back

Чому індивідуальні пенсійні рахунки можуть зараз негативно вплинути на економіку

26-04-2017 | 10:46

Запропонована Урядом пенсійна реформа передбачає передусім реформування першого рівня пенсійного забезпечення — солідарної системи. І лише потім, за наявності належних економічних умов, запровадження другого рівня пенсійного забезпечення — накопичувальної системи.

Однак негайне введення накопичувальної системи пенсійного забезпечення, яке пропонують лобісти недержавних пенсійних фондів, може стати прямою економічною загрозою для країни.

Чому це так?

 

1. Що таке солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (перший рівень)?

Ця система пенсійного забезпечення діє в Україні зараз. Вона базується на принципі солідарності поколінь. Тобто, виплати нинішнім пенсіонерам здійснюються за рахунок грошей, які відраховують до Пенсійного фонду працюючі громадяни і підприємства.

 

2. Що таке накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (другий рівень)?

Запровадження трирівневої моделі пенсійного забезпечення передбачено чинним Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Норма про введення накопичувальної системи не набрала чинності, але передбачає наступне:

— Частина обов'язкових пенсійних відрахувань із зарплати працівника спрямовується на його персональний рахунок. Тобто, пенсія складатиметься з двох частин — гарантованої державою суми (виплачується за рахунок коштів, що акумулює солідарна система) і коштів, які накопичені громадянином на власному рахунку.

— Всі кошти з індивідуального пенсійного рахунку можуть бути виплачені одразу по досягнені пенсійного віку або виплачуватися пожиттєво.

— Невикористані кошти можуть передаватися у спадок.

 

3. Що відбуватиметься з коштами громадян на накопичувальних рахунках до виходу на пенсію?

За бажанням власника рахунку гроші можуть бути акумульовані у недержавному пенсійному фонді (НПФ) або у Накопичувальному фонді Пенсійного фонду України (НФ ПФУ).

Недержавний пенсійний фонд — віртуальний грошовий мішок. Від його імені діє і веде облік грошових коштів на пенсійних рахунках адміністратор, а управляє активами Компанія з управління активами (КУА)

За законодавством НПФ не може втручатися в діяльність адміністратора і КУА. А сам НПФ є неприбутковою організацією.

Але на практиці засновником НПФ, адміністратором і КУА може бути одна і та сама особа, що відкриває необмежені можливості для зловживань за відсутності належного контролю з боку держави

Кошти накопичувальної системи пенсійного страхування інвестуються з метою отримання інвестиційного доходу на користь учасників накопичувальної системи пенсійного страхування. Частина коштів іде на оплату адміністративних послуг

 

4. Що пропонує альтернативний урядовому (парламентський) варіант пенсійної реформи?

Запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування вже з 2018 року.

На персональний рахунок має щорічно відраховуватись спочатку 2%, до 2022 року шляхом щорічного збільшення відрахувань на один відсоток цей показник має досягти 7%.

З чого робити відрахування — із ставки податку на доходи фізичних осіб або із заробітної плати, яка однозначно має бути індексована, ще обговорюється.

Можливість відкривати індивідуальні пенсійні рахунки лише у Накопичувальному фонді Пенсійного фонду.

Кошти можуть бути розміщені виключно у державних банках.

Кошти з індивідуальних пенсійних рахунків можуть інвестуватися лише в державні ОВЗ. Таким чином, кошти з індивідуальних пенсійних рахунків можуть стати замінником кредитів міжнародних фінансових організацій.

 

5. Чому зараз не можна вводити накопичувальну систему пенсійного страхування, яку пропонують депутати?

Депутатський законопроект фактично пропонує встановити додаткові, крім ЄСВ (єдиного соціального внеску), відрахування до Пенсійного фонду, що збільшить навантаження на роботодавців. У той час, коли держава обрала інший курс, удвічі зменшивши ставку ЄСВ.

Поки існує дефіцит Пенсійного фонду, є загроза, що гроші з індивідуальних пенсійних рахунків будуть направляться на погашення цього дефіциту.

Порівнювати кредитування від міжнародних фінансових організацій та інвестування в ОВДЗ коштів з індивідуальних пенсійних рахунків – маніпуляція. Приміром, кредити МВФ Україна залучає під приблизно 3% річних. З досвіду інших країн, інвестування коштів накопичувальної пенсійної системи буде ефективним, якщо дохід перевищуватиме рівень інфляції за рік щонайменше на 2%. Тобто, станом на цей рік держава мала б гарантувати по ОВДЗ, в які вкладаються кошти індивідуальних пенсійних рахунків, щонайменше 12-13% річних.

За підрахунками заступника голови Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Юрія Солов’я, який виступає за депутатський варіант пенсійної реформи: якщо введемо з 2018 року пенсійну реформу, то за десять років залучимо понад 500 мільярдів гривень. Це означає, що за десять років державний борг збільшиться ще на 500 мільярдів гривень. При цьому такий борг буде дуже дорогим в обслуговуванні.

 

6. Чому зараз не можна вводити накопичувальну систему пенсійного страхування, яка передбачена Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»?

— Не можна вводити накопичувальну систему, поки не ліквідовано дефіцит Пенсійного фонду. Зараз дефіцит ПФ складає 141,3 мільярда гривень, або майже половина від потреби.

— Відсутній дієвий контроль за недержавними пенсійними фондами.

Як приклад — Корпоративний недержавний пенсійний фонд НБУ

У лютому 2015 року СБУ повідомила про відкриття кримінальних проваджень за фактами розтрати грошових коштів колишніми службовими особами Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України. На рахунки комерційних структур переведено понад 600 мільйонів гривень, які спрямовувалися на придбання цінних паперів емітентів, що мають всі ознаки фіктивності.

НПФ НБУ – найбільший недержавний фонд в Україні. Кількість учасників становила 12,9 тисячі осіб.

— Відсутній розвинений фондовий ринок. Тобто, зараз просто немає достатньо інструментів для інвестування коштів, а відтак, і можливості заробити додаткові кошти, аби убезпечити вкладення від знецінення.

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю
Секретаріату Кабінету Міністрів України