21-05-2012 15:42
З метою забезпечення конституційних прав та гарантій населення діяльність системи охорони здоров’я та медичної допомоги області спрямована на виконання заходів по реалізації державної політики у галузі охорони здоров’я, визначеної Законами України відповідно до Концепції розвитку охорони здоров’я населення України з урахуванням Європейського вибору держави.
Зусилля галузі охорони здоров’я спрямовуються на реалізацію заходів, визначених Указами та розпорядженнями Президента України, Постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства охорони здоров’я та розпорядженнями обласної державної адміністрації, головна ціль яких підвищення якості та забезпечення доступності населення лікувально-профілактичною допомогою.
Визначені пріоритети:
- покращення надання медичної допомоги матерям та дітям;
- раннє виявлення та лікування соціально-значущих хвороб;
- подальше впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики сімейної медицини.
Стратегія розвитку системи охорони здоров’я області та забезпечення населення медичною допомогою визначається в напрямку подальшого підвищення її ефективності, забезпечення якості медичної послуги та пошуку шляхів її забезпечення в умовах недостатнього матеріально-технічного, кадрового та фінансового забезпечення, виконання рішень колегій, наказів управління охорони здоров’я за наступними напрямками:
- підвищення рівня міжорганізаційної комунікації та удосконалення процесу управління на основі подальшого розвитку інформаційного середовища системи охорони здоров’я відповідно до «Програми створення Єдиного інформаційного поля системи медичної допомоги області»;
- проведення акредитації, контролю за ліцензуванням медичної діяльності та атестації вимірювальних лабораторій, підвищення рівня готовності медичних закладів по наданню медичної допомоги населенню;
- подальшого розвитку в містах та завершення переходу первинної ланки медико-санітарної допомоги на засади загальної практики-сімейної медицини в сільській місцевості;
- подальше реформування високоспеціалізованої медичної допомоги в частині реалізації «Концепції розвитку обласної лікарні», «Концепції розвитку кардіологічної служби області до 2010 року», «Концепція розвитку психіатричної допомоги на 2007-2010 роки»;
- впровадження у практику роботи медичних закладів сучасних технологій, ефективних методів діагностики та лікування хвороб;
- забезпечення доступності медичної допомоги для соціально-незахищених верств населення, сільським жителям, дітям, підліткам, вагітним, ветеранам війни, людям похилого віку, особам з обмеженими фізичними можливостями, постраждалим від аварії на ЧАЕС та інш.;
- продовження впровадження в родопомічних закладах області сучасних перинатальних технологій;
- профілактика, раннє виявлення та лікування соціально-значущих хвороб;
- продовження реорганізації та оптимізації ліжкового фонду, приведення його чисельності до реальної потреби, забезпечення ефективного використання;
- подальший пошук альтернативних джерел фінансування: платні послуги, благодійні внески, подальший розвиток громадських благодійних організацій – лікарняних кас у містах та районах області, зниження соціальної напруги при вирішенні питань медикаментозного забезпечення стаціонарного лікування;
- підвищення рівнів укомплектованості та професійної підготовки кадрів, особливо ЛПЗ сільської місцевості, використання наявних механізмів та важелів заохочення, соціальний захист медичних працівників;
- зміцнення матеріально-технічної бази ЛПЗ області, забезпечення медичною апаратурою та обладнанням, санітарним автотранспортом, впровадження енергозберігаючих технологій;
- розвиток ринку медичних послуг, сприяння діяльності закладів різних форм власності, індивідуальної трудової діяльності, малого підприємництва, адаптації галузі до ринкових умов функціонування;
- пропаганда здорового способу життя, підвищення медико-освітнього рівня мешканців територіальних громад по запобіганню захворюваності та залучення широких верств населення до збереження та зміцнення власного здоров’я.
Діяльність системи медичної допомоги області у 2010 році була направлена на реалізацію цілей і завдань, викладених в стратегічних документах державного рівня, відповідних регіональних програмах, які передбачають здійснення заходів, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я, забезпечення населення доступною і якісною медичною допомогою, продовження реформ в системі медичної допомоги.
Протягом року в області вживалися заходи щодо реалізації визначених пріоритетних напрямів розвитку, таких як: охорона здоров'я матері та дитини, переорієнтація первинної медико-санітарної допомоги на загальну практику-сімейну медицину, боротьбу з соціально значущими та соціально небезпечними хворобами, зміцнення матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів, поліпшення кадрової ситуації, залучення додаткових фінансових ресурсів.
Демографічна ситуація в області залишається складною. Загрозою для перспективи розвитку області стають обсяги й темпи депопуляції. Відмічається порушення відтворення населення, зменшення демографічного та трудового потенціалів.
Чисельність населення Чернігівської області станом на 01.01.2011 року складає 1 101 205 осіб. У структурі населення області переважають жінки - 603 715 (54,8%), чоловіків - 497 490 (45,2%).
В міських поселеннях проживає 681 748 (61,9%) осіб, з них 311 243 (45,6%) чоловіків та 370 505 (54,4%) жінок. В сільській місцевості проживає 419 457 (38,1%) осіб, з них 186 247 (44,4%) чоловіків та 233 210 (55,6%) жінок.
Негативні тенденції, що домінують у віковій структурі населення області, зумовили високий рівень демографічної старості жителів.
На 01.01. 2011р. середній вік жителів області становив 42,9р. Середній вік жінок - 45,7, чоловіків -39,2. Середній вік сільського населення - 47,0, міського -40,2.
Роки |
К-ть народж. живими |
Народжу-ваність (на 1000 населення) |
К-ть померлих |
Смерт-ність (на 1000 населення) |
Природний приріст(на 1000 населення) |
2010 |
10 091 |
9,2 |
21 644 |
19,6 |
-10,4 |
2009 |
10 534 |
9,5 |
22 233 |
20,0 |
-10,5 |
2008 |
10 038 |
8,9 |
23 784 |
21,1 |
-12,2 |
У 2010 році народилася 10091 дитина, що становить 9,2 на 1 тисячу населення (2009 р. – відповідно 10534 дітей, – 9,5 на 1 тисячу населення). Протягом 2010 року підвищення рівня народжуваності зареєстровано в м. Ніжині - 11,1, м. Прилуках – 10,7, м. Чернігові - 10,3, Носівському - 10,1, Корюківському - 9,8 та Бобровицькому районі - 9,4. Найнижчі показники зафіксовані у Ніжинському - 6,2; Куликівському – 6,6 та Ріпкинському – 7,2 районах.
Протягом 2010 року в області померло 21291 осіб (2009 рік – 21853), що на 562 особи (2,6 %) менше, ніж за 2009 рік, з них жінок – 11283 (53,0%), чоловіків -10008 (47,0%).
Кількість осіб, померлих у працездатному віці, складає 3794 (17,8%), в тому числі чоловіків – 3114 (82,1%), жінок – 680 (17,9%). В структурі основних причин загальної смертності населення перше місце займають хвороби системи кровообігу - 15892 осіб (74,6%), ( 2009 р.– 72,7%); друге місце – злоякісні новоутворення - 2011 осіб (9,4%), (2009 р.- 10,2%); третє – травми, отруєння та інші нещасні випадки - 1304 осіб (6,1%) (2009 р.- 6,6%).
Медична допомога в області надається у 927 медичних закладах різного типу, у т.ч. в 35 обласних закладах, 13 міських, 22 центральних районних лікарнях, 15 районних лікарнях, 25 сільських дільничних лікарнях, 100 лікарських амбулаторіях (з них – 96 сільських лікарських амбулаторій) та 717 фельдшерсько-акушерських пунктах.
Станом на 01.01.2011 року ліжковий фонд медичних закладів системи медичної допомоги Чернігівської області становить 12421 ліжок (станом на 01.01.2010р. – 12476)
У 2010 році в області скорочено 55 ліжок (найбільше - 20 ліжок в Бобровицькій ЦРЛ).
