Чернігівська філія державної установи «Держґрунтохорона» досліджує як змінюються агрохімічні показники якості ґрунтів області. Адже саме ці показники впливають на урожай сільськогосподарських культур.

Ця державна установа не наділена функціями контролю за господарствами та станом земельних ділянок, які ці господарства обробляють. Однак, інформація, яку вона може надати, є безпосередньою допомогою для контролюючих органів. Спільно з Департаментом агропромислового розвитку облдержадміністрації проводиться ряд заходів, спрямованих на стабілізацію роботи в галузі землеробства області, науково обґрунтоване ведення виробництва та збереження і підвищення родючості ґрунтів.

Вивести цілісну і точну картину стану земельних ділянок області відразу досить важко. Адже для виготовлення картограм еколого-агрохімічної оцінки ґрунтів для всієї Чернігівщини потрібен час. А ще — чималі кошти.

— Основні показники родючості ґрунтів за 2009-2013 роки вказують на покращення фосфатного режиму живлення рослин. Так, середньозважений показник вмісту фосфору, порівняно з попереднім обстеженням, збільшився на 4 мг/кг ґрунту, калію — на 8 мг/кг, — зазначає заступник директора Чернігівської філії ДУ «Держгрунтохорона» Микола Мукосій. — Незважаючи на підвищення зазначених показників, площі кислих ґрунтів збільшується. Причиною цього є незбалансоване внесення мінеральних добрив. Також бажає кращого і вміст гумусу (відображено на малюнку). Тобто, землекористувачі виснажують ділянки, якими користуються.

Допомогти контролювати стан родючості може інтенсивне запровадження агрохімічної паспортизації. Такий метод вводиться в області поступово. Багато землевласників та землекористувачів, розуміючи вигоди цього процесу, роблять експертизу позапланово з власної ініціативи.

Однак, частина приватних сільськогосподарських підприємств орендує землю на короткий час (2–3 роки). Отже, сенсу робити високовартісну експертизу вони не бачать. До того ж дані про стан господарства відразу передаються у відповідні державні установи. У разі порушення норм користування земельними ресурсами до підприємця застосовуватимуться певні санкції. Таким чином орендатор, особливо іноземний, який не планує довготривале користування земельною ділянкою, старається уникнути або хоча б відтягнути процес паспортизації.

Інтенсивне використання ґрунтів, значний антропогенний вплив на них зумовлюють необхідність постійного контролю за рівнем родючості. На часі створення системи спостереження, прогнозування та управління родючістю ґрунтів у всіх випадках їх деградації.

Попри це, на сьогодні в Україні на законодавчому рівні відсутні критерії оцінки агрохімічної деградації ґрунтів. Також немає нормативно-правової бази по встановленню відповідальності землекористувачів та відшкодування ними нанесених збитків за зниження родючості земель. Тож на даний час залишається лише апелювати до відповідальності самих підприємців.