Доки мороз не вдарить – про вартість тепла чернігівці, схоже, не замислюються, хоча мудру приказку «Готуй сани влітку» знають усі. Також загальновідомо, що нині енергоносії дорогі й обмежені, що є програми кредитування енергозбереження. Але як повинні стати зірки на небі, щоб люди почали робити своє житло енергоефективним? Адже Україна використовує уп'ятеро більше енергоресурсів, ніж Німеччина. Порівняно з Польщею, ми витрачаємо втричі більше енергії і на опалення, і на споживання всередині будинків. Щоб змінити ситуацію, уряд поновлює «теплі» кредити і створює Фонд енергоефективності.

Кілька років поспіль агітую мешканців своєї п’ятиповерхівки встановити загальнобудинкові лічильники на холодну і гарячу воду: розвішую оголошення, звертаюся до «управдома», розповідаю сусідам, яка це потрібна справа. Слухають. Мовчать. Ніби думають. Але доки не випаде сніг і стовпчик термометра не покаже 15 градусів морозу – від сусідів чую розмови про дачі, політику, серіали. А в грудні починають жалітися, що у квартирах холодно, навіть із субсидіями за тепло платити дорого, а он у куми з Подусівки стоять лічильники в підвалі, то виходить значно дешевше. А знайомі, що живуть на Бобровиці, за кошти кредиту утеплили хату… Такі сезонні розмови тривають до весни, питання енергоощадливості модним серед чернігівців поки назвати тяжко. Про це свідчить і інформація Держенергоефективності.

 

(для завантаження світлини натисніть тут)

Поки що пасемо задніх

Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) створено в рамках Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України. Його мета – сприяння добробуту регіонів країни, відхід від старої практики фінансувати будівництва виключно нових об’єктів. ДФРР оплачує проекти розвитку на конкурсній основі та відповідно до місцевих планів і підтримує заходи з енергозбереження.

На початок грудня 2016 року з Державного фонду регіонального розвитку Чернігівщина отримала 64,3 мільйона гривень. Із них освоєно близько 42 мільйонів (65,4%) і 5,4 мільйона гривень із місцевих бюджетів. Не оплачено платіжних доручень на суму 1,12 мільйона гривень. За результатами звітів, за темпами освоєння Чернігівська область перебуває лише на 19 місці в Україні.

За даними Національного екологічного центру України, близько 43 тисяч житлових будинків у країні не обладнані лічильниками споживання тепла. Найкраща ситуація у Львівській області –73% будинків мають лічильники, Миколаївська –68%, Вінницька –67%. Чернігівщина – не в числі кращих. Загалом по країні трохи більше половини будинків (51%) мають лічильники тепла.

Новації приваблюють не всіх

- Предметом моєї гордості є зерносушарка, переобладнана під альтернативне паливо, – розповідає голова фермерського господарства «Напорівське», що в селі Лукашівка Чернігівського району, Григорій Ткаченко. – Сьогодні отримуємо енергію від будь-чого: зерновідходів, тирси, стружки, стебел кукурудзи і соняшнику. Працює сушарка два роки, теплогенератор за 520 тисяч гривень окупився швидко – трохи більше ніж за півроку. Я всім пропагую виробників із Білої Церкви, які можуть робити генератори будь-якої потужності і для шкіл, і для бізнесу, але чомусь ні представники бізнесу, ні влади не поспішають застосовувати інновації. Вони й далі купують дизельне пальне, газ, електроенергію. Приміром, собівартість сушіння одного тонно-проценту зерна у мене становить 3,5 гривні. А елеватори на дорогому паливі надають послуги з сушіння за ціною не нижчою ніж 40 гривень за тонну. Різниця очевидна: щоб висушити 25 тонн кукурудзи, треба спалити 400 літрів дизпального, а в мене – пів-причепа сміття.