В порівнянні з аналогічним періодом минулого року співвідношення кількості лікарняних ліжок між закладами первинного, вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги, поступово зміщується на користь третинного рівня.
|
Рівні надання медичної допомоги |
|||||
первинний |
вторинний |
третинний |
||||
2009 |
2010 |
2009 |
2010 |
2009 |
2010 |
|
Абс.ч. (ліжок) |
410 |
390 |
7891 |
7856 |
4175 |
4175 |
% від заг. кількості |
3,3 |
3,1 |
63,4 |
63,2 |
33,5 |
33,6 |
Незважаючи на щорічне скорочення ліжкового фонду, забезпеченість ліжками на 10 тис. населення становить 112,8 (станом на 01.01.2010 – 112,1), що значно вище від нормативного (80,0) та фактичного по Україні (86,7).
Найвищий рівень забезпеченості населення ліжками у Носівському районі-102,2 (2009 – 100,9), Срібнянському – 97,2 (2009 –95,8), Талалаївському – 95,0 (2009 - 93,5), що пояснюється наявністю ліжок в СДЛ(390) та РЛ(545). Найнижчий показник забезпеченості населення ліжками в м.Чернігові - 57,0 (2009 –56,9) та Менському районі – 60,4 (2009 – 60,9).
В цілому по області підвищився рівень забезпеченості населення хірургічними–9,7 (2009-9,6; Україна-6,0), неврологічними-9,7 (2009- 9,6; Україна -6,0) та протитуберкульозними - 7,3 (2009 – 7,2; Україна-5,4) ліжками.
На високому рівні залишається показник забезпеченості терапевтичними 17,1 (2009-17,2; Україна-11,8), неврологічними 10,1 (2009-9,8; Україна – 6,0), кардіологічними 6,3 (2009-6,2; Україна-3,7), гінекологічними 6,2 (2009-6,0; Україна-4,5) ліжками.
Менший показник забезпеченості населення педіатричними ліжками 6,4 (Україна -8,1) та пологовими -3,0 (2009 – 3,1; Україна-5,0).
Середня тривалість перебування хворого на ліжку в середньому по області становить 13,3 дн. (2009-13,5; Україна-12,7), в т. ч. у ЦРЛ – 11,4 дн. (2009-11,6; Україна- 10,3), РЛ – 12,2 дн. (2009-12,4; Україна - 11,3), СДЛ- 13,0 дн. (2009-11,9; Україна - 11,6).
Показник обігу ліжка по області становить 24,4 дн. (2009 – 24,3; Україна- 25,7), у т. ч. у ЦРЛ – 28,0 (2009-27,7; Україна- 31,2), РЛ – 28,4 (2009-28,3; Україна - 30,2), СДЛ - 29,1 (2009-29,1; Україна - 28,6).
Найвищий цей показник в пологових будинках – 36,1 (2009 – 36,4) а найнижчі показники в психоневрологічних лікарнях – 7,0 (2009 – 7,5) та протитуберкульозних диспансерах – 3,7 (2009 – 4,1).
Показник середнього числа днів зайнятості ліжка за 2010р. становить 324 дн. (2009 р.– 328; Україна -330).
Значно перевищує розрахунковий показник зайнятості ліжка у:
- СДЛ - 378 (Україна - 322);
- РЛ - 348 (Україна -322);
- обласному ШВД - 368 (Україна – 316);
- обласному онкологічному диспансері - 350 (Україна – 342) та
- обласному госпіталі для інвалідів та ВВВв – 352
Рівень госпіталізації на 100 жителів станом на 01.01.2011 становить 27,6 (2009 – 27,2),в т. ч. міських жителів - 28,1 (2009 –28,0), сільських жителів – 26,6 (2009 – 26,0); Україна 2009 - 22,3 (міських – 22,3/сільських-22,4).
Найбільш низький рівень госпіталізації відмічається в м.Чернігові – 16,9 (2009-16,9), Менському – 18,9 (2009 - 18,9) та Борзнянському районах - 19,8 (2009 - 20,1). Вищий за середній рівень госпіталізації у Носівському – 27,9 (2009 - 27,5) та Срібнянському – 31,6 (2009 - 32,1) районах.
Денні стаціонари та стаціонари вдома
З метою підвищення ефективності використання бюджетних коштів активно застосовуються стаціонарзамінні технології – денні стаціонари та стаціонари вдома.
Станом на 01.01.2011 року в області функціонує 216 лікувально-профілактичних закладів, в яких є денні стаціонари. Загалом ліжковий фонд денних стаціонарів становить 1538 ліжок (2009 рік відповідно - 218 закладів, 1542 ліжка). Кожне 9-е ліжко працювало в режимі денного стаціонару, в денних стаціонарах був пролікований кожний 6-й хворий.
В області функціонує 170 ЛПЗ, в яких організовані стаціонари вдома (в тому числі 122 - у сільських закладах), де у 2010р. було проліковано 52 572 хворих ( 2009р. - 53 979).
Станом на 01.01.2011р. в медичних закладах області працюють 3897 лікарів (2009р.- 3905) та 11997 (2009р.-12125) середніх медичних працівників.
Дефіцит лікарських кадрів на початок 2011 року дещо зменшився і становить 1287 осіб (початок 2010 року – 1483). Укомплектованість штатних посад фізичними особами (лікарями) в області залишається нижчою від даного показника по Україні в цілому, відповідно 74,1% проти 80,3%.
Показник забезпеченості лікарями в порівнянні з минулими роками збільшився з 34,8 – у 2008, 35,1 – у 2009, до 35,4 – у 2010 на 10 тис. населення; Україна - 43,17. Укомплектованість лікарями лікувально-профілактичних закладів області по рівням надання медичної допомоги становить:
- III рівень – 73,6%,
- II рівень – 76,5%,
- I рівень - 60,0%.
Серйозною проблемою є недостатня кадрова укомплектованість сільських закладів. На початок 2011 року в області працюють без лікаря:
3 СДЛ (с.Фастівці Бахмацького, с.Степанівка Борзнянського, с.Макіївка Носівського), в яких є тільки лікар-стоматолог. 39 СЛА, з них у 27 амбулаторіях взагалі немає лікаря (5 – у Коропському, 4 – у Козелецькому, по 3 - у Бахмацькому, Корюківському, Н.-Сіверському, Сосницькому, Талалаївському, Ічнянському) та в 12 працюють сумісники з інших медичних закладів (по 2 в Ічнянському, Куликівському, Менському, Щорському, по 1 - у Борзнянському, Варвинському, Прилуцькому, Срібнянському та Чернігівському р-нах). У більшості з цих закладів подібна ситуація зберігається вже понад 5 років.
Станом на 01.01.2011 в області проходять інтернатуру 234 лікаря-інтерна, з них 47 – за контрактом. У 2010 році в область направлено 126 випускників вищих медичних навчальних закладів. До інтернатури приступило 78 (62%) випускників. Направлено на роботу після закінчення інтернатури 58 молодих фахівців, з них до обласних медичних закладів – 18, до міських лікарень – 19, до ЦРЛ – 11, в СЛА та СДЛ – 10.
Міністерством охорони здоров'я розроблені та затверджені програми підготовки в інтернатурі по кожній спеціальності, які передбачають певну матеріально-технічну та кадрову забезпеченість баз інтернатури. Управлінням охорони здоров’я у 2007 році було прийнято рішення про зміну баз стажування лікарів-інтернів з обласних та міських медичних закладів на центральні районні лікарні з метою закріплення майбутніх лікарів безпосередньо за місцем державного розподілу та надання можливості керівникам закладів з самого початку розпочати роботу по вирішенню питань забезпечення житлово-побутових умов молодим фахівцям. Але протягом останніх 3 років жоден лікар-молодий фахівець не отримав власного житла.
При забезпеченості лікарями в цілому по області 35,4 на 10 тис. населення середньорайонний показник становить 22,0. Найгірша забезпеченість лікарями в Куликівському районі (17,8), Менському та Бахмацькому (18,6), Ічнянському(19,8), Н.-Сіверському (19,4) та Щорському (19,9) районах.
