back

Лісопереробна галузь Чернігівщини: потрібні нові механізми роботи

18-11-2016 | 18:23

Залишається трохи більше місяця до того, коли вступить у силу заборона на вивезення з країни хвойної деревини: з 1-го січня 2017-го починає діяти мораторій на експорт лісу-кругляка. Це вплине на всеукраїнський та обласний ринок, тому його учасники – лісозаготівельні та деревообробні підприємства Чернігівщини – ініціюють запровадження нових механізмів співпраці. За останні два тижні відбулися дві наради з проблем галузі, розробляється нова програма розвитку лісового господарства. Адже комплексні зміни в лісопромисловій сфері – давно на часі.

«Правила гри» на ринку деревини в Україні існують 10 років, тому вони застаріли і не відповідають вимогам часу. Якнайшвидше потрібно запровадити нові, які б сприяли розвитку вітчизняної лісової галузі – така одностайна позиція представників профільних організацій, підприємств та експертів. Адже відсутність чіткого плану розвитку лісової промисловості в області вже призвели до зростання цін на деревину, через що, на переконання деревообробників, не весь її обсяг виставляється на аукціон. Крім того, на товарній агропромисловій біржі Чернігівщини з’явилися перекупники з інших областей, через яких деревообробні підприємства нашого регіону не в змозі купити необхідну їм кількість лісу.

Має бути рівний доступ до сировини

Основна проблема переробників області – це те, що на товарну біржу потрапляє лише 40% деревини, а більше половини реалізовується в обхід аукціону. Така система продажу, на думку підприємців, сприяє зростанню цін, є непрозорою, а відтак – безперспективна й тупикова. Очевидно, що подорожчання сировини загрожує зменшенням обсягів виробництва, скороченням робочих місць і відтоком коштів з області.

У той же час, запровадження мораторію на вивіз хвойного кругляка збільшить обсяг сировини на внутрішньому ринку. І ця маса може або сприяти стабілізації ситуації, або поглибити дисбаланс. Усе залежить від того, які правила будуть діяти в області після 1-го січня наступного року. Така невизначеність і спонукає до якнайшвидшого напрацювання механізмів якісного й прозорого врегулювання відносин.

Деревообробники Чернігівщини твердять, що їхні потужності дозволяють переробляти заготовлену в області сировину. Адже лише 19 найактивніших підприємств (з числа понад 300 офіційно зареєстрованих) мають потребу в 200-х тисячах кубометрів деревини щороку. Крім того, на Чернігівщині вже будуються декілька теплових електростанцій, паливом для яких слугуватимуть відходи деревообробки та чагарники-відходи санітарної чистки лісів.

«Головне наше з вами завдання – зробити механізм співпраці у деревообробній галузі Чернігівщини максимально чесним: рівний доступ до сировини, прозоре ціноутворення і, звичайно ж, підтримка місцевого виробника, – зазначив Валерій Куліч. – Для цього чимало питань варто врегулювати на законодавчому рівні. Однак «правила гри» можна сформулювати і на місцях».

На торги – всіх лісозаготівельників

Начальник обласного управління лісового і мисливського господарства Андрій Пивовар повідомив, що за рік в області вирубується більше півтора мільйона кубометрів деревини. Державними підприємствами, підпорядкованими облуправлінню (їх 12) – у межах мільйона кубометрів. На держлісгоспних переробних підприємствах працює близько 400 людей. Але в державних лісових підприємствах із гривні прибутку на розвиток залишається 19 копійок, 35–40% коштів іде на податки. За 9 місяців року названі підприємства обов’язкових зборів і платежів до всіх бюджетів і єдиного соціального внеску сплатили 227 мільйонів гривень.

«Уся деревина, яка заготовляється нашими підприємствами, – пояснює посадовець, – виставляється на відкриті торги, а також використовується на власних підприємствах із переробки, і лише невелика частка експортується. На сьогодні в аукціоні беруть участь майже виключно державні лісогосподарські підприємства. Вся проблема в тому, що деревообробні підприємства області, які правильніше назвати лісопильними, зорієнтовані тільки на сосну, а решта порід дерев їх практично не цікавить. Ми кожного кварталу збільшуємо кількість деревини і виставляємо на аукціон більше, ніж попереднього кварталу. Але це, звичайно, не забезпечить потреби місцевих деревообробників».

Членами Асоціації лісозаготівельних та деревообробних підприємств Чернігівщини «Чернігівлісдеревопром» є 19 приватних підприємств. В останньому аукціоні брало участь більше 100 деревообробних підприємств області: із трохи більше 57 тисяч кубометрів соснової сировини майже 39 тисяч кубометрів викупили саме місцеві переробники, а представники інших областей – решту.

«Якби в аукціоні брали участь усі лісокористувачі області, виставляючи певний об’єм деревини, це зняло б виробничу напруженість, яка тягне за собою соціальну напругу, адже всюди працюють люди, – сказав Андрій Пивовар. – Це – внутрішня обласна проблема, яку потрібно розв’язати в межах області, а не виносити на рівень Кабміну. Потрібно, щоб усі заготівельники в рівних долях брали участь в аукціонах, бо державні підприємства не в змозі забезпечити сировиною всіх деревообробників».

Для довідки: лісових заготівельних господарств різної форми власності в області функціонує понад півсотні. Торгами лісом займається обласна товарна агропромислова біржа, а законодавство не дає права не допускати на торги представників інших областей. Тож для розв’язання проблеми необхідно розуміти, скільки ж деревини потрібно обласним виробникам на рік.

