25-05-2016 | 09:49
90 років тому, 25 травня 1926 року, у Парижі більшовицьким агентом Самуїлом Шварцбадом був убитий Симон Петлюра (1879-1926) – український державний, військовий та політичний діяч, голова Директорії УНР (1919-1920).
Ще задовго до злету Симона Петлюри видатний російський академік Федір Корш написав про нього пророчі слова: «Петлюра безмірно вище того, що про нього думають. Він – з породи вождів, з того тіста, що колись в старовину закладали династії, а в наш демократичний час стають національними героями: бути йому вождем народу українського. Така його доля».
Виступив організатором українських збройних сил у 1917 року, головний отаман військ УНР (1918). Безжально припинив спроби більшовицьких переворотів у Києві в листопаді, грудні 1917-го, січні 1918-го. Особисто керував штурмом заводу «Арсенал» (через що не встиг надати допомогу загонам під Крутами). Але при цьому не дозволив розстріляти групу захоплених в полон робітників, ставши між ними та кулеметом.
На чолі Директорії УНР 30 серпня 1919 року звільнив Київ від більшовиків. Хоча наступного дня змушений був полишити місто під тиском Збройних Сил Півдня Росії (денікінців). Восени, у розпал протиріч між УНР та ЗУНР, гірко констатував: «Для мене тепер ясно, що галичане з їх симпатіями до Москви самі загинуть і нам дихнути не дадуть. Та годі їх переконати в противному, як нас у тому, що було б добре з Москвою».
В безнадійній ситуації уклав Варшавську угоду з Польщею, за що його багато критикували. Хоча варто оцінити глибину поступок протилежної сторони: поляки погоджувалися визнати УНР та відмовитися від намірів розширити територію до кордонів Речі Посполитої 1772 року. Ніколи раніше вони не йшли на подібні компроміси.
З листопада 1920 року керував роботою екзильного уряду УНР у Польщі.
Радянський уряд у 1923 року зажадав від польської влади видачі Петлюри «як ворога народу». Він змушений був виїхати до Відня, Женеви, а потім оселився в Парижі. Сім куль більшовицького агента настигли його біля книгарні…
Все життя Симона Петлюри було віддане боротьбі за єдність і самостійність українського народу.
Сергій Горобець,
Український інститут національної пам’яті