21 вересня Верховна Рада розпочала розгляд, обговорення та узгодження проекту державного бюджету України на 2017 рік. У відповідності зі статтею 154 регламенту Верховної Ради проект Державного бюджету України на 2017 рік вважається прийнятим Верховною Радою для подальшої роботи. Проект головного кошторису держави Кабінет Міністрів затвердив та подав на розгляд народних депутатів України 15 вересня 2016 року.

Уряд уперше перейшов на середньострокове публічне планування Держбюджету. Основні бюджетні параметри розраховані на найближчі три роки з прогнозом на поступове зростання і відновлення економіки:

• бюджетний процес стає відкритим: Уряд готовий публічно і заздалегідь обговорювати перспективні бюджетні плани і бюджеті видатки;

• середньострокове планування дає «зелене світло» інвесторам для реалізації проектів в Україні, задає прозорі і зрозумілі «правила гри».

• у 2018 і 2019 рр. реальний ВВП щорічно зростатиме на 4%;

• у 2018 р. інфляція складе 5,5%, у 2019 – 5,2% проти зростання економіки на 3% і інфляції на 8,1%, які заплановані на наступний рік;

• прожитковий мінімум буде зростати швидше, ніж інфляція.

Чесно розрахований Держбюджет дозволить вперше в історії країни припинити хибну практику тиску податківців на бізнес через завищені плани та припинити друкувати гроші для фінансування завищених видатків:

• урядовий прогноз доходів бюджету було перевірено та підтверджено незалежними експертами та представниками громадянського суспільства;

• прогноз доходів є реалістичним та відображає те, які надходження реально зможе забезпечити наступного року економіка;

• будь-яке підвищення видатків вимагатиме відповідного підвищення податків, що матиме негативні наслідки для економічного зростання;

• намагання популістично налаштованих політиків самостійно «прогнозувати» більші бюджетні доходи, ніж спрогнозовано Урядом, або намагатися завищувати бюджетні надходження за рахунок нереалістичних джерел доходів, є дуже небезпечними. Наслідком нереалістичного прогнозу доходів стане руйнівний податковий тиск на бізнес та зростання інфляції через емісійне фінансування завищених видатків.

Уряд знайшов додатковий фінансовий ресурс, який дозволяє збільшити видаткову частину Держбюджету без підвищення податків і збільшення бюджетного дефіциту:

• дефіцит Держбюджету в наступному році складе 3% ВВП проти 3,7% ВВП, запланованих на поточний рік («маяк» МВФ – 3,1% ВВП);

• доходи зведеного бюджету зростуть на 127,9 млрд грн або на 17%;

• наступного року від приватизації планується отримати 17 млрд грн;

• надходження від держпідприємств мають зрости на 60%.

Припинення системного розкрадання бюджетних коштів, що виділялися НАК «Нафтогаз» через недосконалість газового ринку:

• два роки тому НАК «Нафтогаз» отримував дотацію 170 млрд грн на покриття різниці в ціні на газ;

• в 2017 році на субсидії витрачатиметься 50 млрд грн;

• 120 млрд грн — це гроші, які виведені зі схем, і дозволяють Уряду запустити нові програми енергозбереження.

Уперше за роки кризи Уряд змінив відповідно до економічної ситуації пріоритети бюджету розвитку:

• урядом створюються Фонд енергоефективності, Дорожній фонд, суттєво збільшується підтримка АПК.

Це — соціально орієнтований Держбюджет:

• уряд піднімає соціальні стандарти в міру можливостей економіки;

• видатки на соціальну сферу зростуть на 35 млрд грн, соціальні стандарти — на 10,1% при прогнозованій інфляції 8,1%;

• на житлові субсидії закладено загалом 53,2 млрд грн;

• в бюджеті закладено кошти на підвищення зарплат працівникам культури і викладачам ДЮСШ.

Освіта — пріоритет соціальних видатків Держбюджету:

• зарплати педагогічним працівникам зростуть в середньому на 33% (приміром, середня зарплата учителя вищої категорії з 1 січня 2017 р. складе 5 708 грн, з 1 грудня 2017 р.– 6 400 грн проти 4 813 грн на 1 грудня 2016 р., середня зарплата вчителя без категорії на 1 грудня 2017 р. складе 4 541 грн проти 3 512 грн на 1 грудня 2016 р.);

• вперше в освітній субвенції враховані видатки на здобуття повної загальної середньої освіти у ПТУ (виділено 1,6 млрд грн);

• вперше враховано цільові видатки на надання державної підтримки для здобуття професійно-технічної і вищої освіти учасникам бойових дій і їх дітям (184,6 млн грн);

• стипендіальний фонд зросте на 576 млн грн;

• на підручники в бюджеті передбачено 0,4 млрд грн.