Вищезазначена кадрова ситуація в області ускладнюється і тим, що серед працюючих в області лікарів 1036 чол. пенсійного віку, що становить 26,5% (2009р. – 982 особи, 25,1% - відповідно).
При проведенні аналізу вікового складу лікарів за основними спеціальностями в розрізі закладів, які надають первинну, вторинну та третинну медичну допомогу населенню області, було відмічено, як лікарів первинного рівня, надання медичної допомоги, що середній вік - 51 рік.
Середній вік лікарів-хірургів області – 47 років, терапевтів – 50 років, лікарів загальної практики сімейної медицини – 45 років, акушерів-гінекологів – 49 років, лікарів – педіатрів – 53 роки.
Чисельність середнього медичного персоналу в області зменшилася на 128 осіб і становить 11997 осіб проти минулорічних 12125.
Показник забезпеченості середніми медичними працівниками в області дещо зменшився - 108,9 (2009 рік - 109,0 на 10 тис. населення) і залишається високим порівняно з середньо-українським 94,1. Але, не зважаючи на таку значну кількість середніх медичних працівників, з року в рік маємо значну кількість неукомплектованих ФАПів.
З 717 фельдшерсько-акушерських пунктів без жодного середнього медичного працівника - 65 ФАПів та 15 ФАПів укомплектовані на 0,5 посади сумісником (9 – у Козелецькому районі, 7 - у Щорському, по 6 - у Ічнянському та Коропському, по 5 – у Н.-Сіверському та Талалаївському районах).
Протягом останніх років управлінням охорони здоров'я облдержадміністрації приділяється значна увага підготовці та розподілу кадрів для роботи у медичних закладах сільської місцевості.Так, з 148 фельдшерів – випускників 2011 року медичних коледжів та училищ області направлені до сільських медичних закладів 104 випускники (70,2%).
Звертає на себе увагу, що протягом останніх років на ФАПах має місце висока плинність медичних кадрів. Протягом останніх 3-років під час розподілу випускників медичних коледжів та училищ області щороку укомплектовуються майже всі вакантні посади на ФАПах, але з часом молоді спеціалісти звільняються. При аналізі причин більшість звільнень були пов’язані з відсутністю належних житлово-побутових умов (медичним працівникам пропонувалися наймані кімнати, в жодному разі не було забезпечення комунальним житлом). Розв’язання цієї проблеми полягає в єдиному: підвищення ролі та відповідальності органів місцевого самоврядування за створення належних житлово-побутових умов для сільського медичного працівника.
Управлінням охорони здоров'я проведена значна робота по підвищенню кваліфікації медичних працівників області. Протягом 2010 року підготовлено на курсах підвищення кваліфікації 1207 лікарів, 1656 середніх медичних працівників.
Спільно із закладами післядипломної освіти України проведено 11 виїзних циклів в м.Чернігові, під час яких підвищили свою кваліфікацію 462 лікаря різних спеціальностей.
Атестація медичних працівників у 2010 році проводилася відповідно до наказів МОЗ України від 23.11.2007 № 742 «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою» та від 19.12.1997 № 359 «Про подальше удосконалення атестації лікарів». За звітний період проатестовано 662 лікаря, з них підтверджено: вищих категорій – 126, перших – 171, других – 54. Присвоєно: вищих – 69, перших – 119, других – 106 за різним фахом. Крім того, у 2010 році атестаційна комісія УОЗ прийняла рішення про зниження категорій з вищої до першої 2 лікарям, з першої до другої категорії – 6 лікарям. Комісіями з атестації середніх медичних працівників проатестовано 1151 працівник з різних спеціальностей.
Станом на 01.01.2011року в медичних закладах області працює 194 (4,9%) лікаря, у яких закінчився термін дії сертифікату лікаря-спеціаліста або наявної кваліфікаційної категорії (в медичних закладах первинного рівня медичної допомоги – 43 особи, вторинного – 138, третинного – 13).
Значна частина цих лікарів – особи пенсійного віку. Таким чином, в медичних закладах первинного рівня надання медичної допомоги середній вік лікарів, які працюють без права на медичну діяльність становить 59 років, в медичних закладах вторинного рівня - 62 роки та в медичних закладах третинного рівня - 63 роки.
За звітний період з усіх джерел фінансування на покращання матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я області використано 87110,68 тис.грн., з них – 39711,0 тис.грн. на будівництво та реконструкцію (33579,94 тис.грн.–інвестиційний проект; 3000,0 тис.грн.- кошти міського бюджету Чернігівської міської ради, 2073,0 тис.грн.-кошти ВАТ «Укрнафти», 445,86 тис.грн.-кошти бюджету розвитку; 612,234 тис.грн.-кошти Стабілізаційного фонду); 8931,3 тис.грн. – на капітальний та поточні ремонти (6253,7 тис.грн.-кошти місцевих бюджетів; 2677,6 тис.грн.-позабюджетні кошти;), 31312,88 тис.грн. – на придбання медичного обладнання та апаратури; 7155,5 тис.грн. (53 од.) – санітарних автомобілів.
Будівництво, реконструкція, реалізація інвестиційних проектів. За рахунок коштів інвестиційного проекту ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» побудований та введений в експлуатацію гемодіалізний медичний центр в м.Чернігові на 18 ліжок (29579,94 тис.грн.) та завершена реконструкція приміщень з влаштуванням обладнання Корюківської центральної районної лікарні під відділення гемодіалізу на 9 ліжок для обслуговування населення північного регіону Чернігівської області (4000,0 тис.грн.). На сьогодні вирішується питання щодо надання телефонних номерів та проводиться робота по підготовці пакету документів для оформлення ліцензії на медичну практику гемодіалізного відділення на базі Корюківської ЦРЛ.
У новобудові мікрорайону Масани м. Чернігова введене в експлуатацію відділення загальної практики сімейної медицини, на що витрачено 3,0 млн.грн. (будівництво проводилося за рахунок різних джерел фінансування, переважно – кошти міського бюджету Чернігівської міської ради).
Введене в експлуатацію обладнання для спалювання біохімічних відходів обласного протитуберкульозного диспансеру(піролізний інсенератор «Мюллер»). На будівництво майданчика та підключення інсенератора до газопостачання та електропостачання у 2010 р. витрачено за рахунок коштів спеціального фонду обласного бюджету (бюджету розвитку) 445,86 тис.грн
.За рахунок коштів ВАТ «Укрнафта» у 2010 році продовжувалося будівництво лікувального корпусу Талалаївської ЦРЛ, освоєно 2073,0 тис.грн.. Замовник будівництва – управління капітального будівництва облдержадміністрації.
За рахунок коштів Стабілізаційного фонду у 2010 році встановлене індивідуальне опалення приміщення та амбулаторії загальної практики-сімейної медицини в с. Наумівка Корюківського району (407,034 тис.грн.) проведена реконструкція системи опалення Линовицької районної лікарні та інфекційного відділення Прилуцької ЦРЛ з заміною підвідних комунікацій (205,2 тис.грн.).
За 2010 рік для проведення капітальних та поточних ремонтів в закладах охорони здоров’я області використано 8931,3 тис.грн., з них кошти місцевих бюджетів – 6253,7 тис.грн.; позабюджетні кошти – 2677,6 тис.грн.
Для проведення ремонтних робіт в закладах охорони здоров’я найбільш залучено позабюджетних коштів: Бобровицькою ЦРЛ – 1023,6 тис.грн.; дитячою поліклінікою № 1 Чернігівської міської ради – 700,0 тис.грн.; обласною лікарнею –323,2тис.грн.; міською лікарнею № 3 – 183,0 тис.грн.; міською лікарнею № 2 – 151,6 тис.грн.; Прилуцьким обласним будинком дитини «Надія» – 167,2 тис.грн.