А й справді дивно і сумно, що освічені люди не хочуть розуміти простих істин: щоб виростити дерево на дрова – потрібно 30 – 50 років, газ, нафта і вугілля взагалі не відновлюються, і тільки пальне рослинного походження відновлюється щороку. Тому воно найдешевше і за ним майбутнє. Григорій Михайлович – прихильник альтернативної енергетики. За його розрахунками, якби Україна серйозно зайнялася цим питанням, то за п’ять років могла би повністю відмовитися від експорту газу.

Треба подолати інерцію

Усі заходи, які людина може вжити для покращення свого побуту за нинішніх умов, можна розкласти на чотири напрями. По-перше, заощадження ресурсів: води, газу, тепла, електроенергії. Для цього потрібно лише відрегулювати крани і встановити тепловідбивні екрани за теплорадіаторами. По-друге, утеплення приміщення: заміна вікон, теплоізоляція даху, модернізація системи вентиляції. По-третє, встановлення приладів обліку, що дасть змогу платити тільки за спожиті ресурси. По-четверте: перехід на сучасні енергозберігаючі та альтернативні джерела енергії – це може бути як встановлення вітрогенераторів, так і заміна газового котла твердопаливним за однією з моделей програми державного кредитування.

 

 

(для завантаження світлини натисніть тут

 

Обласна програма підтримки ощадливих

 

На початку нинішнього року обласна рада прийняла «Програму стимулювання до запровадження енергоефективних заходів населення, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів Чернігівської області на 2016-2017 роки». Документ стимулює відхід від газової залежності й орієнтує на використання місцевих видів палива та заходи з енергоощадності.

У рамках цієї програми розроблено механізм стимулювання енергозберігаючих заходів. Суть механізму полягає в тому, що обласний бюджет відшкодовує позичальникам 10% відсотків річних у національній валюті за кредитами, отриманими на утеплення житла, та за кредитами, отриманими на впровадження альтернативних газу джерел енергії. Програма діє для ОСББ, житлово-будівельних кооперативів (ЖБК) і для населення.

«Теплі» кредити повернулися

У жовтні цього року відновлено дію урядової програми з енергоефективності – придбання матеріалів і обладнання з частковим відшкодуванням кредитних коштів.

Державні банки – «Ощадбанк» і «Укргазбанк» – знову видають фізичним особам «теплі» кредити.

У липня 2016-го уряд спрямував додаткових 100 мільйонів гривень на допомогу українцям в утепленні житла. Збільшено й розмір допомоги. Відтепер на заміну вікон, установлення приладів обліку, модернізацію освітлення держава надає безповоротну фінансову допомогу в розмірі 35% від суми кредиту. Така компенсація надається і тим, хто отримує субсидії.

Умови участі ОСББ та ЖБК у цій програмі лишаються без змін: 40% відшкодування витрат на утеплення багатоповерхівок. Якщо до складу ОСББ входять субсидіанти, то сума відшкодування більша – від 40% до 70%.

До речі, допомогти українцям заощаджувати енергію готові і кілька міжнародних організацій: "Як залучити кредити на енергозбереження"

Довідка

Зацікавленим в урядовій програмі з енергоефективності треба звертатися до Call-центру при Держенергоефективності: (044) 296-71-60, 292-32-57, e-mail: [email protected], [email protected], [email protected].

Інформацію про додаткову місцеву підтримку можна знайти на інтерактивній карті місцевих програм здешевлення «теплих» кредитів: http://saee.gov.ua/uk/programs/map.

Також консультацію про утеплення, впровадження енергоефективних заходів, вибору матеріалів можна отримати на безоплатній «гарячій» лінії: 0-800-210-611.

Незважаючи на те, що надання кредитів за державною програмою було призупинене, «Ощадбанк» і поза межами цієї програми кредитував придбання енергозберігаючих товарів у рамках програм банку та регіональних компенсаційних програм.

Адже варто пам’ятати: інвестування в енергоефективність – це зменшення витрат людей, поліпшення якості й комфорту життя, підвищення вартості житла.

