Чернігівська ОДА

У Щорсі проведено громадські слухання щодо виконання законодавства про декомунізацію

17-09-2015 | 13:06

16 вересня 2015 року Щорська міська рада провела громадські слухання щодо перейменування назви міста та його вулиць. На захід були запрошені члени експертної групи з декомунізації при відповідній комісії Чернігівської облдержадміністрації.

Перед початком слухань відбулася зустріч голови Щорської райдержадміністрації Павла Мірошниченка та експертів з групою активістів — прибічників і противників перейменування міста. Голова РДА, історики та громадські діячі окреслили безальтернативну необхідність виконання вимог законодавства з декомунізації. Крім того, Павло Мірошниченко наголосив, що район, один з небагатьох в області, повністю виконав план з мобілізації, а його мешканці постійно допомагають бійцям на передовій. Тому говорити про Щорсівщину як осередок сепаратизму та комуністичного минулого некоректно та недоречно.

Під час громадських слухань, які відбувалися у місцевому Будинку культури, розглядалася пропозиція повернути місту історичну назву Сновськ, яка існувала до сталінського перейменування у 1935 році. Дехто згадував і про більш давню назву населеного пункту — Коржівка.

На думку членів експертної групи, керівники місцевих організацій окремих політичних сил, які організували масову присутність своїх прибічників на слуханнях, агітували проти перейменування міста, використовуючи захід як елемент передвиборчої боротьби. Саме тому під час свого виступу представник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко закликав присутніх відокремити політичну боротьбу на виборах до місцевих рад від декомунізації.

Кандидат історичних наук, директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади та місцевого самоврядування Володимир Бойко, спираючись на факти повного провалу інвестиційної політики та розвитку цього району, довів, що без здійснення декомунізації, яка потребує, передовсім, переосмислення минулого і усвідомлення сучасних викликів, перспективи розвитку і покращення життя в регіоні відсутні.

У результаті громадських слухань жодних рішень прийнято не було.

Коментар фахівця.

Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області:

— Відповідно до підпункту Є) пункту 4 статті 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена осіб, які взяли участь у встановленні радянської влади на території України, підлягають перейменуванню.

— Водночас відповідно підпунктів 1 і 6 пункту 1 статті 1 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» борцями за незалежність України у XX столітті визнаються, зокрема, особи, які брали участь у всіх формах політичної, збройної та іншої колективної чи індивідуальної боротьби за незалежність України — в органах влади Української Народної Республіки та військових, безпекових, інших мілітарних, воєнізованих або парамілітарних формуваннях та частинах Української Народної Республіки, Української Держави (Гетьманату).

Історичні факти однозначно свідчать, що Микола Щорс у 1918-1919 рр. був командиром червоногвардійського загону, Богунського полку, бригади у складі 1-ї української радянської дивізії, очолив 1-у Уманську радянську дивізію, потім 44-у стрілецьку дивізію 12-ї армії Робітничо-Селянської Червоної армії радянської Росії, яка з грудня 1917 року офіційно оголосила війну Українській Народній Республіці. Підлеглі М.Щорса вбивали українських військовополонених, брали участь у злочинах червоного терору проти цивільного населення.

Таким чином, Микола Щорс воював на командних посадах у військових формуваннях іноземної держави — Червоної армії радянської Росії проти незалежної української держави, відповідальний за військові злочини, злочини проти людяності, скоєні воєнними формуваннями, якими він керував. Названі його ім’ям об’єкти топоніміки підлягають перейменуванню, а пам’ятники, пам’ятні знаки на його честь — демонтажу.