Енергозбереження. Управлінням охорони здоров’я проводиться робота по впровадженню сучасних інженерних технологій, які спрямовані на економію паливно-енергетичних ресурсів в лікувально-профілактичних закладах області.
Всі заклади забезпечені приладами обліку теплової енергії, холодної і гарячої води, електроенергії. При проведенні капітальних ремонтів проводиться заміна ламп розжарювання на високоекономічні світильники, використовуються електронні пускорегулюючі апарати для світильників з люмінесцентними лампами.
На виконання програми «Енергозбереження Чернігівської області на 2009-2015 роки», проведено заміну 498 (74%) котлів на енергоефективні. Протягом 2010 р. замінено 1735 ламп освітлення на високоекономічні, що дасть можливість економити 68,1 тис.грн. щорічно.
Охорона праці та пожежна безпека У 2010 році стан пожежної безпеки на об’єктах охорони здоров’я дещо покращився. Медичними закладами області придбано 200 вогнегасників (33,5% від потреби), 46 пожежних рукавів (16,2% від потреби ), в 50 закладах проведені заміри опору контуру заземлення (70,4%), в 63 закладах заміри опору ізоляції електромереж (88,7%), в 3-х закладах проведений монтаж автоматичної пожежної сигналізації, придбано знаків пожежної безпеки на суму приблизно 3000 грн, проведена перезарядка вогнегасників на суму близько 50000 грн. Вартість проведених робіт склала понад 270,0 тис грн.
Не забезпечено виконання вимог державних будівельних норм ДБН.В.2.2-10-2001р. “Заклади охорони здоров’я” з питань діючих у закладах систем киснезабезпечення. На даний час у 16 закладах застосовуються балони з киснем, які знаходяться поряд з хворими у відділеннях і є постійною загрозою життю медичного персоналу та хворих. Протягом 2010 року 14 закладів придбали 18 кисневих концентраторів, в 10 медичних закладах кисневі балони були винесені з приміщень лікарень.
Медичне обладнання Протягом 2010 року медичними закладами області отримано медичного обладнання та апаратури на загальну суму 31312,88 тис.грн., в тому числі:
- за кошти державного бюджету 2009р. - на загальну суму 159,0 тис.грн.;
- за кошти резервного фонду держбюджету 2009р.–на загальну суму 1999,0 тис.грн.;
- за рахунок цільового фінансування у вигляді кредиту для виконання інвестиційного Українсько-Австралійського проекту - на загальну суму 19172,2 тис.грн.;
- за кошти місцевих бюджетів та інших джерел фінансування – на суму 9982,68 тис.грн.
У медичних закладах області поставлено 60 апаратів ШВЛ для дорослих та 6 – для новонароджених, 16 апаратів УЗД, 132 глюкометра, 5 дефібриляторів, 39 електрокардіографів, 13 концентраторів кисню, обладнання для пневмолітотрипсії (урологія), операційний мікроскоп для нейрохірургії, лапараскоп, апарат для трансуретральних резекцій та інше.
За рахунок інвестицій в медичну галузь на території міської лікарні №1 Чернігівської міської ради приватною клінікою "ВІДІ" відкрито відділення магнітно-резонансної томографії з найсучаснішою системою "Магфіндер 2" корейського виробництва. Загальна вартість інвестиційного проекту становить близько 8,0 млн.грн.
На базі міської лікарні № 2 Чернігівської міської ради відкрився діагностичний центр магніто-резонансної томографії "Тесла", оснащений потужним японським томографом TOSHIBA EXCELART. Вартість інвестиційного проекту становить близько 1,0 млн.грн.
Транспорт Згідно норм оснащення транспортними засобами установ охорони здоров'я, нормативна потреба в санітарному автотранспорті для медичних закладів області становить 931 одиниці.
Станом на 1 січня 2011 року в медзакладах області налічується 753 одиниці санітарного автотранспорту, що становить 80,9% від нормативної потреби. Експлуатуються понад 8 років 389 транспортних засоби (51,6% від наявного автотранспорту).
В медичних закладах сільської місцевості при нормативній потребі 483 од. налічується 433 автомобіля, що становить 89,6% від нормативної потреби. Експлуатується понад 8 років 201 автомобіль (46,4% від наявного автотранспорту). Залишаються не забезпеченими автотранспортом 4 сільські лікарські амбулаторії – с.Красне Бахмацького р-ну, с.Рудьківка Бобровицького р-ну, с.Прохори Борзнянського р-ну, с.Новий Шлях Козелецького р-ну.
В обласних медичних закладах при нормативній потребі 174 од. налічується 154 автомашини, що становить 88,5% від нормативної потреби, 84 автомобіля експлуатуються понад 8 років (54,5% від наявного автотранспорту).
В медичних закладах охорони здоров'я міст Чернігова, Ніжина та Прилук при нормативній потребі 274 од. налічується 166 автомобілів, що становить 60,5%. Експлуатується понад 8 років 104 од. автотранспорту (67,5% від наявного автотранспорту).
У 2010 році до лікувально-профілактичних закладів області з різних джерел було спрямовано 53 санітарних автомобіля на загальну суму 7155,5 тис.грн., в т.ч.:
- за кошти державного бюджету на виконання інвестиційного проекту “Забезпечення лікувально-профілактичних закладів обладнанням, транспортними засобами, виробами медичного призначення та лікарськими засобами” - 48 легкових автомобілів Opel-Combo на загальну суму 6788, 1 тис. грн. (з них для лікувально-профілактичних закладів сільської місцевості - 45 машин на суму 6461,5 тис.грн.);
- за кошти місцевих бюджетів придбано 2 автомобілі на суму 142,8 тис.грн. (обласна станція переливання крові та Чернігівська міська лікарня № 2);
- за рахунок спонсорської та гуманітарної допомоги отримано 3 автомобілі на суму 224,6 тис.грн. (Прилуцький обласний будинок дитини «Надія» та Чернігівська міська лікарня № 3 – 2 од.).
Протягом 2008-2010 років на виконання обласної Програми забезпечення санітарним автотранспортом центральних районних лікарень та закладів охорони здоров’я сільської місцевості Чернігівської області на 2008-2010 роки до медичних закладів сільської місцевості було спрямовано 107 автомобілів на загальну суму 5895,1 тис.грн.
У 2010 році з різних джерел надходжень на утримання медичних закладів області, підпорядкованих управлінню закладів освіти та культури, було мобілізовано 917,5 млн. грн.
Видатки на одного мешканця збільшилися на 23,3% і становлять 742,28 грн. проти 598,42 грн. у 2009 році.
Проводилася робота з повного забезпечення бюджетними коштами розрахунків по заробітній платі, за комунальні послуги та спожиті енергоносії, недопущенню утворення дебіторської та кредиторської заборгованості.
Протягом 2010 року вчасно проводилися перерахунки посадових окладів, виходячи з нових розмірів мінімальної заробітної плати та тарифних ставок працівників I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, в повному обсязі запроваджена постанова КМУ від 29.12.2009 №1418 «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров’я».
З початку року розмір середньої заробітної плати працівників медичної галузі збільшився з 1176 грн. до 1447 грн. або на 23,0 %.
Впродовж останніх років залишається незмінною структура видатків на медичну галузь області:
75,6% - заробітна плата з нарахуваннями (74,8% - 2009 рік),
9,6 % - розрахунки по спожитих енергоносіях, (9,8%),
3,2% - придбання продуктів харчування (3,4%),
6,8% - придбання медикаментів та перев’язувальних засобів (6,5%),
0,2% - поліпшення матеріально – технічної бази (обладнання) (0,5%),
4,6% - та інші господарські потреби - (5,0%).
Незважаючи на те, що майже 80% асигнувань направляються на заробітну плату, медичним закладам вдається спрямовувати певні кошти на покращання матеріально - технічної бази, на виконання 4-х обласних програм та понад 20 державних цільових програм та комплексних заходів з охорони здоров’я. На їх виконання у 2010 році направлено 37,0 млн. грн..
