19 жовтня в Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського проведено круглий стіл до 40-річчя створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (Української гельсінської групи).

У заході взяли участь студенти Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, історики, музейники, учасники визвольної боротьби 1988-1991 років Валерій Сарана, Василь Чепурний, Анатолій Шацький.

Засідання організували Український інститут національної пам’яті, Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського, Навчально-науковий інститут історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка за сприяння Чернігівської облдержадміністрації.

– Сьогоднішнє зібрання на честь 40-річного ювілею визначної української правозахисної організації та її наступників, Української гельсінської спілки та Української республіканської партії є важливим приводом не тільки згадати минуле, а також замислитися, чи все ми робимо зараз для того, щоб були захищені наші особисті права і свободи, суверенітет і територіальна цілісність України, – зазначив модератор заходу, директор Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського Сергій Лаєвський.

Заступник директора з навчальної роботи Навчально-наукового Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, кандидат історичних наук, доцент Володимир Гаврилов підкреслив: «Кинути виклик системі, тобто комуністичному тоталітарному режиму, діяти легально, знаючи, що тебе репресують – справжній подвиг правозахисників, українських патріотів».

Доцент кафедри історії України Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.  Шевченка, кандидат історичних наук Тамара Демченко розповіла про діяльність Української гельсінської групи.

– Її члени вистояли під надпотужним тиском комуністичного режиму. І УГГ єдина, хто не заявив про саморозпуск. Ціна: всі були репресовані, пройшли через в’язниці, божевільні. Четверо з них загинули, а п’ятьох позбавили громадянства, відправивши на Захід, – нагадала вона.

Співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Сергій Горобець розповів про наступників УГГ – Українську гельсінську спілку (1989-1990) і Українську республіканську партію (1990-1992), які зробили вагомий внесок у відновленні Української держави та її демократичного розвитку з 24 серпня 1991 року.

– Наш легендарний земляк із села Хрипівка Городнянського району Левко Лук’яненко – автор Акту проголошення незалежності України, – зауважив він.

Представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко окреслив роль і значення Української гельсінської групи та її наступників у відновленні Української держави в 1991 році, наголосивши: «Її діячі, які безпосередньо діяли в усіх правозахисних, просвітницьких і громадсько-політичних організаціях, розповсюдили в демократичному русі та суспільстві ідеї і знання, які їх мобілізували і привели до перемоги».

Він представив учасникам зібрання світлини того часу, які наочно демонструють участь українських патріотів Чернігівщини у боротьбі за незалежну та демократичну Україну.

Анатолій Шацький, член Української гельсінської спілки (1990), РУХу (1990-1992) та Української республіканської партії (1990-1992), зауважив,що з 30 членів Чернігівської філії УГС живі тільки троє, а на захід за станом здоров’я зміг прийти тільки він.

А. Шацький передав Чернігівському історичному музею імені В.В. Тарновського оригінали документів (газету Української гельсінської спілки «Неспокій» за лютий 1990 року, № 2); бланк заяви на вступ до Української гельсінської спілки Олександра Щітка з Ніжина за особистою рекомендацією Левка Лук’яненка від 18 листопада 1989 року; «Протокол установчих зборів організації Української республіканської партії» (місто Чернігів, від 07 травня 1990 року), а також диктофон, яким у 1989–1991 роках користувалися під час заходів для запису виступів Левко Лук’яненко і члени чернігівських організацій УГС, РУХу, УРП.

Промовець привернув увагу учасників до такої актуальної теми, як агентура комуністичної КГБ, яка намагалася стравлювати представників різних народів, розпалювати міжнаціональну ворожнечу, наприклад українців і євреїв. УГС, РУХ, УРП, всі справжні українські патріоти жорстко боролися проти цього і перешкоджали провокаторам. Їх сила була в єдності.

Голова Чернігівського РУХу (1990–1992) Валерій Сарана поділився спогадами про обставини знайомства з Левком Лук’яненком та побажав організаторам і надалі проводити такі зустрічі учасників боротьби тих часів.

Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України