«Поглиблення переробки деревини – ось чим потрібно займатися, – вважає Андрій Пивовар. – І в області створюються такі підприємства. Якщо переробник знатиме, що у нього є ресурс – він вкладатиме кошти в поглиблену переробку, а не лише в розпилювання кругляка. Можливо, було б правильним проводити спеціальні торги для регіональних переробників, або щоб вони мали змогу отримувати сировину за прямими договорами. Але таке законодавством не регламентується. Новий напрямок переробки відходів деревини – брикети, пелети – можливий. Як приклад, усі котельні наших підприємств працюють саме на відходах. У Корюківці будується ТЕС на твердому паливі – тож перспективи є, але вони потребують коштів і гарантій».

Для місцевих підприємств – окремі аукціони

Вихід із ситуації шукали і депутати Чернігівської обласної ради під час засідання постійної комісії з питань агропромислового комплексу, екології, природокористування та земельних відносин. Члени комісії розглянули звернення «Чернігівдеревопрому» – Асоціації лісозаготівельних та деревообробних підприємств області – про стан справ із використанням лісосировинного ресурсу й забезпечення ним деревообробних підприємств.

Представники асоціації розповіли, що, на їхню думку, процедура проведення електронних торгів не досконала і не завжди відповідає інтересам малого й середнього бізнесу. Вони скаржилися на умови організації та проведення аукціонів з продажу деревини, наплив перекупників. Через це вони не можуть купити необхідну кількість сировини, а це призводить до простою і збитків, які позначаються і на зарплатах працівників, і на сумі податків. Тому озвучувалися пропозиції про необхідність проведення окремих спеціальних аукціонів для місцевих деревообробних підприємств.

Директор Чернігівської обласної товарної агропромислової біржі Валентин Бачурний наполягав, що торги відбуваються згідно чинного законодавства. В останньому аукціоні мали змогу взяти участь 103 представники регіону.

У результаті обговорення цієї проблеми учасники засідання постійної комісії облради дійшли висновку: для врегулювання ситуації необхідно розробити проект Програми комплексного розвитку лісового господарства в Чернігівській області на 2017–2021 роки. У документі мають бути враховані інтереси місцевих переробників, а також намічені заходи з поглибленої переробки лісосировинних ресурсів. Для підготовки програми учасники зібрання створили робочу групу на чолі з депутатом облради й директором ДП «Холминський держлісгосп» Олександром Демченком.

Щоб малий і середній бізнес могли працювати

«Для того, щоб деревообробна галузь області розвивалася, підприємці вкладали в неї кошти і виробляли готову продукцію з високою доданою вартістю – потрібно розв’язати озвучену проблему, – вважає голова Асоціації лісозаготівельних і деревообробних підприємств Чернігівщини «Чернігівлісдеревопром» Валерій Лозицький. – Наразі чіткий баланс виробництва і споживання лісу в області відсутній. Всі знають, що є чимало перекупників, які використовують аукціон, щоб потім перепродати нам нашу ж деревину, але дорожче. Ми наполягаємо, що половина лісового ресурсу, що заготовляється в області, має лишатися для потреб місцевого товаровиробника. Тоді малий і середній бізнес матиме ресурси для роботи».

Сировини вистачить усім товаровиробникам

Заступник директора КП «Чернігіоблагроліс», головний інженер Володимир Брайко поінформував, що по області назване комунальне підприємство має 18 підпорядкованих виробництв. Крім догляду і збереження комунальних лісів Чернігівщини, вони також займаються заготівлею і переробкою деревини. За минулий рік заготовили 360 тисяч кубометрів лісу, а обробили близько 10%. Решту продукції продано товаровиробникам в основному на внутрішньому ринку країни.

>

«На наш погляд, 10% – це мало, – говорить головний інженер комунального підприємства «Чернігіоблагроліс». – Наступного року маємо мету переробити близько 30%. Наше підприємство вже випрацювало концепцію забезпечення товаровиробників області сировиною. По-перше, влада на рівні райдержадміністрацій повинна зібрати чітку інформацію про кількість деревообробників у районах, їх технічні можливості з переробки (скільки можуть у рік поквартально переробляти лісу). Сумуючи по області ці потужності з переробки, влада вийде на цифру, скільки ж потрібно залишати круглої деревини в області, а скільки можна продавати за її межі. Виходячи з того, скільки ми заготовляємо деревини і скільки потребують місцеві переробники, цей відсоток буде обговорюватися в різних форматах. Оскільки Чернігівщина не рівномірно лісиста, то з північних районів доведеться частину деревини направляти в південні райони. Якщо до цього процесу підключаться державні та військовий лісгоспи, то заготовленої деревної сировини цілком вистачить для задоволення потреб місцевих товаровиробників».

P.S. Спеціалісти галузі, депутати облради й експерти-економісти великої проблеми в ситуації, що склалася, не вбачають. Вони вважають, що її можна врегулювати силами місцевої влади і правоохоронців. Прокуратура області утворила постійно діючі групи, які фіксуватимуть злочини з незаконного випилювання лісів та виявлятимуть причетних до цих правопорушень.

За інформацією профільного міністерства, за рік (із 1 листопада 2015 року), відколи діє мораторій на експорт деревини твердих порід, галузь дала приріст у 12%. Очевидно, що пріоритетом для українських виробників має бути глибока переробка кругляка. Бо навіть продаж дощок дає прибутки у 3-4 рази вищі, ніж продаж необробленої сировини. Отож нові механізми роботи просто необхідні.

Ганна ВИСОКОС