Пріоритет видаткової частини — обороноздатність і безпека держави

• на оборону і безпеку виділено 5% ВВП (129,3 млрд грн або на 14,5 млрд грн більше, ніж цього року);

• видатки на грошове забезпечення військових збільшиться на 8,4 млрд грн або на 18% порівняно з нинішнім роком (до 54,8 млрд грн).

Створюється Дорожній фонд, який дозволить почати масштабну розбудову українських доріг:

• безпосередньо з Держбюджету в Дорожній фонд буде направлено 14,2 млрд грн;

• фонд зможе акумулювати кошти МФО, що дозволить додатково залучити 27,2 млрд грн (до $1 млрд);

• відновлення доріг надасть поштовх для розвитку суміжних галузей.

Створюється Фонд енергоефективності, який дозволить наблизитися до європейської моделі споживання та обліку енергоресурсів:

• з Держбюджету у Фонд енергоефективності буде направлено 800 млн грн;

• фонд акумулюватиме кошти МФО в обсязі 3 млрд грн (до 100 млн євро);

• стале фінансування заходів з енергоефективності дозволить:

o зменшити витрати на опалення житла

o знизити витрати на субсидії

o створити 75 тис нових робочих місць в малому і середньому бізнесі

Реальна допомога держави на розвиток для малих і середніх фермерських господарств:

• на розвиток сільського господарства виділено 5,5 млрд грн або 1% ВВП від обсягу виробництва сільського господарства;

• з них майже 3 млрд грн планується спрямувати на дотації малим і середнім фермерським господарствам;

• допомога виділятиметься зокрема і на закупівлю техніки, що надасть поштовх для розвитку вітчизняних підприємств сільськогосподарського машинобудування.

У наступному році держава нарешті зможе розпочати реальну реструктуризацію шахт і вчасно виплачувати зарплату шахтарям:

• проект Держбюджету передбачає достатній обсяг коштів на зарплати шахтарям один мільярд гривень;

• безпосередньо на реструктуризацію вугільної галузі направляється 847,1 млн грн;

• у минулому році на зарплати шахтарям було виділено менше реальних потреб. Тому гроші, виділені на реструктуризацію галузі, довелося перерозподіляти на зарплати. В результаті замість реструктуризації збиткові шахти продовжували працювати, що призводило до неефективного використання бюджетних коштів.

Просування українського експорту на світові ринки і підвищення ефективності української дипломатії:

• на міжнародну діяльність у Держбюджеті передбачено додатково 1 млрд грн або на 33% більше, ніж цього року.

• Уряд налаштований розвивати торгові місії, які сприятимуть розвитку міжнародної торгівлі.

Охорона здоров’я стає пріоритетом Держбюджету-2017:

• видатки на МОЗ на 8,2 млрд грн збільшуються порівняно з цим роком;

• у проекті Держбюджету на 2017 рік вперше може бути передбачена 100% оплата ліків, які держава має надавати безкоштовно;

• на закупівлю ліків буде виділено майже на 2 млрд грн більше, ніж цього року (всього — близько 6 млрд грн);

• додаткові кошти виділить Глобальний фонд;

• зарплати медичним працівникам піднімуть в середньому на 20% (приміром, середня зарплата лікаря-хірурга вищої категорії складе з 1 січня 2017 року — 6 031 грн, з 1 грудня 2017 року — 6 713 грн проти 5 333 грн на 1 травня 2016 року, дільничного лікаря-терапевта на 1 грудня 2017 р. — 7 910 грн, фельдшера вищої категорії – 3942 грн)

Місцеві бюджети отримають більше можливостей для розвитку:

• у наступному році у Державний фонд регіонального розвитку закладено 8 млрд грн, що у 2,7 рази більше, ніж цього року, плюс 1 млрд грн складе субвенція на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад;

• фінансовий ресурс місцевих бюджетів складе 395,1 млрд грн або на 17,6% більше, ніж цього року.

За інформацією Кабінету Міністрів України