Невід’ємною частиною лікувального процесу є забезпечення хворих медикаментами (спрямовано 40,5 млн. грн.) та харчуванням (25,8 млн. грн.).
Виходячи із фінансових можливостей закладів, за рахунок усіх джерел фінансування вартість ліжко-дня на харчування у 2010 році в середньому склала – 5,96 грн. (у 2009 році- 5,24 грн.) в т.ч. по районах – 3,70 грн. (2009 рік - 3,01 грн.), містах – 4,92 грн. (2009 рік - 4,42 грн.), обласних медичних закладах –9,68 грн. (2009 рік - 8,85 грн.).
Середньообласний показник забезпечення медикаментами одного стаціонарного хворого в день за рахунок усіх джерел фінансування склав 9,02 грн. проти 7,66 грн. у 2009 р.
Управлінням охорони здоров’я та органами місцевої влади постійно контролюється питання вчасного забезпечення препаратами інсуліну хворих на цукровий діабет. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 року № 877 затверджена Державна цільова програма “Цукровий діабет” на 2009-2013 роки, на виконання якої в загальній сумі обласного бюджету на 2010 рік цільові видатки для лікування хворих на цукровий і нецукровий діабет склали 9309,5 тис. грн. Вирішення питання щодо повного забезпечення ліками хворих на цукровий діабет здійснюється за рахунок внутрішніх резервів місцевих бюджетів. У2010 році на цю мету додатково було спрямовано 1912,1 тис. грн.
Актуальним лишається питання щодо надання спеціалізованої медичної допомоги хворим з хронічною нирковою недостатністю. У відділенні нефрології та гемодіалізу обласної лікарні протягом 2010 року отримував лікування 121 хворий, з них методом гемодіалізу - 104, перитонеального діалізу – 17, на обліку знаходилося 19 хворих з трансплантованою ниркою. Для їх амбулаторного лікування було спрямовано 11,6 млн.грн.
Перед медичними закладами гостро стоїть питання медикаментозного забезпечення пільгових категорій населення. На пільгове та безкоштовне медикаментозне забезпечення, в разі амбулаторного лікування цієї категорії хворих, за мінімальними розрахунками необхідно понад 300,0 млн. грн., можливості місцевих бюджетів дозволяють здійснювати фінансування на цю мету не більше 5% від потреби. У 2010 році з місцевих бюджетів на медикаментозне забезпечення пільгових категорій населення спрямовано 14,3 млн. грн., (в т.ч. інсуліни – 11,2 млн. грн.), що на 5,1% більше аналогічних видатків 2009 року.
На зубопротезування пільгових категорій населення використано 1,1 млн. грн., в тому числі ветеранів та інвалідів війни – 0,8 млн.грн., що на 14,2% більше ніж у 2009 році.
В рамках виконання загальнодержавних заходів щодо проведення Року ветеранів Великої Вітчизняної війни у 2010 році з ініціативи облдержадміністрації з обласного бюджету на охорону здоров’я було направлено 394,0 тис.грн. для слухопротезування цієї категорії населення, що дозволило забезпечити всіх інвалідів ВВв, які перебували на обліку станом на 01.01.2010 року, слуховими апаратами (придбано 921 слуховий апарат).
У Державному бюджеті України на 2010 рік для області передбачені кошти на закупівлю та поставки лікарських засобів, виробів медичного призначення на суму 42,7млн. грн. Станом на 01.01.2011 року за Державними програмами, шляхом централізованого постачання, надійшло лікарських засобів та виробів медичного призначення на загальну суму 24,0 млн. грн. (56,2% до плану) в тому числі за програмами:
- загальнодержавна програма «Протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011р» - 4593,8 тис. грн. – 88,9% до річного плану;
- загальнодержавна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки – 1321,8 тис. грн. – 42,6% до плану;
- забезпечення медичних заходів Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року – 3944,4 тис. грн. – 82,1%;
- державна програма «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року» - 624,8 тис. грн. – 82,6%;
- заходи з надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю – 254,4 тис. грн. 100,0%;
- заходи з розвитку донорства крові та її компонентів – 822,4 тис. грн. – 81,5 % до річного плану;
- державна програма запобігання та лікування серцево-судинних та судинно - мозкових захворювань – 1125,8 тис. грн., - 8,1% до плану та інші програми.
Централізовані поставки продовжують здійснюватись.
Крім того, на виконання заходів із запобігання поширенню та лікування грипу A/HIN1/ і гострих респіраторних захворювань серед населення, безкоштовно по централізованій закупівлі МОЗ України, станом на 01.01.2010р. лікувально - профілактичними закладами області отримано лікарських засобів, витратних матеріалів, тест-систем та обладнання на загальну суму 12883,9 тис. грн. (закуплені за кошти Державного бюджету України 2009 року). В якості гуманітарної допомоги отримано лікарських засобів та витратних матеріалів на суму 767,0 тис. грн.
Медичними закладами області продовжується робота по залученню власних надходжень. Протягом 2010 року лікувально – профілактичними закладами надано медичних послуг за плату, залучено благодійних (добровільних) внесків та пожертв від юридичних і фізичних осіб у грошовій та натуральній формі (без закладів освіти) на загальну суму 56,9 млн. грн. (2009 рік - 46,7 млн. грн.).
У 2010 році головою облдержадміністрації 14 розпоряджень «Про затвердження таких цін (тарифів) на платні медичні послуги». Проте, окремі медичні заклади не поновлювали тарифи на платні медичні послуги біля 10 років (Куликівська, Менська, Срібнянська, Талалаївська ЦРЛ).
Останнім часом значно погіршилася робота лікарняних кас. Починаючи з 2008 року кількість членів лікарняних кас зменшилась на 13,3 тисячі осіб (з 8 до 7 % загальної чисельності населення області). У 2010 році лікарняними касами акумульовано 8498,6 тис. грн. та проліковано 22809 чоловік (29,5% до загальної кількості членів кас). На курс лікування одного хворого в середньому витрачалося біля 270 грн.
Заслуговує на увагу питання фінансової дисципліни, ефективного використання бюджетних коштів. Незважаючи на обмеженість бюджетного фінансування, медичними закладами допускається їх нераціональне використання.
Протягом 2010 року спеціалістами КРУ в Чернігівської області при проведенні ревізій фінансово-господарської діяльності виявлені випадки зайвого нарахування заробітної плати та відпускних, оплати вартості завищених підрядними організаціями обсягів здійснених ремонтно-будівельних робіт, тощо.
Робота акушерсько-гінекологічної та педіатричної служб області у 2010 році була спрямована на вирішення питань профілактичного напряму в системі амбулаторно-поліклінічної ланки, покращання здоров'я матері та дитини шляхом впровадження сучасних інноваційних технологій в родопомічних та ди¬тячих закладах, впровадження в практичну діяльність протоколів надання медичної допомоги жінкам та дітям.
Станом на 01.01.2011 року жіноче населення Чернігівської області становить 603,7 тис. жінок, з них 262,6 тис. - жінки фертильного віку, що складає 43,5%. Щорічно чисельність жіночого населення області скорочується в середньому на 7 тис. осіб. В області проживають 175915 дітей, що становить 16,0% від загальної численності населення, в тому числі 10459 (5,9%) - діти до одного року. В багатодітних родинах виховується 7999 (4,5%) дітей.
В області активно впроваджуються сучасні перинатальні технології, проводиться атестація родопомічних та дитячих закладів на звання «Лікарня доброзичливого ставлення до дитини». У складі 2 пологових будинків та 21 акушерських відділеннь організовано 84 індивідуальних та 2 сімейних пологових зали, де проведено 5680 (57,0%) партнерських пологів. Весь ліжковий фонд акушерських стаціонарів переведений на сумісне перебування матері та дитини. У 2010 році на звання «Лікарня, доброзичлива до дитини» атестовані Бобровицька, Ніжинська, Чернігівська, Щорська ЦРЛ, обласна дитяча лікарня та обидві дитячі поліклініки м. Чернігова. Крім того, пологовим будинком Чернігівської міської ради було вдруге підтверджено дане звання. В «Лікарнях, доброзичливих до дитини» народилося 5626 дітей, що складає 56,0% від усіх народжених в пологових стаціонарах області (Україна – 52,1%).
