На зустрічі з редакторами районних газет, що відбулася днями в облдержадміністрації, голова ОДА Валерій Куліч говорив переважно про три з впроваджуваних в області напрямків реформ: зміни в системі надання медичної допомоги населенню, реорганізацію мережі освітніх закладів та про створення об’єднаних територіальних громад на Чернігівщині.

Про медицину: у боротьбі за госпітальні центри переможе сильніший

Чи не кожен з присутніх на зустрічі журналістів переймався долею лікарні у своєму районі. Та Валерій Куліч запевнив, що найкраще, чого вдалося досягти в районних лікарнях, буде збережено, незалежно від рівня їх акредитації. Наприклад, ніхто не знищуватиме хірургічне відділення Коропської ЦРЛ, де висококваліфіковані хірурги успішно проводять складні операції, або родильне відділення у Бобровиці, куди приїжджають за допомогою породіллі навіть із Києва.

Проте таких позитивних прикладів на теренах області не так багато, як хотілося б. На заваді, перш за все, нестача кваліфікованих кадрів: посади лікарів в районах зайняті не більше, ніж на 62%. Відповідно й медичні послуги населення там недоотримує. Тому завдання влади, на думку голови ОДА, так реорганізувати мережу закладів охорони здоров’я, щоб будь-яка людина з будь-якого, навіть найвіддаленішого, населеного пункту області могла отримати своєчасну та кваліфіковану допомогу лікарів.

Для цього при Управлінні охорони здоров’я ОДА діє спеціальна комісія, яка вивчає можливості та перспективи медустанов, їх укомплектованість кадрами та необхідним обладнанням, територіальну доступність для населення. Саме ця комісія надасть остаточні пропозиції щодо створення медичних округів.

Реформування системи охорони здоров’я викликало навіть певну конкуренцію між лікарнями за право стати центром госпітального округу. На переконання голови ОДА, переможе у цій боротьбі та, що виявиться сильнішою, тобто матиме кращу базу, обладнання, більше фахівців тощо. Немаловажна роль при цьому належить і місцевій владі: наскільки повно фінансує вона потреби закладів медицини, чи сприяє поліпшенню її матеріально-технічного забезпечення, створює (чи не створює) умови, щоб лікарі залишались в районі, а не виїжджали звідти у пошуках кращого.

Ще одним важливим аспектом реформ є розділення соціальної і суто медичної функцій лікарень. Не секрет, що в осінньо-зимовий період чимало ліжок у них займають літні, здебільшого самотні люди, які потребують не стільки медичної, скільки соціальної допомоги.

Валерій Куліч переконаний, що розділивши ці функції, можна вирішити одразу кілька проблем. По-перше, упорядкувати систему соціальної підтримки і цілком легально та більш ефективно допомогти нужденним. По-друге, працевлаштувати вивільнених при реорганізації закладів медпрацівників середньої ланки. А по-третє, розвантажити медичну субвенцію, спрямувавши кошти безпосередньо на покращання медичних послуг, позаяк саме воно є наріжним каменем реформування.

Стосовно кількості госпітальних округів, що турбувала журналістів, голова ОДА пояснив: вона ще не конкретизована остаточно. Адже з одного боку, з цим досі не визначились у Міністерстві охорони здоров’я. Приміром, нещодавно там зменшили з двохсот до ста двадцяти тисяч чисельність населення для округу. А з другого — обласна фахова комісія продовжує аналізувати ситуацію, яка ускладняється територіально-демографічними особливостями Чернігівщини. Наприклад, територіально госпітальний округ має бути у Новгороді-Сіверському, проте поки там немає ані належної медичної бази, ані відповідної зацікавленості місцевої влади у її створенні. Тож питання залишається відкритим.

Про освіту: не маємо права позбавляти майбутнього сільських дітей

За підсумками минулого навчального року 28% учнів сільських шкіл не впоралися із завданнями зовнішнього незалежного оцінювання, а відповідно, не змогли продовжити освіту. Аналіз ситуації засвідчив: такі сумні показники — результат навчання у малокомплектних школах.

Під час зустрічі з редакторами районних ЗМІ голова ОДА навів конкретні приклади, коли в таких школах один вчитель викладає до десятка шкільних дисциплін. Тому про якість такої освіти не варто і мріяти.

— Як керівник облдержадміністрації я не маю права забирати майбутнє у сільських дітей, — зазначив Валерій Куліч. Тому в області робиться максимум здійснимого, щоб дати можливість усім дітям отримати якісну освіту.

Цього року на Чернігівщині придбали 33 автобуси для підвозу дітей до школи й назад. Приблизно стільки ж планують закупити й передати освітянам у 2017-му. Разом з дітьми до нового місця роботи зможуть доїжджати і вчителі, вивільнені після закриття малокомплектних шкіл. Голова ОДА запевнив, що всім таким вчителям непенсійного віку буде запропоновано варіант працевлаштування.

Валерій Куліч упевнений, що школи, де навчається менше 25 учнів, приречені на закриття, адже не мають ані належного рівня викладання, ані сучасних засобів навчання. Обласна влада при цьому докладе якнайбільше зусиль, щоб забезпечити сільським дітям доступ до освіти належного рівня.

Про децентралізацію: громади, що зволікають з об’єднанням, втрачають і час, і гроші

У Чернігівській області вже створені і діють п’ять об’єднаних територіальних громад. В одинадцяти вибори мають відбутися найближчим часом. Ще десять завершують формування й будуть готові до виборів навесні 2017-го. Всього ж в області передбачається створення 55 – 60 громад та 5-6 повітів. Завершитися цей процес має до кінця наступного року.

— Білих плям на карті області не буде. Проте ми не поспішаємо діяти з примусу. Люди мають «дозріти» до самостійного рішення, — зауважив на зустрічі з редакторами голова облдержадміністрації Валерій Куліч. Він наголосив також, що іншого варіанту, ніж децентралізація, для Чернігівської області немає.

— Проте громади мають бути не лише об’єднані, а й спроможні, — підкреслив голова ОДА.

Щоб забезпечити діяльність такої громади, повинні працювати близько тридцяти чиновників, адже люди мають отримувати повний спектр послуг — освітніх, медичних, соціальних тощо. Тому постає питання «собівартості» такого апарату. У економічно неспроможній громаді вона буде зависокою. Тому до об’єднання слід підходити виважено й незаполітизовано.

— Будь-яке гарне починання можна завалити, заполітизувавши, — переконаний Валерій Куліч. А об’єднання громад, на його думку, дає шанс деполітизовати суспільство, щоб люди обрали керівників, здатних вирішувати соціальні, економічні, господарські питання, а не популістів.

Хід децентралізації в області голова облдержадміністрації визначив як задовільний. Проте виокремив кілька проблем. Серед них — неможливість через недосконалість виборчого законодавства створювати громади, куди б увійшли села з різних районів, небажання міських голів створювати громади міст обласного підпорядкування, адже це призведе до нових виборів, бажання кількох сільрад об’єднатися в громади, які не будуть економічно спроможними.

Ще однією проблемою Валерій Куліч назвав вичікувальну позицію декого з представників місцевої влади. Голова ОДА звернув увагу, що така бездіяльність не лише гальмує хід реформ в області, а й призводить до втрати значних коштів, які новостворена громада могла б отримати з бюджету та Фонду регіонального розвитку.

У ході розмови Валерій Куліч відповів на запитання журналістів та відзначив потрібність подібних заходів для більш ефективного та скоординованого впровадження реформ в області.

Департамент інформаційної діяльності
та комунікацій з громадськістю ОДА