Випускники нової української школи, яка має вибудуватись після втілення нинішніх реформ у життя, в ідеалі повинні бути цілісними різнобічно розвиненими особистостями, патріотами та новаторами. Але до того освітянам необхідно пройти доволі складний і тривалий шлях.

Про заохочення і перепони, що виникають на цьому шляху, говорив учора, 25 травня, з керівниками управлінь та відділів освіти, методичних об’єднань області заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей.

Новий закон України «Про освіту» прийнято у першому читанні. Проект, поданий Кабміном, зазнав суттєвих змін. Проте й досі існує кілька питань, за якими депутати та урядовці не можуть дійти згоди. Тож робота триватиме. Але це не має стати на заваді початку змін.

За словами заступника Міністра, реформа стартуватиме 1 вересня 2018 року з початкової школи. У 2020-му її запустять у 5 – 9 класах, а з 2023-го кардинально змінюватимуть старшу школу.

За новою концепцією школа буде дванадцятирічною, при цьому три останні роки навчання будуть профільними і старша школа буде відділена від дев’ятирічки.

Як зауважив Павло Хобзей, кількість років, проведених у школі, стала одним з предметів для дискусій при обговоренні нового закону. Аргументами «за» стало наступне.

По-перше, число навчальних днів у «радянській десятирічці», на яку часто посилаються противники реформ, було більшим, аніж у нинішній школі. Адже навчальний тиждень тривав тоді шість днів.

По-друге, і юридично, і фактично дитинство закінчується у нас у 18 років. Тож цілком природньо, що й школу молода людина закінчить у цьому віці.

По-третє, практично кожна природнича дисципліна потребує три роки для ґрунтовного вивчення (йдеться про базові знання). Як-от, наприклад, ботаніка, зоологія і анатомія у біології.

І по-четверте, потрапивши до старшої школи, дитина потребуватиме часу на адаптацію — зазвичай близько півроку. Останній рік у школі — час підготовки до вступу у виш. Тож третій рік навчання у старшій школі, якого діти не мають зараз, і повинен стати роком накопичення профільних знань і навичок. Аргументи вагомі, тому прихильників нової дванадцятирічної освіти стає все більше.

Першопрохідцями у новій українській школі стануть вчителі початкової ланки. Та спершу не всі. У кожній області України буде обрано чотири базові школи, де опробовуватимуть нові програми. За результатами експерименту буде видано нові підручники. І лише тоді стартує повномасштабна реформа.

Павло Хобзей наголосив на особливій місії учителя у реформованій школі, звернувши увагу на те, що Чернігівщина має у цьому дуже непоганий потенціал. Адже відсоток молодих і перспективних педагогів тут вищий, ніж у багатьох інших областях.

Під час зустрічі заступника Міністра з Чернігівськими освітянами було обговорено ще низку галузевих проблем, у тому числі питання оптимізації мережі навчальних закладів.

Участь у заході взяли начальник управління освіти і науки ОДА Микола Конопацький та перший заступник голови облдержадміністрації Леонід Сахневич, який у розмові з педагогами зазначив, що держава цінує їх працю, прагне належно оплачувати, а у відповідь чекає випускників з належним рівнем знань та соціальних навичок.

 

 

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації