В усі часи українці боронили рідну землю. Сьогодні кращі сини України, ризикуючи власним життям, мужньо і самовіддано захищають свою державу, її суверенітет та територіальну цілісність від російського агресора.

І, як завжди, на передовій – військова розвідка. Її називають очима і вухами армії. Адже дуже часто від професійної підготовки цієї служби залежить не тільки успіх військової операції, а і, що найважливіше – життя людей.

Справжній розвідник – це фізична загартованість, психологічна витримка, виняткова пам’ять, глибоке аналітичне мислення, миттєві рішення та абсолютна безстрашність.

Серед кращих представників цієї професії – Кузьма Савелійович Гнідаш, видатний український розвідник часів Другої світової війни, який віддав життя за рідну землю.

Сильний, вольовий, мужній, рішучий та водночас душевний і людяний – таким згадують Кузьму Гнідаша його бойові товариші.

Він народився 20 жовтня 1914 року в селі Салогубівка Роменського району Сумської області в родині хліборобів. З дитячих років Кузьма спілкувався з дітьми німецьких колоністів і, граючи з ними, вивчав німецьку мову.

У 1933 році закінчив Прилуцьку автотракторну школу, працював трактористом, а потім механіком в Талалаївській МТС.

У 1936 році призваний до лав Червоної армії. Другу світову війну зустрів у складі танкового батальйону в бойових частинах Південно-Західного фронту. Воював також на Центральному та 1-му Білоруському фронтах. Тричі був поранений.

З 1942 року після курсу розвідувально-диверсійної підготовки призначений командиром розвідувальної групи. Тут Кузьма Савелійович отримав оперативний псевдонім «Кім». Саме так у дитинстві його називала мати.

Того ж року групу «Кіма» десантували в тил противника на межі Київської та Чернігівської областей. Розвідники одразу стали співпрацювати з місцевими жителями. В Остерському (Чернігівська область) та Вищедубечанському (Київська область) районах під командуванням Кузьми Гнідаша були створені декілька партизанських загонів. Підпільні групи також виникли в містах Остер і Ніжин.

Партизани проводили розвідку та здійснювали диверсії. Під безпосереднім керівництвом «Кіма» були підірвані електростанція в Чернігові, Остерська база матеріально-технічного постачання, залізничний міст через Дніпро в районі Києва. За даними тогочасної офіційної статистики, диверсанти затопили 10 пароплавів і 14 барж на Дніпрі та Десні. Також знищили 21 залізничний ешелон з живою силою та бойовою технікою, 30 автомашин і більше тисячі солдат та офіцерів ворога.

23 вересня 1943 року розвідувальна група Гнідаша з’єдналася з військами Центрального фронту та перейшла в розпорядження його штабу. У цей час партизани «Кіма» брали під свій контроль залізничні дороги, підривали ворожі ешелони, стежили за рухом німецьких військ.

У грудні 1943 року група капітана Гнідаша повторно була виведена в тил ворога. Подолавши понад 250 км окупованої території, розвідники дісталися у центральну частину Білоруського Полісся. Загін «Кіма» вів розвідувальну і диверсійну роботу в районах міст Слуцьк, Барановичі, Кобрин, Осиповичі, Брест. Командуванню регулярно передавались відомості про противника, що сприяло підготовці і проведенню Білоруської наступальної операції.

У червні 1944 року «Кім» з невеликою розвідувальною групою знаходився в партизанському загоні неподалік білоруського міста Слонім. Ліс, у якому вони перебували, оточили німецькі війська. Командир партизанського загону запропонував Гнідашу пробиватися на південний схід.

Але той не міг прийняти цієї пропозиції. Розвідники мали виконати важливе завдання штабу в іншому напрямку. «Кім» спробував прослизнути через кільце оточення. Але його група наштовхнулася на ворожий підрозділ, що прочісував ліс. Почалася перестрілка. Розвідникам вдалося відірватися від противника, але під час перебіжки майор Гнідаш був поранений в обидві ноги.

Підхопивши командира, група дісталася до спеціально збудованої землянки, яка неодноразово слугувала розвідникам сховищем під час виконання завдань у цих лісах.

Аби врятувати людей та виконати поставлене завдання, Гнідаш наказав підлеглим іти далі, а сам з радисткою Кларою Давидюк замаскувався у землянці.

Проте через деякий час карателі виявили «Кіма» з напарницею. У нерівному бою, перемагаючи біль і стікаючи кров’ю, розвідники билися до останнього патрону, знищивши більше двох десятків гітлерівців. А потім, аби не потрапити до рук ворога, вони підірвали себе гранатою.

Так загинув офіцер-розвідник Кузьма Гнідаш. Він виконав до кінця свій військовий обов’язок. Його диверсійна група таки вислизнула з лап переслідувачів та успішно виконала свою задачу.

За зразкове виконання бойових завдань командування в боротьбі з нацистськими загарбниками та проявлені при цьому мужність і героїзм Гнідашу Кузьмі Савелійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Окрім того, він нагороджений двома орденам Червоного Прапору, орденом Леніна (посмертно) та медаллю «Партизанові Вітчизняної війни» 1-го ступеня.

У центральному сквері білоруського міста Слонім біля могил його загиблих визволителів, де горить вогонь Вічної слави, споруджено гранітний обеліск з написом: «Герой Радянського Союзу майор Гнідаш Кузьма Савелійович, народження 1914 року, і двічі орденоносець старший сержант радист Давидюк Клара Трохимівна, народження 1924 року. Трагічно загинули в бою з німецько-фашистськими загарбниками 19 червня 1944 року».

У пам’ять про героїчні звитяги видатного розвідника «Кіма» створені музеї в його рідному селі Салогубівка, Прилуцькому професійному ліцеї, де він навчався, та у Слонімській середній школі № 4. У центрі Салогубівки також встановлено бюст Героя, а на Алеї Героїв міста Ромни Сумської області – пам’ятний стенд.

Його ім’ям названі вулиці в містах Чернігів та Слонім. Також на честь легендарного розвідника розміщені меморіальні дошки на фасадах школи, де він навчався, та будинку, де народився.

У 70-х роках минулого століття в одному з московських видавництв вийшла друком документальна повість письменника Бориса Гусєва «За три години до світанку», присвячена діяльності «Кіма» та його побратимів.

Короткий, але славетний життєвий шлях Кузьми Гнідаша є прикладом не для одного покоління українських розвідників.

Департамент інформаційної діяльності
та комунікацій з громадськістю ОДА

Використані джерела:
Стаття «Подвиг розвідника» О. Вертіля та П. Нестеренка, газета «Урядовий кур’єр» від 21.10.2014
посилання;
Стаття «Гнідаш Кузьма Савович (1914 – 1944) легендарний розвідник, Герой Радянського Союзу,
уродженець с. Салогубівка Роменського району» Валентини Салогуб,
Роменська центральна міська бібліотека для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича
посилання;
архівні матеріали, надані Новодід Вірою Тимофіївною,
членом групи К.С. Гнідаша