З метою наближення медичної допомоги до сільських мешканців в області створені та працюють виїзні бригади - акушерсько-гінекологічна, педіатрична та неонатологічна. Протягом 2010 року здійснено 29 виїздів акушерської бригади, 108 виїздів педіатричної бригади до дітей до одного року, в тому числі 97 виїздів неонатологів та реаніматологів до новона¬роджених. Акушерсько-гінекологічну допомогу жінкам області надають 196 акушерів-гінекологів, 7 онкогінекологів та 4 дитячі гінекологи. Забезпеченість населення акушерами-гінекологами складає 1,8 на 10 тис. населення (Україна - 2,65). Медичну допомогу дітям надають 217 педіатрів, 22 неонатологи, 3 підліткових лікаря педіатра. Забезпеченість області лікарями педіатрами складає 12,3 на 10 тис. населення, неонатологами – 1,3, підлітковими лікарями - 0,02.
Професійний рівень спеціалістів акушерсько-гінекологічної та педіатричної служб свідчить про достатньо високу їх кваліфікацію - частка атестованих акушерів-гінекологів становить 83,2%, педіатрів – 89,9%, неонатологів – 60,9%.
В порівнянні з 2009 роком не змінилася на краще кадрова ситуація в таких районах, як Городнянський (працюють 2 акушери-гінекологи, не підготовлений лікар з пренатальної діагнос¬тики плоду), Талалаївський, Корюківський (1 акушер-гінеколог) в 15 районах області немає неонатолога (Бахмацький, Варвинський, Городнянський, Ічнянський, Козелецький, Коропський, Н.-Сіверський, Носівський, Прилуцький, Ріпкинський, Сосницький, Семенівський, Срібнянський, Талалаївський та Щорський). Відсутність лікарів-анестезіологів в Куликівському, Срібнянському та Талалаївському районах може призвести до несвоєчасного надання невідкладної допомоги при виникненні гострої хірургічної та акушерсько-гінекологічної патології. Залишаються не укомплек¬тованими посади неонатологів в Чернігівському та Ніжинському пологових будинках, Прилуцькій ЦМЛ, у відділенні інтенсивної терапії новонароджених обласної дитячої лікарні. Складна кадрова ситуація і з лікарями-педіатрами в містах Чернігові, Ніжині, Прилуки.
Наявний потенціал системи надання медичної допомоги жінкам та їх новонародженим дітям, матеріально-технічне оснащення в районах області не в повній мірі відповідає сучасним вимогам до закладів, які надають медичну допомогу дітям та матерям. Незважаючи на те, що протягом 2010 року для служби охорони материнства та дитинства придбано обладнання та апаратури на суму понад 5,0 млн. грн., залишається невирішеним питання забезпечення пологових стаціонарів сучасною дихальною апаратурою для новонароджених(Варвинський, Корюківський, Коропський, Срібнянський та Носівський райони). 7 районів області (Варвинський, Городнянський, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Срібнянський та Щорський) не забезпечені слідкуючою апаратурою. В Ічнянському, Менському районах та м. Прилуки немає кювезів для виходжування недоношених новонароджених, 5 районів області (Варвинський, Городнянсь¬кий, Корюківський, Менський та Срібнянський) не забезпечені лінеоматами для до¬зованого введення медикаментів немовлятам.
У 2010 році покращився диспансерний нагляд за вагітними жінками. На достатньо високому рівні утримуються показники раннього взяття на облік в жіночих консультаціях (до 12 тижнів вагітності), дворазове обстеження вагітних на сифіліс та ВІЛ-інфекцію, які відповідно становлять 88,3%, 98,2% та 98,5%. Дво¬разове ультразвукове обстеження вагітних, показник якого складає 97,7% (2009 – 98,8%) дало змогу перервати 36 вагітностей з вродженими вадами розвитку плоду, несумісними з життям.
Надзвичайно важливим питанням є надання кваліфікованої допомоги в пологах. Протягом останніх років майже в усіх районах області спостерігається зменшення кількості прийнятих пологів, що з низьким рівнем наявної матеріально-технічної бази центральних районних лікарень призводить до зниження рівня практичної підготовки медичного персоналу акушерських відді¬лень та неповного обсягу надання медичної допомоги вагітним, роділлям та новонародженим. В таких районах як Варвинський, Ріпкинський, Сосницький, Срібнянський, Семенівський та Талалаївський протягом останніх років відбувається до 150 пологів, що не дає можливості підтримувати професійний рівень на до¬статньому рівні і обґрунтовує вирішення питання доцільності їх утримання. Реорганізацій родопомічної служби (скорочення малопотужних пологових відділень та створення міжрайонних акушерських відділень/центрів) області дозволить оснастити останні сучасним обла¬днанням та апаратурою, вирішити проблему підвищення професій¬ного рівня медичного персоналу та забезпечити надання акушерсь¬кої та неонатологічної допомоги населенню області на достатньо високому рівні з урахуванням сучасних перинатальних технологій згідно вимог діючих нормативно-правових документів.
У 2010 році в області під час вагітності та протягом 42 діб після її закінчення померло 4 жінки, 3 з яких рішенням експертної групи МОЗ України по розгляду випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та післяпологового періоду віднесені до категорії материнської смертності, 2 випадки визнані непопереджуваними. Рівень материнської смертності становить 29,7 на 100 тис. народжених живими (Україна – 28,4).
Враховуючи важливість зазначеного, управлінням охорони здоров'я повністю змінено організацію та систему контролю за випадками немовлячої та материнської смертності, вжито заходів щодо посилення контролю за цими показниками із заслуховуванням не тільки на засіданнях ЛКК, але й на колегіях та апаратних нарадах управління охорони здоров'я, на постійно діючій міжгалузевій Координаційній раді з питань профілактики немовлячої смертності в області, обласних нарадах акушерів-гінекологів та педіатрів.
Показник немовлячої смертності вважається одним з найчутливіших критеріїв загального та соціально-еконо¬мічного добробуту. За 2010 рік показник немов¬лячої смертності становить 8,0 на 1 тис. народжених живими проти 9,9 за 2009 рік (Україна 9 міс. 2010 року – 8,9). Показник смертності ді¬тей сільської місцевості – 8,7 на 1 тис. народжених живими. Се¬ред 82 дітей, які померли у віці до року - 9 (11,0%) - немовлята з вкрай низькою масою тіла. Показник смертності дітей цієї вагової категорії становить 423,1 на 1 тис. народжених живими з масою тіла 500-999 гр.
На обліку в лікувально-профілактичних закладах знаходиться 3802 дитини-інваліда (2,2% від загальної чисельності дітей), показник інвалідності становить 216,1 на 10 тис. дитячого населення у віці до 17 років включно. Одночасно високим з тен¬денцією до зростання залишається показник первинної інвалідно¬сті дітей у віці до 17 років – 27,9 на 10 тис. дитячого населення (2009 – 27,4). В структурі причин первинної інвалідності на першому місці знаходяться вроджені вади розвитку, на другому - хвороби нервової системи, на третьому - розлади психіки, поведінки, в тому числі - розумова відсталість різних ступенів.
Медичними профілактичними оглядами було охоплено 98,7% дітей, що дало змогу виявити групу дітей з хронічними захворюваннями, провести їх оздоровлення та реабілітацію. В системі охорони здоров’я області працюють обласні дитячі санаторії: протитуберкульозний - «Зелений гай» на 100 місць та загально-соматичний - «Пролісок» на 200 місць. Всього протягом 2010 року санаторно-курортним лікуванням охоплено 5777 дітей, в тому числі в санаторіях, підпорядкованих МОЗ України – 1916. Перевага в оздоровленні в першу чергу надавалася дітям-інвалідам (оздоровлено 298 дітей), дітям-сиротам та напівсиротам (оздоровлено 551 дитину), дітям з багатодітних (1126) та малозабезпечених (113) сімей, дітям, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (200 дітей), дітям, батьки яких загинули при виконанні службових обов’язків з УМВС (3 дитини).
