back

Норвезькі екологи презентували свої напрацювання чернігівським колегам з метою подальшої співпраці

02-03-2012 | 13:50

2 березня в Чернігівській облдержадміністрації відбулося перше засідання постійно діючої експертно-аналітичної робочої групи Басейнової Ради р.Десна з питання впровадження Інформаційної системи (програми ENSIS) по управлінню даними про якість води в програмі ПРООН-ГЕФ по екологічному оздоровленню басейну Дніпра в Україні і Республіці Білорусь.

Науковці Норвезького Інституту Водних Досліджень (NIVA), які взяли участь у засіданні, ознайомили присутніх з інформаційною системою ENSIS. Планується, що в подальшому ця система буде впроваджена в роботу Деснянського басейнового управління водних ресурсів, як суб’єкта моніторингу поверхневих вод басейну Десни та Дніпра в Чернігівській області.

Вітаючи іноземних експертів, голова Басейнової Ради р.Десна, перший заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Станіслав Прокопенко зазначив, що Чернігівська область займає шосте місце серед областей України за кількістю водних об'єктів. В цілому на території області налічується 1570 річок різної довжини, в тому числі дві великі річки – Дніпро та Десна, 8 середніх річок та 1560 малих. В області є понад 1300 озер, побудовано також 24 водосховища та майже 2 тисячі ставків.

Світовий досвід свідчить, що екологічно безпечне водокористування, збереження водних ресурсів для майбутніх поколінь залежить не тільки від рівня технологій, що використовуються. Значною мірою воно обумовлено управлінськими підходами, ступенем раціонального використання водних ресурсів, їх охороною і відтворенням.

Найбільш ефективним у міжнародній практиці та таким, що відповідає головним засадам Рамкової Водної Директиви Європейського Союзу, є басейновий принцип управління, використання та охорони вод. Саме він надасть змогу реалізувати стратегію державної політики, спрямованої на запобігання виснаженню водних ресурсів та досягнення і підтримання доброї якості води.

Зважаючи на це, у 2011 році розпочала свою роботу Басейнова Рада річки Десна, в компетенції якої і знаходиться вирішення проблемних питань досягнення доброї якості води та екологічного оздоровлення водних об’єктів в басейні річки Десна, який включає територію трьох областей України: Чернігівської, Сумської та Київської. Стратегічним напрямком розвитку Басейнової ради є співпраця з міжнародними екологічними проектами, одним з яких є Програма Екологічного розвитку басейну Дніпра, що діє за підтримки Глобального Екологічного Фонду.

„Однією з успішних запорук роботи Басейнової Ради річки Десна та консолідації зусиль як на державному, так і на міжнародному рівнях для покращення стану водних ресурсів, є наявність чіткої, повної і об’єктивної інформації про кількісний та якісний стан водних ресурсів, тенденції його зміни та розвитку. Це є можливим завдяки впровадженню новітніх інформаційних та геоінформаційних систем, завдяки чому наявну систему обробки моніторингових даних буде гармонізовано, і всі зацікавлені організації, великі водокористувачі, навіть міжнародні екологічні організації отримають доступ до отриманих даних”, - наголосив Станіслав Прокопенко.

Про важливість впровадження системи говорив представник Програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра, що реалізується в Україні та в Республіці Білорусь за підтримки Глобального Екологічного Фонду та Організації Об’єднаних Націй Сергій Афанасьєв. За його словами, якщо пілотний проект буде успішним, то в перспективі розглядатиметься можливість залучення до співпраці Російської Федерації.

Начальник Деснянського басейнового управління водних ресурсів Сергій Нагалюк, характеризуючи систему моніторингу якості поверхневих вод в басейні Десни, відмітив, що він здійснюється в тісній взаємодії з Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів, Сумським обласними управліннями водних ресурсів та Управлінням водного господарства у м.Києві та Київській області. Крім того, басейн Десни має транскордонний статус, тому значна увага приділяється проведенню спільного моніторингу з водогосподарськими організаціями Російської Федерації та Республіки Білорусь.

Загалом у басейні Десни державний моніторинг якості поверхневих вод регулярно здійснюється лабораторіями Держводагенства у 32 створах на 19 водних об’єктах, в тому числі на 12 транскордонних.

Основною метою моніторингу поверхневих вод є отримання даних про стан поверхневих вод і джерел шкідливої дії на них для забезпечення державних органів, юридичних осіб, достовірною і своєчасною інформацією для прийняття управлінських рішень в галузі охорони і використання водних ресурсів. Це дає можливість виявити потенційних забруднювачів, наявність неефективно працюючих очисних споруд, приймати відповідні управлінські рішення щодо загального покращення санітарно–епідеміологічної ситуації якості питної води.

Як засвідчує аналіз моніторингових даних, екологічний стан поверхневих вод у басейні Десни за індексом забруднення води (ІЗВ) в основному відповідає другому або третьому класу якості (чиста – задовільної чистоти).

В сучасних умовах практично не існує річок і ділянок річок, які не відчувають антропогенні навантаження. І тому, з розвитком економіки, завданням моніторингу є збір, узагальнення та оперативне представлення даних про якість поверхневих вод органам влади, водогосподарським та міжнародним екологічним організаціям з метою оперативного управління водними ресурсами та прийняття керівних рішень.

Менеджер проекту Харшу Чандіму Ратнавеера подякував за можливість поділитися досвідом та розповів про роботу в напрямку водних досліджень. За його словами, Норвезький Інститут Водних Досліджень – це провідний норвезький багатопрофільний науково-дослідний інститут в галузі використання та охорони водних ресурсів. Чверть розроблених в ньому проектів – міжнародні. Наукова установа має досвід роботи в 70 країнах світу.

Про можливості використання програми ЕNSIS у басейні Дніпра та Десни та особливості її функціональності поінформувала пані Бенте Ватне, старший науковий співробітник Норвезького Інституту Водних Досліджень.

За словами пані Бенте Ватне, це вже третя версія програми, модернізована. Вперше програма почала працювати у 1994 році, а зараз широко використовується у всьому світі.

ENSIS (система контролю стану навколишнього природного середовища та екологічної інформації) – це сучасна система керування станом навколишнього середовища і сприяння прийняттю рішень. Вона базується на модулях і має інтегрований інтерфейс з Географічною Інформаційною Системою.

Система об’єднує моніторинг, представлення даних і моделювання в одному пакеті. Таким чином, користувачі можуть не тільки оцінювати стан навколишнього природного середовища, але й отримують доступ до інструментів екологічного планування, розробки політики й сприяння прийняттю рішень.

Пані Бенте Ватне детально розповіла про структуру вимірювань, моніторингові станції, обчислення, оцінку якості тощо.

За її словами, в програмі використовуються різні дані: хімічні, фізичні, біологічні, джерела забруднення. Статистичний аналіз моніторингу даних може бути представлений у вигляді карт, графіків, що дає можливість для їх широкого використання. Важливість програми полягає в можливості довготривалого керування водними ресурсами.

На завершення засідання спеціаліст із Екологічної Електронної Бази Даних Норвезького Інституту Водних Досліджень Топе Хогаасен провів тренінг по роботі з програмою.







Управління у справах преси та інформації облдержадміністрації