Серед доповідачів були й представники державних та громадських організацій. Зокрема, Оксана Мельничук, завідуюча відділом культурної політики Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, презентувала концепцію програми, у якій музеї відіграють важливу роль у стратегії розвитку гуманітарної сфери України.

На проблематиці взаємодії громадських інституцій і музеїв, зокрема, їхню співпрацю, поділився Владислав Піоро, голова правління громадської організації «Український центр розвитку музейної справи».

Учасники форуму звернули увагу на те, що музейна справа апріорі не може бути високоприбутковим бізнесом, який може значно покращити матеріальне та технічне забезпечення установ, але значною мірою впливатиме на цей показник інноваційні форми менеджменту що впроваджуються у музейних установах.

За словами Сергія Лаєвського, директора Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського, еволюція головних музейних засад від музею-сховища до музею – володаря інформації, музею – території спілкування, від пасивного споглядання до безпосередньої участі відбувається завдяки музейним співробітникам. І сьогодні важливо, щоб вони були готові до таких перемін, звісно якщо не бажають, щоб їхній музей залишився на узбіччі.

В запасі у Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського є чимало цікавих напрацювань. Це і мандруючий музейний лекторій “Дорогами рідного краю” “від музею – до музею”, і есе “Мовою речей”, присвячені окремим подіям та речам-символам свого часу, і створенні у співпраці з обласною державною телерадіокомпанією та міським телебаченням сюжети циклів “З історії одного експоната” і “Невідомий Чернігів” тощо.

Тож, еволюційні трансформації відбуваються практично у кожному музейному закладі області.

"Поява в ХХ столітті нових видів мистецтва – об’єктів, інсталяцій, перформансів, медіа-мистецтва призвела до того, що класичний музейний простір, призначений перш за все для розвішування двовимірних творів на стінах і розміщення тривимірної скульптури, кардинально змінює свій вигляд" - акцентувала директор Чернігівського обласного художнього музею ім. Григорія Галагана Ірина Ральченко.

Саме тому художній музей запровадив нові форми і методи роботи, які вкладаються у нову парадигму діяльності музеїв, закладену в установчих документах Міжнародної ради музеїв (ІКОМ), де акцент робиться на отримання відвідувачами естетичного задоволення замість прилучення їх до надбань культурної спадщини, як це визначено в Законі України «Про музеї та музейну справу». Таким чином, художній музей сформулював нову місію, яка звучить як «Збереження, знайомство, задоволення» і відповідно до якої з`явились і діють такі інноваційні проекти як «Музичні зустрічі у музеї», «Драматичний простір художнього музею», «Ніч у художньому музеї» та «Музейний кінозал», який з’явився нещодавно.

Слід зазначити, що у музейній практиці Чернігівщини активно використовуються і такі нові інтерактивні заходи як майстер-класи за участю відомих майстрів.

Про нові форми популяризації музейної діяльності торкнулась у своїй доповіді Наталія Реброва, генеральний директор Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Насамперед великою зацікавленістю серед молоді є проведення фотосесій та церемонії одружень у Палаці Розумовського та на Цитаделі Батуринської фортеці.

У своїй доповіді про необхідність більшої взаємодії між музейними закладами з метою підвищення кваліфікації співробітників зокрема звернула увагу Надія Капустіна, директор Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького. Раз на три роки Дніпропетровщина гостинно приймає своїх колег на Всеукраїнський музейний фестиваль. Музеї Чернігівщини неодноразово брали участь та перемагали в деяких номінаціях музейного фестивалю.

Не обійшло уваги й питання меценатства та підтримки музеїв та музейної роботи зокрема. Традиційно, протягом останніх століть музеї мали своїх меценатів під патронатом яких музейна спадщина не тільки зберігалась але й примножувалась.

Про такі можливості всім присутнім розповіла Олеся Островська-Люта, керівник програм і проектів Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». Фонд вже не перший рік активно підтримує інноваційні проекти та інші програми музейної діяльності.

Важливим моментом до життя музейних закладів є залучення молоді. В цьому впевнений Олександр Коваленко, голова Чернігівського осередку Національної спілки краєзнавців України, який розповів про співпрацю музеїв з Національною спілкою краєзнавців України та Інститутом історії, етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського.

Перший міжрегіональний музейний форум – це перший крок на шляху створення єдиного, побудованого на спільних інтересах збереження та популяризації національної культурної спадщини музейного простору Чернігівщини.