Пріоритетною у галузі охорони здоров'я є надання медичної допомоги на засадах сімейної медицини.
Станом на 01.01.2011 року медична допомога на засадах сімейної медицини надається на 287 дільницях у 126 лікувально-профілактичних закладах області, в т. ч. у 113 (89,6%) закладах сільської місцевості.
Зареєстровано 250 штатних посад лікарів загальної практики-сімейної медицини, в т. ч. у сільській місцевості – 139,5 (55,8%). Медичну допомогу надає 198 сімейних лікарів, з них 98 (49,5%) лікарів працює у лікувально-профілактичних закладах на селі. Ще 53 сімейних лікаря обіймають посаду головного лікаря амбулаторії ЗПСМ. Лікарі загальної практики-сімейної медицини обслуговують 49,3% всього населення (537,4 тис. населення, в т.ч. 59,0 тис. дитячого), в т.ч.– 79,8 % населення сільської місцевості.
Забезпеченість населення лікарями ЗПСМ становить: штатними посадами – 2,3 на 10 тис нас., фізичними особами – 1,8 на 10 тис. нас.
На управління охорони здоров`я покладене питання організації підготовки лікарів загальної практики-сімейної медицини, медичних сестер, відпрацювання моделей сімейної медицини, розробка стандартів якості роботи, інформаційне забезпечення та визначення потреб галузі на перспективу. З числа терапевтів було перепідготовлено 72,2% лікарів ЗПСМ, з числа педіатрів – 14,3%, з числа інших спеціалістів – 1,5%.
На виїзних циклах 40 лікарів пройшли курси підвищення кваліфікації, в інтернатурі навчається 23 сімейних лікаря. Одночасно з навчанням лікарів загальної практики-сімейної медицини проводиться підготовка і медичних сестер, у 2010 році пройшли навчання 45 медичних сестер.
У практичну діяльність запроваджені різні моделі роботи сімейного лікаря. Більш поширені бригади 2-4 сімейних лікаря (14%) та 2-х лікарів (27%). За класичною моделлю (обслуговують і доросле і дитяче населення) працюють 59% сімейних лікарів.
Завдяки впровадженню сімейної медицини вдалося зменшити кількість звернень населення до вузьких спеціалістів – направлено 5,3%, зменшити рівень госпіталізації – госпіталізовано 4,7%, розпочали та закінчили лікування у лікарів загальної практики-сімейної медицини 90%. Відсоток звернень з профілактичною метою становить 23,4.
Протягом 2010 року на виконання комплексних заходів впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я з місцевих бюджетів було спрямовано 455,4 тис. грн.
Епідемічна ситуація в області щодо захворювання на туберкульоз має тенденцію до стабілізації. В 2010 році захворіло на туберкульоз 749 осіб, що на 68 осіб менше, ніж у минулому році. Захворюваність становить 68,0 на 100 тис. нас. (2009 р. – 73,4), відбулось зниження захворюваності на 7,4%, її рівень є нижчим, ніж по Україні – 68,4.
Захворюваність дітей віком 0 – 14 років збільшилася на 32,6% і становить 5,7 на 100 тис. дитячого населення ( 2009 р. – 4,3, Україна 2010 р. – 7,8). Захворіло 8 дітей проти 6 у минулому році (2 у Бахмацькому районі, по 1 в Прилуцькому районі, м. Прилуки, м. Ніжин, 3 у м. Чернігові).
Серед підлітків (15-17 років) захворюваність також збільшилась на 5,8% з 20,8 до 22,0 на 100 тис. підліткового населення (Україна - 29,9 на 100 тис. відповідного населення).
Найбільш високий рівень захворюваністі спостерігається в: Носівському–135,2, Куликівському–120,3, Чернігівському–97,9, Ніжинському–97,1, Городнянському–93,1 на 100 тис.нас. Найнижчий рівень захворюваності зареєстровано в Сосницькому районі (43,2), м.Ніжині (44,7), Менському районі (50,4 на 100 тис. населення).
Відбулося зниження захворюваності на деструктивні форми туберкульозу серед дорослого населення на 2,6% - з 27,8 до 20,4 на 100 тис. нас.
На І місці в соціальній структурі захворілих займають непрацюючі особи працездатного віку (54,7%), пенсіонери (19,6%), робітники (14,3%). Кількість малозабезпечених осіб серед захворілих складає 74,3%, що свідчить про соціальний характер хвороби. Захворіло на туберкульоз протягом 2010 року 16 медпрацівників (у 2009 р. – 18).
Захворюваність серед чоловіків в 2,3 рази вища ніж серед жінок.
Зменшився показник захворюваності на всі форми активного туберкульозу серед сільських жителів з 92,0 до 78,4 на 100 тис. нас. (на 14,8%), але він перевищує в 1,3 рази показник захворюваності на туберкульоз серед міського населення. Найбільший рівень захворюваності сільських жителів реєструється у Носівському (130,5), Куликівському (110,3), Варвинському (109,6), Чернігівському (103,2), Талалаївському (98,0) районах.
У 2010 році з 172 випадків захворювань зменшилось до 135. Відмічається зменшення рецидивів на 20,7% (з 15,5 до 12,3 на 100 тис. нас). Високий рівень рецидивів зареєстровано у Срібнянському районі – 32,4, Чернігівському – 24,0, Щорському – 23,4, Прилуцькому – 23,1, Ніжинському – 19,4 на 100 тис. населення.
Спостерігається зниження показника смертності від туберкульозу на 15,4% в порівнянні з 2009 роком. Найбільш високі показники смертності зареєстровані в районах: Чернігівському – 40,7, Носівському – 37,7, Ніжинському – 32,4, Бобровицькому – 30,9, Городнянському – 28,9 районах.
Проблемою лишається ВІЛ-асоційований туберкульоз. В області зареєстровано 95 осіб з цією патологією (2009 р. – 82 особи). Померло від ко-інфекції туберкульоз -ВІЛ – 65 осіб (2009 р. – 46). Кожний 13 із вперше виявлених на туберкульоз є ВІЛ-інфікованим. Ситуація з хіміорезистентним туберкульозом, що є основною причиною зниження ефективності лікування і виникнення рецидивів не має тенденції до покращання. Залишається високим рівень хіміорезистентних форм: первинної 37,3% та вторинної 63,4%. Основними причинами формування цієї категорії є невдале та перерване лікування.
В області проводиться первинна профілактика туберкульозу. Протягом 2010 року охоплено щепленням новонароджених 97,0% (2009 р. – 96,5%). Туберкулінодіагностикою охоплено 93545 дітей, що становить 720,0 на 1000 дітей, які підлягали туберкулінодіагностиці (2009 р. – 716,3). У м. Чернігові цей показник становить 376,5 на 1 тис. дитячого населення.
З метою раннього виявлення хворих на туберкульоз оглянуто 522645 осіб (2009 р. – 510467), що становить 543,5 на 100 тис. нас.(2009 рік– 525,2). Незадовільно проведена робота у Борзнянському (382,9), Ріпкинському (428,3) та Семенівському (433,3) районах. Найвищі показники обстежень у Носівському (802,7), Сосницькому (679,2) та Талалаївському (657,3) районах.
В області сформовані групи ризику захворювання на туберкульоз: медична (99430 осіб, на туберкульоз обстежено 91,6%) та соціальна (26360 осіб – обстежено 92,4%). Низькі показники щодо обстеження груп ризику мають: Срібнянський – 76,7%, Ніжинський – 78,6%, Бахмацький – 83,9% райони.
Пересувними флюорографами Чернігівського протитуберкульозного диспансеру обстежено 53154 особи, що на 3752 осіб менше ніж у минулому році.
