятості не може вирішити самостійно, тому удосконалення партнерства з органами влади та місцевого самоврядування, роботодавцями, профспілками, громадськими організаціями також серед пріоритетів нашої діяльності.

 

За матеріалами Валентини Федусь