back

Турботою старість зігріта

22-10-2010 | 16:52

22 жовтня свій 100-річний ювілей відсвяткувала жителька села Роздольне Носівського району Ганна Мефодіївна Петренко. Вже доброю традицією стало вітати своїх земляків з ювілеями. Ось і сьогодні чимало поважних людей з квітами і подарунками зібралося у оселі. Серед них: заступник голови обласної адміністрації Олександр Шанойло, голова Носівської РДА Анатолій Красносільський, начальник управління праці та соціального захисту населення Микола Хахуда, директор територіального центру обслуговування одиноких непрацездатних громадян Людмила Нестеренко, численна рідня бабусі.

Нелегке життя випало Ганні Мефодівні. Ще з дитинства пізнала вона тяжку сирітську долю, черствий дитбудинківський хліб, воєнне лихоліття й не менш складний відбудовчий період. Все життя працювала у колгоспі, була й рядовою рільничницею, і ланковою. Вистояла перед житейськими випробуваннями, й ніколи не нарікала. Разом з нині вже покійним чоловіком, колишнім фронтовиком Олексієм Остаповичем, народили та підняли на ноги двох доньок. І тепер до затишної бабусиної оселі поспішають четверо онуків зі своїми сім’ями, стільки ж має Ганна Мефодівна й правнуків.

Не зважаючи на свій досить поважний вік, Ганна Мефодівна проживає сама - донька Ніна, яка мешкає у цьому ж селі, лише навідується до старенької. Сама ж не лише по господарству, а й на городі порається. До недавнього часу бабуся Ганна самостійно і газети читала, і новини по телевізору дивилася, активно цікавилася політикою, маючи свої переконання щодо дій влади. Нинішніми - задоволена.

«Дай Вам Бог здоров’я за те, що про нас, стариків, дбаєте», -- розчулена такою увагою до себе, дякувала гостям за подарунки та теплі, щирі слова.

Що дало змогу дожити до такого поважного віку? На це запитання Ганна Мефодіївна відповідала, що як людина глибоко віруюча, вважає, що стільки їх у Господа заслужила. Працювала, дбала про родину та дітей, завжди була спокійною та врівноваженою, а головне -- ніколи не тримала у серці злоби, чорної заздрості, жила з добром та світлою вірою у душі…