Робота пересувних флюорографів найкраще була організована в Чернігівському районі (обстежено – 4500 осіб), Носівському (обстежено – 4670 осіб), Бобровицькому (обстежено – 5077 осіб) та Куликівському (обстежено 4381 осіб). Неефективно використовувались пересувні флюорографи у Козелецькому (обстежено – 2928 осіб), Варвинському (обстежено – 1560 осіб) та Прилуцькому (обстежено – 2581 осіб) районах.
Методом мікроскопії мазка в лабораторіях І рівня загально-лікувальної мережі обстежено 7530 осіб (у 2009 р. – 9432) виявлено 58 і 69 позитивних результатів відповідно. Проте, в деяких районах цим методом не виявлено жодного хворого, а саме Варвинський, Прилуцький, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, м. Ніжин, м. Прилуки.
Боротьба з ВІЛ-інфекцією/СНІДом є пріоритетним напрямком соціально-економічного розвитку області, питання протидії епідемії визначені як стратегічно важливі.
В області забезпечено широкий доступ населення до консультування та тестування на ВІЛ. Протягом 2010 року обстежено понад 103600 осіб (9,3% від населення області). Кількість обстежень за рахунок коштів місцевого бюджету становить 61% від загальної кількості обстежень (2008 - 67,2%, 2009 - 68,2%),один найбільших показників серед областей України протягом останніх 3 років.
Наголос у роботі загальнолікарняної мережі по дотестовому консультуванню був поставлений на роботу з групами ризику і протягом року кількість обстежених з цих груп збільшено з 9% у 2009 році до 16% у 2010 році. Однак, недостатньо проводилась робота по обстеженню контингентів з груп ризику у Талалаївській (2,5%), Семенівській (2,5%), Ніжинській (3%), Прилуцькій (3,5%), Носівській (4%) Сосницькій (4%), Бахмацькій (4%) та Ніжинській ЦМЛ.
У кабінетах Довіри виявлено: 36% ВІЛ-інфікованих, зменшилась кількість анонімних звернень до 3%. Покращилася якість передтестового та післятестового консультування – не встановлений шлях інфікування зменшено до 3,5% (2008 - 9,6%, 2009 - 6,5 Стабільним є показник інфікованості населення - 1,12% (знаходиться на рівні середньо українського ). Відомо, що інфікованість ВІЛ серед вагітних та кандидатів у донори найбільш реально відображає інфікованість загального населення у регіоні. Протягом останніх трьох років в області відмічається зменшення рівня інфікованості вагітних - з 0,46% у 2008 році до 0,39% та кандидатів у донори - з 0,19% у 2008 році до 0,13% у 2010 році.
Особлива увага приділяється ВІЛ інфікованим жінкам та дітям. Профілактикою вертикальної трансмісії ВІЛ-інфекції охоплено 98,2% вагітних та 100% новонароджених. Перевага при родорозрішенні надається елективному кесаревому розтину. У 2010 році проведено 58 операцій, що становить 54,2% від загальної кількості пологів, що відповідає рекомендаціям ВООЗ та протоколам МОЗ України по вибору методу родорозрішення у ВІЛ- позитивних вагітних.
Всі діти, народжені ВІЛ-інфікованими матерями, 100% безоплатно забезпечені адаптованими молочними сумішами. Результатом стало зниження рівня вертикальної трансмісії з 7,6% у 2008, 6,7% у 2009 до 4,6% у 2010 році.
Збільшено обсяги охоплення АРТ хворих з 178 осіб у 2009 році до 337 осіб у 2010 році (взято 159 осіб, з них 4 дитини). Забезпечено соціальний, психологічний та лабораторний супровід хворих на СНІД. АРТ є невід’ємним компонентом програми надання комплексної медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД. Якісним підтвердженням успішності впровадження АРТ в області є показник утримання пацієнтів на терапії. За результатами 5 річного нагляду цей показник становить 97% (по Україні – 68%).
Основні показники з онкології
№ |
Показники |
2009 |
2010 |
+% |
1. |
Захворюваність на злоякісні новоутворення на 100тис. населення |
363,1 |
350,2 |
-3,5% |
2. |
З числа первинних онкохворих виявлено при профоглядах % |
22,3% |
24,7% |
+2,4% |
3. |
З числа вперше захворівших в 2010 році мали І-ІІ ст. у % |
47,3% |
49,8% |
+2,5% |
4. |
Питома вага занедбаних злоякісних новоутворень згідно ТNM у % |
23,6% |
21,9% |
-1,7% |
5. |
Річна летальність у % |
31,8% |
29,2% |
-2,6% |
6. |
Смертність від злоякісних новоутворень на 100 тис. населення |
195,9 |
181,3 |
-7,4% |
7. |
Контингенти онкохворих на 100 тис. нас. |
2070,5 |
2133,8 |
+3,1% |
8. |
5-ти річна виживаємість у % |
58,7% |
59,2% |
+0,5% |
У 2010 році по області показник захворюваності населення на злоякісні новоутворення знизився на 3,5% і становить 350,2 на 100 тис. населення.
В структурі захворювань у 2010 році на першому місці рак шкіри – 11,1%, на другому – трахеї, бронхів і легенів – 10,3%, третьому – молочної залози – 9,9%, четвертому – шлунка – 9,0%, п’ятому – лімфоїдної і кровотворної системи – 5,9%, шостому – прямої кишки – 5,4%.
У чоловіків на першому місці рак бронхів, трахеї, легенів – 17,8%, другому шлунка – 9,9%, третьому шкіри – 8,6%, четвертому передміхурової залози – 8,3%, п’ятому прямої кишки – 6,4%.
У жінок на першому місці рак молочної залози – 19,7%, другому шкіри – 13,6%, третьому шлунка – 8,1%, четвертому тіла матки – 7,9%, п’ятому шийки матки – 5,7%.
У 2010 році серед хворих з вперше в житті встановленим діагнозом злоякісного новоутворення при профілактичних оглядах виявлено 24,7%, що на 2,4% більше, ніж у 2009 році. З числа вперше захворівших у 2010 році мали І-ІІ стадію захворювання по області – 49,8% (2009р. – 47,3%).
Серед хворих з вперше в житті встановленим діагнозом занедбаний пухлинний процес виявлений у 21,9.
Найбільш об’єктивно стан і рівень діагностики та якість лікування відображає показник річної летальності онкологічних хворих, який по області у 2010 році знизився на 2,6% і становить 29,2%.
Показник смертності населення області від злоякісних новоутворень знизився на 7,4% і становить 181,3 на 100 тис. нас. (2009р. – 195,9),(Україна 2009р. – 178,6).
В структурі смертності у 2010 році на першому місці рак трахеї, бронхів, легенів – 15,6% (2009р. – 18,03%); на другому шлунка – 14,5% (2009р. – 13,4%); на третьому молочної залози – 8,5% (2009р. – 7,5%); четвертому прямої кишки – 6,2% (2009р. – 6,2%); п’ятому – ободової кишки – 5,4%.
За даними цитологічного центру обласного патологоанатомічного бюро за 2010 рік по області цитологічним обстеженням охоплено 35,8% жінок від підлягаючих (2009р. – 37,5%), що на 1,7% менше, ніж у 2009 році. Відсоток неінформативних мазків по області – 44,2% (2009р. – 45,3%), зниження на 1,1%.
З метою подальшого поліпшення організації, покращання якості, підвищення доступності медичної допомоги, першочерговими є наступні заходи:
- структурна реорганізація системи медичної допомоги;
- оптимізація мережі закладів охорони здоров’я та ліжкового фонду відповідно до потреб населення;
- залучення додаткових джерел фінансування та інвестицій в медичну галузь;
- покращання матеріально-технічної бази ЛПЗ області, впровадження енергозберігаючих технологій;
- підвищення рівнів укомплектованості та професійної підготовки кадрів;
- удосконалення процесу управління на основі подальшого розвитку інформаційного середовища системи охорони здоров’я.
Людям з порушенням зору