Фонду енергоефективності – бути

Люди чекають від сфери ЖКГ надання якісних послуг за прийнятну ціну. А чи може споживач комунальних послуг впливати на ціну газу? Ні. Зате може вплинути на обсяг споживання теплової енергії, а це призведе до зменшення витрат. Сьогодні споживання тепла в українських будинках удвічі вище ніж у Білорусі і в три-п'ять разів – ніж у європейських країнах зі схожим кліматом. Майже 50% тепла надмірно витрачається через погане утеплення і відсутність систем управління теплом.

Неефективне споживання ресурсів призводить до надмірних витрат бюджету на закупівлю газу, субсидії і дотації підприємствам ЖКГ. Інвестувати в енергозбереження прибутковіше, ніж виплачувати субсидії чи купувати газ, інвестуючи в чужу економіку.

Якщо поставити лічильники в помешкання громадян, належним чином порахувати газ, тепло, світло і гарячу воду, а потім модернізувати й утеплити будинки, можна скоротити витрати газу на 9 мільярдів кубомертів у рік та щорічно економити 1,7 мільярдів доларів (55% імпортованого в країну газу).

Щоб скоротити споживання газу, потрібно витратити 30 мільярдів євро на впровадження заходів з енергоефективності. Таких грошей держава не має. Потрібна донорська допомога світових партнерів та бізнесу, і вони є. Однак для залучення таких коштів і їх цільового використання потрібен незалежний сучасний механізм. Ним повинен стати Фонд енергоефективності.

Фонд ЕЕ – це перевірений країнами Східної і Центральної Європи шлях модернізації будівель і скорочення споживання енергоносіїв. У липні уряд схвалив концепцію створення фонду, а нині вже є проект закону. Щоб фонд запрацював у квітні 2017 року, і країна дала своїм громадянам стимул і фінансову допомогу впроваджувати заходи з енергоефективності, Верховна Рада має ухвалити цей закон до кінця 2016 року.

Прогресивні люди в області є

Незважаючи на загальну суспільну інертність, приклади енергоощадності в області є. Успішно працюють та економлять кошти платників реконструйовані котельні на твердому паливі у школах Борзни і Мени. Реконструйовано будівлю терапевтичного відділення лікарні в Бахмачі під поліклінічне відділення з утепленням фасаду, ремонтом покрівлі, системи опалення, заміною дверей і вікон. Відбулася реновація школи №11 у Чернігові (реконструкція переходу і басейну). Впроваджено автономне опалення дитячо-юнацької спортивної школи в Прилуках на базі блочно-модульної котельні на твердому паливі й резервному газовому. Модернізовано систему опалення зі встановленням блочно-модульної котельні на твердому паливі у Вертіївці Ніжинського району. Впроваджено автономне опалення в школі № 10 Прилук на базі блочно-модульної котельні на твердому паливі й резервному газовому. У школі села Новий Биків Бобровицького району реконструйовано систему теплопостачання з установкою твердопаливного котла.

Те ж саме зроблено у Макошинській школі Менського району. У Бахмацькій районній лікарні реконструйовано приміщення стоматологічного відділення зі впровадженням заходів теплореновації.

Звісно, це не всі приклади енергозаощадливості в області. Є активні сільські голови, директори шкіл, садків, клубів, які отримують допомогу у встановленні альтернативних котлів і від міжнародних фондів, і від місцевих меценатів, і згуртовують громаду для розв’язання означеного завдання. Проїжджаючи селами і містами області, можна бачити , як люди утеплюють своє житло. Процес іде, але у повільному темпі. Проте є надія, що він незворотній, і що держава робитиме все для того, щоб він не зупинявся.

Адже енергоефективність та заощадливість корисні не лише для гаманця пересічних людей, а й для державного бюджету. Крім того, це крок до енергетичної та економічної незалежності держави, до збереження природних ресурсів і довкілля.

Ганна Високос

Титульне фото з сайту "Львівська політехніка"